«Доступне» житло насправді є недоступним

Минулого року в Україні стартувала програма «Доступне житло», згідно з якою громадяни отримали можливість сплатити 70% від вартості житла, а на решту 30% отримати державну субсидію. На Волині нею скористалися лише шістнадцять сімей, хоч охочих було значно більше. Про те, чому не всі можуть узяти в ній участь, а також чого чекати від програми цього року, «Відомостям» розповіла заступник директора Волинського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Тетяна Воробйова.

— На реалізацію програми в область минулого року надійшло півтора мільйона гривень, — каже Тетяна Геннадіївна, — і ми освоїли 1 мільйон 287 тисяч 550 гривень, решту повернули у бюджет. Відповідно, чули на свою адресу багато критики про те, що погано спрацювали. Одначе, якщо проаналізувати в цілому по Україні, три області взагалі не змогли взяти участь у програмі, бо в них не було об’єктів — будівельники не подали своїх пропозицій, п’ять областей, які мали об’єкти, не змогли знайти людей. Із тих, що залишилися, ми дев’яті за кількістю укладених договорів. Думаю, для нашої невеликої області, де невисока середня заробітна плата, такий результат є непоганим.

За її словами, однією з причин, чому не всі кошти вдалось освоїти, є те, що гроші надійшли в кінці жовтня, тож залишилося тільки два місяці, щоб підшукати людей. Але це, на думку посадовця, не є основною проблемою: торік багатьом довелося відмовитися від омріяної покупки через умови, які виставив «Ощадбанк».

— З «Ощадбанком» було укладено договір, — розповідає Тетяна Воробйова, — за умовами якого можна брати кредит на двадцять років на 50% вартості житла під 16% річних у гривнях під заставу майнових прав. Одначе, коли в банк почали звертатися люди, то мало того, що відсіяли тих, у кого виступали поручителями сторонні люди, бо за умовами банку це мають бути чоловік або дружина, то ще й висунули вимогу додаткової застави. А оскільки в основному в програмі брали участь ті, у кого немає житла, у них не було можливості віддати щось під заставу.

Та громадяни мають право вибирати банк, ніхто їм нав’язувати якийсь один не буде, позаяк умови в усіх різні. Пані Тетяна каже, що дехто брав кредит у «Форумі», хтось — у «Індексбанку». Проте офіційно договір щодо співпраці в реалізації програми укладений із «Ощадбанком», «Ексімбанком», «Укрсоцбанком».

На запитання, чи можна якось домовитися з керівництвом банків про здешевлення кредитів на «доступне» житло та лояльні умови їх отримання, посадовець відповіла, що, на жаль, поки що ні. Адже у нас знаходяться філії банків, і тут на місці вони нічого не вирішують, тому питання вимагає розгляду на державному рівні.

— Приїжджав на Волинь представник Державної іпотечної установи, — додає Тетяна Геннадіївна. — Говорив про те, що у них є гроші й вони готові надавати дешеві кредити, проте поки що тільки забудовникам. Аналізуючи минулий рік, можу сказати, що необхідно, щоб усе-таки кредит надавали під заставу майнових прав. Адже квартири здаються у будинках із високою будівельною готовністю й у перевірених забудовників, тому тут ризиків для банку не виникає. Крім того, все ж таки є питання до вартості квадратного метра. Потрібно або збільшувати нормативну вартість (на сьогодні вона становить 4290 грн./м2 — авт.), аби вона відповідала тій, яка є в регіоні, або мати якийсь вплив на забудовників, аби вони зменшували ціну та наближали її до нормативної.

Одначе забудовники таку високу вартість — від 5000 до 6400 грн. за м2 — пояснюють тим, що земельні ділянки їм безкоштовно не надають: вони купують їх на аукціонах, тендерах. До того ж 12% побудованих квартир віддають міській раді, тож на цю суму змушені піднімати плату для покупців. А ще, коли будинок знаходиться в місці, де не розвинута інфраструктура, доводиться багато вкладати в інженерні споруди.

— З наради з забудовниками, де була присутня заступник міського голови Лариса Соколовська, я зрозуміла, що міська влада поки не має змоги безкоштовно надати земельну ділянку, — підсумувала пані Тетяна. — Проте програма «Доступне житло» передбачає, що для такого житла мають спеціально відводити земельні ділянки, де розвинута інфраструктура, а сам будинок мають будувати з нуля.

І поки не вирішаться всі перелічені питання, «доступне» житло насправді залишатиметься недоступним. Бо коли порахувати, то виходить, що таку квартиру може отримати тільки заможна людина. Бо нормативна вартість квадратного метра, по якій держава надає підтримку, — 4290 грн. Крім того, є поняття нормативної площі — 21 м2 на людину плюс 10,5 на сім’ю. А у будівельника ціна квадратного метра — 5900-6400 гривень. У результаті різницю сплачує покупець. От і виходить, що тих 30%, які держава має дати як підтримку від нормативної вартості, випливають у фактичні 25%, а може, й 20%. А от різницю — 75% — вам треба мати власних заощаджень.
Тетяна Воробйова порахувала, скільки в середньому коштує отримати нове житло — двокімнатну квартиру площею 68,3 м кв., якщо квадратний метр вартує 5500 гривень.

Виходить 375 тисяч 650 гривень. Держава ж зможе безповоротно надати 87 тисяч 902 гривні (68,3 множимо на 4290 та на 30%). Решту вам треба мати власних коштів або взяти в кредит. Тому минулого року покращили свої житлові умови в основному ті сім’ї, які вже мали однокімнатні квартири: продали старе помешкання, щось доклали та взяли собі нове.

Щодо умов участі у цій програмі, то обмеження у віці вона не передбачає, проте треба перебувати на квартирному обліку за місцем прописки на черзі на отримання житла у межах Волинської області.

На запитання, в якому місці можна буде придбати квартиру за цією програмою, Тетяна Воробйова відповіла:

— Перелік цих об’єктів затверджує Мінрегіонбуд, але однозначно це буде будинок на вул. Федорова. Надіємося, що Віктор Чорнуха подасть свій об’єкт на Арцеулова, 20, і, можливо, ще хтось із забудовників приєднається. Інші міста Волинської області переліку таких об’єктів не надали, хоча у Володимирі-Волинському є будинки з великим ступенем готовності.

Скільки коштів отримає Волинь на доступне житло, посадовець іще не знає.

— Є постанова Кабміну від 28 лютого, де написано, що на програму «Доступне житло» виділено 150 мільйонів, — розповідає пані Тетяна. — Чекаємо постанови про використання цих коштів, хоча її мали прийняти ще минулого місяця.