Рейтинг найгучніших українських політичних скандалів-2010

Українська політика в 2010 році виявилася досить «врожайною» на гучні скандали та провокації, повідомляє ЛІГАБізнесІнформ. Харківські угоди, розгін податкового Майдану, кримінальні справи, порушені щодо опозиціонерів... Цей список можна продовжувати. Та є одна тенденція, яка поєднує усі ці неоднозначні події, — прагнення до силових варіантів вирішення проблем.

Захоплення комбінату «Україна»

Рано-вранці 25 січня, між першим і другим туром президентських виборів, у столиці було захоплено поліграфічний комбінат «Україна» — держпідприємство, на якому друкувалися бюлетені. За версією регіоналів, у силовому захопленні брали участь 100-150 людей із молотками, ломиками й іншими «підручними засобами». Прибулі на місце журналісти побачили лишень результати ранкового штурму: вибиті вікна, залиті водою поверхи (ті, що оборонялися, застосували брандспойти, а нападники — сльозогінний газ).

Через два дні Кабмін дозволив увести на поліграфкомбінат внутрішні війська. Регіонал Василь Грицак заявив, що організацією штурму комбінату та правовим забезпеченням зміни його керівництва займався особисто тодішній перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. За його словами, 18 січня о пів на дев’яту Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко викликала до себе керівництво Мінфіну, Секретаріату Кабінету Міністрів, кандидата на посаду директора ПК і поставила завдання захопити «Україну», щоб надрукувати 1,5 млн. зайвих бюлетенів.

Версія команди Тимошенко була більш приземленою. Як сказав Турчинов, зміщене саме перед штурмом керівництво ПК «Україна», «корумповане консорціумом ЕДАПС» (до якого, до речі, має стосунок вищезгаданий В.Грицак, — ред.), припинило виробництво закордонних паспортів, вимагаючи від держави укласти договори з ЕДАПС, і «уряд не міг погодитися з шантажем».

Яєчний обстріл і димова завіса в Раді

27 квітня Верховна Рада ратифікувала угоду про продовження перебування Чорноморського флоту Росії в Криму ще на 25 років (починаючи з 2017 року). Цей розв’язок коаліції довелося «вибивати» силою.

Ранок у сесійній залі розпочався з подвійної блокади: регіонали заблокували парламентську трибуну, а опозиція накрила національними прапорами сектори БЮТ і НУНС, а також ложу уряду. Розраховували на те, що блокування робочих місць опозиційних фракцій не дасть депутатам, які перейшли до коаліції, проголосувати за ратифікацію. Без них коаліції голосів не вистачало. Щойно до зали увійшов спікер Володимир Литвин, у нього полетіли курячі яйця. Охоронці оперативно розкрили над спікером парасолі. Біля ложі уряду зав’язалася бійка. Парламентарії штурхалися та поливали один одного водою.

Після яєчної атаки й серії рукопашних пішли в хід димові шашки. Половину сесійної зали накрив їдкий туман. Депутати від ПР кинулися до місць БЮТ, один з них розірвав прапор. У свою чергу, виступ регіоналів із парламентської трибуни опозиція зустріла завиванням сирен.

Литвин поставив на голосування питання про ратифікацію угоди з-під парасольок, зазначивши, що обговорювати його в сесійній залі немає ніякої можливості. Закон про ратифікацію угоди з Росією набрав необхідну кількість голосів.

Розмір збитків, яких зазнало приміщення Верховної Ради, у грошовому еквіваленті спікер оцінив у мільйон гривень.

За фактом подій у Раді прокуратура Києва порушила кримінальну справу щодо «нашоукраїнців» Юрія Гримчака й Андрія Парубія — представники парламентської коаліції заявили, що саме вони кидали в залі засідань димові шашки. Справа була порушена за фактом незаконного впливу на спікера та народних депутатів із метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків. Ближче до осені справа «затихла», але, як говорять опозиціонери, найближчим часом її буде реанімовано.

Кортеж Януковича «убив» таксиста

У квітні в Києві на виїзді з проспекту Бажана на Бориспільське шосе відбулося ДТП за участю «швидкої допомоги» з кортежу Президента й автомобіля «ВАЗ-2110». Тоді Віктор Янукович поспішав в аеропорт, аби вилетіти на зустріч із президентом Росії Дмитром Медведєвим. Внаслідок аварії водій ВАЗа загинув, а ще дві людини одержали травми. «Президент шкодує з приводу трагедії, що сталася у результаті зіткнення автомобіля «швидкої допомоги», що належить Держуправлінню справами, та машини таксі», — сказала пізніше замголови АП Ганна Герман, додавши, що Президент розпорядився провести розслідування та допомогти потерпілим цієї ДТП.

Сам Янукович через кілька днів після аварії заявив, що йому неприємно бачити, як заради нього перекривають шляхи. «Я шукаю зараз способи, щоб це мінімізувати», — сказав він 25 квітня. Проте від цієї заяви автомобілістам легше не стало: кортеж і надалі продовжував «розсікати» столичний смог. У червні кияни зітхнули вільніше: посилаючись на погрозу замаху, маршрут Януковича змінили, а тривалість перекриття руху транспорту на час проїзду кортежу скоротили.

Проте кардинальний розв’язок проблеми й заторів, і «погрози замаху» знайшли дещо пізніше — тепер Янукович діставатиметься з заміського «Межигір’я» на роботу повітрям. У районі Маріїнського парку в центрі столиці вже будують вертолітний майданчик.

Вінок розбрату: «Стоп цензурі»

Схоже, саме через вінок і загострилося протистояння «влада — журналісти». Хоча випадок насправді був простим курйозом. 17 травня на спільній із президентом Росії Медведєвим церемонії біля пам’ятника Невідомому солдатові в Києві вітер звалив вінок із підставки, і той упав на Януковича. Ввечері журналісти з’ясували, що Адміністрація Президента неофіційно заборонила поширювати відео з цим епізодом. В одних телеканалів воно просто «зникло», в інших містило «технічний брак».

Однак приховати цей кумедний інцидент однаково не вдалося — журналісти знайшли відео та поширили в Інтернеті.

Наприкінці травня в Україні з’явився рух журналістів «Стоп цензурі!». Наскільки це «приструнило» владу, можна судити з наступних подій: за рік на допитах у Генпрокуратурі та СБУ з різних приводів побували з десяток журналістів. А в липні в СБУ викликали навіть блогера, який після бесіди в писемній формі пообіцяв утримуватися від різкої критики влади.

У контексті заборони на критику можна розглядати й скандал з німецьким експертом Ніко Ланге, якого 26 червня відмовилися впустити на територію України. Це сталося після того, як він дав невтішні оцінки діям команди Януковича та змінам, що відбулися в країні.

Справа Климентьева: Гонгадзе-2?

11 серпня засновник і главред харківської газети «Новий стиль» Василь Климентьєв виїхав із будинку з невідомим чоловіком на «BMW» сріблястого кольору та не повернувся. Перші десять днів представники влади ще сяк-так пошуміли: до Президента були показово викликані тодішній Генпрокурор Олександр Медведько та міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, Янукович начебто брав справу під особистий контроль...

Жодних наслідків цього «контролю» немає вже шостий місяць. Правоохоронці досі не дали відповіді на найголовніше питання: Климентьєв живий чи радше мертвий? Справу порушили за статтею «навмисне вбивство», а слідчі про всяк випадок шукають журналіста серед невпізнаних загиблих. «У нас є ДНК Климентьєва, тож легко можемо перевірити, чи це його тіло», — заявив замголови МВС Василь Фаринник.

За кілька місяців кількість версій скоротилася з восьми до чотирьох. Основна — вбивство на професійному ґрунті. Друга — убивство, вчинене родичкою через спадщину (на рахунках зниклого главреда «Нового стилю» виявили близько $600 тис.). Третя — убити могли боржники (в оселі в редактора знайшли боргові розписки). Четверта — інсценування. В основну версію входить і підверсія, що до злочину могли бути причетними колишні міліціонери. Ну як тут не провести аналогію зі «справою Гонгадзе»?

До речі, про Гонгадзе. Головне управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури цьогоріч завершило розслідування кримінальної справи за обвинуваченням Олексія Пукача. Досудове слідство встановило, що в ніч із 16 на 17 вересня 2000 року Пукач, діючи за вказівкою міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка й інших посадовців, скоїв умисне вбивство журналіста Георгія Гонгадзе за попередньою змовою групи осіб у зв’язку з виконанням потерпілим «суспільних і журналістських обов’язків».

У свою чергу, адвокат Пукача, Олег Мусієнко, запевняє, що Пукач у своїх показаннях підтвердив причетність до злочину тодішніх президента Леоніда Кучми, глави МВС Юрія Кравченка та колишнього глави апарату МВС Едуарда Фере.

Янукович одержав «царські» повноваження Кучми

1 жовтня Конституційний Суд України скасував політреформу й повернув у дію редакцію Конституції 1996 року. Розглянувши відповідне подання депутатів із провладної коаліції, КСУ визнав Закон «Про внесення змін у Конституцію України» N2222-IV від 8 грудня 2004 року, таким, що не відповідає Конституції у зв’язку з порушенням процедури його розгляду та прийняття.

У результаті скасування політреформи-2004 Україна від парламентсько-президентської повернулася до президентсько-парламентської форми правління, а Президент Янукович одержав повноваження екс-президента Кучми. Політичний вплив парламенту, навпаки, різко обмежився: Верховна Рада втратила право призначати й звільняти Кабмін і Прем’єр-міністра, строк повноважень парламенту при цьому скоротився з п’яти до чотирьох років.

Янукович, звісно, обіцяв виконати будь-яке рішення КСУ, але в його «правильності» мало хто сумнівався. Тепер Президент не приховує свого задоволення від вердикту Конституційного Суду. За його словами, цей крок був необхідним і допоможе відновити верховенство Основного Закону в Україні. «Наша відповідальність вища, ніж будь-коли раніше», — сказав глава держави.

«Wikileaks»: абсолютно секретно

Скандал навколо витоку секретної переписки між посольствами США в різних країнах і Вашингтоном змусив здригнутись увесь світ, але Україну зачепив тільки по дотичній — особливих сенсацій поки не пролунало. Тільки й того, що Україна просила в Штатів захисту від Росії, оскільки відчувала загрозу після війни в Грузії. Або що Україна викликала невдоволення США своїми операціями на ринку озброєнь. Ну, ще й Польща назвала Україну буферною зоною.

Проте, розслаблятися надто рано: команда Ассанжа недавно заявила, що опубліковані цього року матеріали — далеко не увесь їхній інформаційний арсенал.

Розгін податкового Майдану

3 грудня комунальники під прикриттям співробітників «Беркута» оперативно розібрали на майдані Незалежності в Києві «містечко волі». Все б нічого — начебто й рішення суду відповідне було, і судові виконавці наполягали, от тільки демонтаж табору підприємців, що протестували проти Податкового кодексу, чомусь був проведений не вранці у присутності журналістів і нардепів, а під покривом ночі.

Як розповідали самі підприємці, о четвертій ранку біля 250 співробітників міліції взяли Майдан у щільне кільце, після чого в наметове містечко зайшли люди в жовтогарячих жилетах. До шостої містечко було ліквідоване. «Трьох людей, що діяли на межі порушення адміністративного законодавства, доставили в Шевченківське РОВД, встановили їхні особи та відпустили», — повідомили пізніше в столичній міліції.

У той же день у ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що міліціянти під час демонтажу містечка «били людей кийками по ногах» і «затримали мітингуючих». У МВС цю інформацію спростували та навіть пригрозили пресі судами.

16 грудня (той день узагалі був багатий подіями) координаційна рада підприємців повідомила, що на київському ринку «Петрівка» міліція затримала двох учасників податкового Майдану. Їм нібито інкримінують несанкціоноване перекриття дороги по вул. Інститутській на перехресті з Хрещатиком. За цим фактом порушено кримінальну справу. Ще одному затриманому за участь в акціях протесту без присутності адвокатів і родичів у суді нібито був продовжений термін перебування в Лук’янівському СІЗО на два місяці.

А на майдані Незалежності тепер красується новорічна ялинка. Саме її монтажу, за словами владців, і заважали маніфестанти.

СІЗО «під ялинку»

15 грудня під час чергового візиту Ю. Тимошенко до Генпрокуратури їй оголосили про порушення проти неї кримінальної справи за нецільове використання коштів, отриманих за Кіотським протоколом, і взяли підписку про невиїзд. «Терор проти опозиції триває... Кримінальну справу порушено за те, що нібито в кризу на пенсії були спрямовані екологічні гроші», — заявила опозиціонер.

Пізніше з’ясувалося, що Леді Ю можуть висунути ще одне обвинувачення — з приводу закупівлі за завищеною ціною тисячі «швидких» для сільських лікарень. На думку лідера БЮТ, дії Генпрокуратури свідчать про те, що Президент Янукович «переступив межу, за якою вже йому доведеться відповідати за кожну репресію».

Тимошенко, звісно, скаржиться, та вона хоча б на волі. Оригінальніший «подарунок під ялинку» одержав екс-глава МВС Юрій Луценко. Йому світить Новий рік у слідчому ізоляторі — у якості запобіжного заходу для політика, проти якого порушили кілька карних справ, Печерський райсуд санкціонував арешт.

На нарах на час слідства виявилися й колишній перший заступник міністра юстиції, лідер УСДП Євгеній Корнійчук, екс-міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук. Раніше до СІЗО втрапили екс-голова Держмитслужби Анатолій Макаренко та колишній перший заступник голови НАК «Нафтогаз України» Ігор Діденко. У Чехії затримали розшукуваного Україною по лінії Інтерполу екс-міністра економіки Богдана Данилишина. У розшук оголосили колишню чільницю Держказначейства Тетяну Слюз. Остання, на думку слідчих, причетна до нецільового використання коштів — тих самих, через які ходить на допити Тимошенко.

Ще одним передноворічним «подарунком» влади для опозиційних сил стало поновлення Генпрокуратурою розслідування кримінальної справи щодо організаторів акції «Україна без Кучми», про що заявив один із учасників акції бютівець Андрій Шкіль.

Депутатське побоїще: хто в Раді хазяїн?

Те, що відбулося під кінець року в парламенті, журналісти охрестили «депутатським побоїщем». Увечері 16 грудня бютівці, що вимагали припинити репресії проти опозиції, залишилися ночувати в президії, щоб вранці залишити за собою виграшні для блокування парламенту позиції. Близько 19:00 у сесійній залі згасло центральне світло. А потім представники Партії регіонів показали, хто в Раді хазяїн.

«Їх було 60-70 людей... Вони зненацька напали на депутатів БЮТ. Спочатку вибили двері президії парламенту, які були заблоковані кріслом зсередини сесійної зали... Першими влетіли Саламатін, Царьов, Волков, Злочевський та інші. Саламатін схопив крісло, яким блокувалися двері, почав замахуватися ним на людей та кинув його вбік трибуни», — розповів бютівець Андрій Шевченко.

Постраждалих бютівців у лікарні відправляли на «швидких». Медобстеження після бійки пройшли шестеро нардепів, у тому числі 71-річний Юрій Гнаткевич, який залишив Раду на носилках. Закривавлений Михайло Волинець став «особистістю» нічних новинних ефірів. Але в Партії регіонів за собою особливої провини не відчувають: мовляв, штурмували спонтанно, адже бютівці прихопили з собою в залу арматури та ланцюги, а після квітневої бійки з застосуванням димових шашок регіонали не знали, чого чекати.

Хоч як дивно, та це побоїще стало об’єднавчим фактором для БЮТ і НУНС. Фракції зробили кілька однотонних заяв, а потім узгоджено покинули Раду. Кажуть, що не повернуться, доки Генпрокуратура не покарає виконавців і організаторів бійки. Серед яких, до слова, помітили міністра та главу «Укрспецекспорту», які не склали депутатські мандати. У противному разі опозиціонери загрожують відставкою Генпрокуророві Віктору Пшонці. От тільки в умовах політичної ситуації, що склалася, така відставка є не більш, ніж утопією.