Від міліціонера до господаря страусиної ферми

Від міліціонера до господаря страусиної ферми

Джерело: Відомості

Колишній дільничний інспектор завів на Поліссі екзотичних птахів

Кажуть, після виходу на пенсію людина може нарешті зайнятися чимось для душі. Колишній дільничний інспектор Камінь-Каширського райвідділу міліції Степан Грисюк після того, як вийшов у відставку, довго не міг визначитися, якій справі віддати другу половину свого життя. Підказала доля та щасливий випадок: разом зі своїм другом він побачив у газеті оголошення, де управління сільського господарства області закликало фермерів почати розводити якусь екзотичну птицю на Волині. Таким чином у приятелів виникла ідея вирощувати у рідному селі Боровне страусів.

ТАКИЙ НЕЛЕГКИЙ ПОЧАТОК

Після тривалої підготовки на поліську землю врешті-решт ступила нога африканського страуса. Голова сільської ради села Боровне та один із співзасновників ферми Михайло Оліферчук розповідає, що придбали 11 птиць у Київській області. Сьогодні у господарстві залишилося 9 страусів. Михайло Іванович пригадує, як спочатку було важко призвичаїти птахів до умов краю, адже мало хто знає про африканських страусів, а тим паче про догляд за ними. Вже три роки доводиться робити все методами проб та помилок. Проте цього року, розповідає пан Оліферчук, покращилася несучість, тому є надія, що нарешті з’явиться здорове потомство. А далі, може, й бізнес заладиться, адже поки що птахи віддають дивіденди лише у вигляді пір’я, яєць та безмежної любові до господарів.

МАЙЖЕ БАТЬКО ДЛЯ СТРАУСІВ

Хоча у фермерського господарства є декілька засновників, головним господарем та майже батьком для страусів став Степан Грисюк. Чоловік з кожною птахою на «ти». Вони також відчувають його любов та турботу. Про це можна прочитати у їхніх величезних очах, які рівненько накриті рядочком густих і довжелезних вій. Степан Кирилович щодня має купу справ: йому і їжу потрібно заготовити, і за кожним страусом подивитися, і яйця позбирати, і про потомство попіклуватися. Але від цього він лише щасливіший робиться. Каже, що тепер набагато легше, адже за три роки вже вивчили звички та вподобання страусів, навчилися за ними доглядати. А починали ж з нічого, навіть приміщення власного не мали, інкубатор заново будували. Та, за словами колишнього міліціонера, те все потрошки здолали.

ЩО Ж ТО ЗА ПТИЦЯ, ЯКА НЕ ЛІТАЄ?

Звичайно, цікаво, що ж то за птиця, яка не літає. Господар ферми розповів, що страус — найбільший птах у світі, його висота досягає 2,7 метра, а вага — 160 кг. Етнічною батьківщиною страуса є степи та савани Африки, що знаходяться на південь від пустелі Сахара. Ще один цікавий факт вдалося дізнатися про цю птаху. Виявляється, 9 екзотичних жителів села Боровне Камінь-Каширського району Волинської області — єдині представники сімейства страусів. Їхні близькі родичі — австралійські ему і південноамериканські нанду, з погляду зоології, страусами не є, хоч і мають з ними багато спільних рис. Як виглядає ця диво-птиця, напевно, знає кожен, а якщо ні, то в будь-який час можна завітати на ферму до Степана Грисюка, де страуси спокійнісінько гуляють і завжди раді гостям, особливо, якщо ті приносять їм щось блискуче. Фермер розповідає, що ця птиця дуже сильна. Колись у його господарстві трапився один випадок, після якого господар усвідомив потенціал своїх підопічних. Якось вранці, в черговий раз прийшовши на ферму, страусовод помітив, як в одному з вольєрів перебита міцна дошка товщиною 10-15 сантиметрів. Як виявилося пізніше, це один із самців на щось розлютився і лапою перебив у тому місці паркан. Після цього фермерові довелося укріпити всі вольєри, аби його господарство не розбіглося у різні боки. Проте зазвичай страуси не агресивні, Степан Кирилович каже, що найлагіднішими є самки, якщо до них добре ставитися та розмовляти. Хоча трапляється, що люди, які приходять подивитися на птахів, поводяться брутально: кричать, кидають у них палицями. Безперечно, у таких ситуаціях будь-яка жива істота буде захищатися.

ДОГЛЯД: НЕ ВСЕ ТАК СКЛАДНО!

Здавалося б, для страусів потрібне спеціальне харчування, однак насправді все просто. Вони їдять конюшину, люцерну та іншу траву. Усю цю поживу подрібнюють на січкарні, а потім висипають у спеціальні корита. Однак зараз, розповідає Степан Грисюк, птахи самі пасуться. Узимку, звичайно, доводиться більше піклуватися про раціон. До речі, страуси нормально переносять морози. Тому фермер навесні саджає багато поживи, щоб потім можна було зробити їжу: додає сіно конюшини, зерно, спеціальні добавки, комбікорми, овес, навіть цукрові буряки. Влітку щодня потрібно близько 50 кг такої маси на харчування для дев’яти страусів. З їжею та її заготівлею фермерові допомагає син Сергій. Хлопець весь вільний час проводить на фермі. 13-річний юнак найбільше полюбляє, коли страуси танцюють. У хорошому настрої вони іноді починають крутитися дуже швидко з високо піднятими крилами, показуючи своє красиве оперення. Іноді це кружляння викликає запаморочення, і вони падають. Школяр розповідає, що може годинами за ними спостерігати, а ще він помітив, що годувати їх краще з руки, тоді вони більше з’їдають. Сергійко дуже задоволений захопленням тата, але зізнається, що спочатку не повірив у серйозність його намірів. Не могла собі уявити такого й дружина Степана Кириловича. Людмила пригадує, що коли чоловік звільнився з органів внутрішніх справ, десь років через два вона вперше почула про цю ідею. Жінка була трішки приголомшена, адже не відразу повірила, що з цього може вийти щось путнє. Згодом переконалася — все серйозно. Людмила Григорівна працює у школі вчителем, тому відразу спало на думку повести дітей на екскурсію, навіть із сусідніх сіл школярі приїжджали до Боровна. Невгамовний колишній дільничний інспектор міліції тепер не уявляє свого життя без цих птахів. Він мріє створити велике господарство з різноманітними екзотичними тваринами. На думку Степана Грисюка, поліський край зі своєю майже первісною природою може стати прекрасним місцем відпочинку для туристів.

Читайте в рубриці

Всі новини рубрики

Стрічка новин

Loading...