Як уникнути продуктів-«мутантів»?
«Спеціальної мітки не буде, інформацію про ГМ-компоненти можна буде побачити там, де звичайно вказується склад продукту - там буде написано «містить генно-модифіковані організми».Щоб довідатися, як готуються виробники до цього нововведення, обдзвонили 7 вітчизняних харчових підприємств, продукція яких може потенційно містити ГМО (див. «Де може бути ГМО): ТОВ «Три ведмеді» (пельмені), ТОВ «МПЗ «Алан» (ковбаси), ЗАТ «Геркулес» (пельмені), компанію «Чумак» (кетчупи, майонез, консервація), Русанівський м'ясокомбінат, Корпорацію «Техноком» (картопляне пюре, чіпси) і Кондитерську корпорацію «Рошен». Представники цих підприємств дружно заявили, що не використовують у своїй продукції ГМО. Для більшої переконливості вони додають, що вимагають у постачальників документи, що свідчать, що сировина, яку ті надають, «чиста». Отже, ніяких нових міток вони наносити не збираються. Більше того, щоб не породжувати сумнівів, перші три з перерахованих виробників нібито самі перевіряють продукцію й уже не перший місяць маркують її «міткою» «без ГМО». Цей значок видно на лицьовій або тильній частині упаковки. До речі, у всіх виробників він різний - однакових вимог до етикетки ніхто не пред'являв. ВСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОНТРОЛЮ Звичайно, хочеться щоб всі виробники були максимально чесними перед споживачами. Але навряд чи більшість із них буде охоче афішувати неприродне походження своєї продукції. Приміром, коли в Євросоюзі кілька років назад ввели аналогічне маркування, частка споживання продуктів із ГМО зменшилася в порівнянні з продуктами натурального походження. Отже, щоб не губити клієнтів, деякі вітчизняні виробники можуть бути зацікавлені в прихованні інформації. А приховувати є що. За словами Володимира Семеновича, керівника Науково-дослідного центра випробувань продукції «Укрметртестстандарту», зараз є тенденція до збільшення частки «мутантів» на українському ринку. «Наприклад, 50% зразків зерен кукурудзи, досліджених «Укрметртестстандартом» останнім часом, були трансгенними», - повідомив фахівець. Тому виникає питання: як будуть контролювати процес маркування? «Контролем за відповідністю маркування походження продукту буде займатися Держспоживстандарт і місцеві управління з захисту прав споживачів, - відповідає Володимир Семенович. - Механізм контролю - проби з контрольних зразків продукції. Потужностей для перевірки продуктів повинно вистачити. А якщо час покаже, що 4-х лабораторій недостатньо, будуть відкриті нові». При порушенні відповідності змісту маркування виробники будуть каратися штрафами, а товар - вилучатися з мережі. Як повідомила керівник НТЦ центру стандартизації Держспоживстандарту Людмила Кузьменко, штраф дорівнюватиме 25% від суми реалізації «оштрафованої» продукції. Однак пункт про штрафи має «лазівку»: якщо виробник за 30 днів з моменту виявлення порушення встигне внести корективи в інформацію на етикетках, штрафувати його не будуть. Як пояснив фахівець, ця міра прийнята у зв'язку із кризою: щоб зменшити можливе фінансове навантаження на виробників, вона буде діяти до 31 грудня 2010 року. ГМО МОЖУТЬ МІСТИТИ: кукурудза, попкорн, соя, кондитерські вироби, шоколад, хліб, картопля, чіпси, варена ковбаса, сосиски, сардельки, пельмені, дитяче харчування, йогурти, їжа швидкого приготування, соуси й приправи, помідори, яблука, виноград, банани, папайя, салат, сири, фабричні соки. Цей список продуктів надав експерт Всеукраїнської екологічної ліги Олексій Ситник, підкресливши, що це далеко не повний перелік, адже одні тільки соєві компоненти зараз використовуються у великій кількості найменувань харчових продуктів. ТО ШКІДЛИВІ «МУТАНТИ» ЧИ НІ? Весь «шум» щодо генетично модифікованих організмів пов'язаний з тим, що, починаючи із середини 80-х років минулого століття, коли трансгени були впроваджені в масове виробництво й допущені до споживання, і дотепер так і не з'ясовано, як вони впливають на здоров'я. «Щороку з'являються нові дослідження різних трансгенних організмів, насамперед ГМ-рослин. З них одна половина показує, що вони несуть ризик - можуть викликати алергію, мутації, впливати на організм, нести загрозу екологічній рівновазі й генофонду планети, а друга показує, що ніякого ризику нема, - говорить кандидат біологічних наук Олексій Ситник. - Небезпечними були не всі підряд ГМО, а тільки деякі, насамперед - із сої, кукурудзи й картоплі. Але й ці результати варто розглядати як умовні, достовірно сказати про шкоду або нешкідливість трансгенних продуктів можна буде тільки через багато років, а може бути, десятиліття досліджень». Вирішили поцікавитися в генетиків, чи спостерігають вони почастішання мутації генів людини за останній час, коли так активно впроваджуються ГМО. «
За моїми спостереженнями, за останні 5 років кількість мутацій людського генома не почастішала, - говорить Людмила Лівшиць, заввідділом геноміки людини Інституту молекулярної біології й генетики. - Взагалі наші гени міцніші, ніж багато хто думає. Це видно по тому, як вплинула на них радіація: кількість мутацій зараз, через 23 роки після аварії на ЧАЕС, набагато менша, ніж прогнозували фахівці. Тому не думаю, що ГМО можуть становити для наших генів взагалі будь-яку небезпеку.Швидше, у процесі селекції нових рослин можуть виникати нові білки, на які людина може відповідати харчовою нетерплячістю. Звичайно ж, останнє слово повинне залишатися за доказами, отриманими в ході наукових експериментів, але досліджувати вплив ГМО на здоров'я надзвичайно важко: необхідні групи людей, які б протягом тривалого періоду вживали одну трансгенну лінію». Отже, найменша шкода, яку гіпотетично може нанести вживання продуктів-«мутантів», - це харчова нетерплячість. А більш серйозні наслідки - це онкозахворювання й генетичні мутації. І поки вчені з'ясовують, наскільки цей ризик реальний, у споживачів повинен бути вибір: їсти чи не їсти продуктів з ГМО.
