Особливості "шопінгу" по-українськи. Дослідження споживчих настроїв

12 червня 2009, 12:51

Джерело: liga.net

Споживчі настрої в Україні знову стали предметом вивчення. Цього разу дослідники поставили собі за мету довідатися, як змінилося відношення українців до споживання товарів повсякденного попиту за останній рік. Зокрема особливості покупки товарів повсякденного попиту; потреба в інформації про товари; сприйняття споживачами якості товарів і готовність відстоювати свої права. Особливості "шопінгу" Як відзначають дослідники, в українських сім'ях за покупку товарів повсякденного попиту відповідають переважно жінки, хоча значна частка чоловіків ділить ці обов'язки з іншими членами сім'ї. У цілому, покупкою товарів повсякденного попиту займаються близько 90% жінок й 50% чоловіків. "Упевнено можна реєструвати тенденцію до зменшення активності чоловіків у прийнятті рішень про покупку товарів повсякденного попиту. Крім того, молоді люди досить неактивно беруть участь у самостійних покупках, у прийнятті рішень, і цей факт ми реєструємо протягом всіх трьох років проведення досліджень", - повідомив старший експерт по розвитку цивільного суспільства спільного проекту ЄС і ПРООН "Співдружність споживачів і суспільні об'єднання" Денис Полтавець. Експерт також відзначив, що структура параметрів, за якими споживачі України визначають якість товарів повсякденного попиту, майже не змінилася. Так, найбільш вагомим критерієм, по якому споживачі визначають якість товару, залишився строк придатності. Цим критерієм керується близько 71% українців. Іншим найбільш популярним критерієм є ціна (51%), наступним - склад товару (42%). Як показало дослідження, з віком збільшується схильність людей при покупці товарів повсякденного попиту покладатися на власний досвід (від 22% серед наймолодших до 35% - серед людей у віці 50-59 років). Люди у віці 20-29 років трохи частіше покладаються на рівень популярності марки/виробника (30%), ніж представники інших вікових груп (15-21%). Разом з тим, молодь (15-19 років) проявляє більш помітну схильність довіряти рекламі (8%), ніж представники інших вікових груп (2-3%). Дефіцит інформації В основному споживачі відзначають недолік інформації при придбанні товарів повсякденного попиту. "Така ситуація зберігається протягом 3-х років, - констатують дослідники. - Звичайно, ситуація небагато поліпшується, однак на сьогодні об'єктивній споживчій інформації про товари й послуги не вистачає. При цьому мова не йде про рекламну інформацію". Так, 19% респондентів абсолютно не вистачає інформації про товари повсякденного попиту, 46% - переважно вистачає й лише третина (35%) опитаних заявили, що знають цілком достатньо. За результатами дослідження, найбільше споживачі почувають потребу в повній інформації про склад товару (51%). "Крім того, різко зросло, у порівнянні з минулими роками, значення такої інформації, яку дають результати тестування якості товарів незалежними споживчими організаціями. Цей показник виріс приблизно на 15%", - вказав Д.Полтавець, додавши, що для 40% опитаних така інформація була найзатребуванішою. Що стосується джерел інформації, з яких споживачі хотіли б одержувати достовірну інформацію, 70% опитаних заявили, що хочуть насамперед одержувати інформацію про товар безпосередньо з упакування. "Істотно зросла роль телевізійних програм (46% опитаних) у поширенні інформації про товари. При цьому мова йде не про рекламну інформацію", - сказав експерт, відзначивши, що цей показник виріс на 15% у порівнянні з минулими роками. Значно зросло значення інформації, отриманої від незалежних споживчих організацій. "Зараз цей показник стоїть на третьому місці (27%), у той час як у минулі роки він посідав шосте-сьоме місце в структурі актуальності джерел", - підкреслив Д.Полтавець. Неякісний товар: битва за права Досвід покупки неякісних товарів повсякденного попиту демонструє, що близько 70% споживачів протягом минулого півроку мали досвід придбання неякісних товарів. Найчастіше покупці зіштовхуються з неякісними продуктами харчування (63%). Трохи рідше зустрічається неякісне взуття (32%) і одяг (25%). З браком у дрібній побутовій техніці мали справу 12% опитаних, у великій побутовій техніці - 5%. "Разом з тим, за даними опитування, купивши неякісний товар, біля половини опитаних займають пасивну позицію, одна четверта - проявляють ситуативну активність і ще десь одна четверта - активно захищають свої права", - указує експерт. Так, 23% респондентів для вирішення питання готові дійти до директора магазина/торговельної мережі або до Спілки захисту прав споживачів, 19% - звертаються до цього час від часу. 24% опитаних намагаються відстоювати свої права, але в більшості випадків не йдуть далі продавця, а 51% практично завжди або в більшості випадків не роблять ніяких спроб повернути неякісний товар або відшкодувати його вартість. "Можна сказати, що знання споживачами своїх прав, знання механізмів їхнього захисту поступово ростуть, але емоційний бар'єр на шляху відстоювання своїх інтересів залишається досить істотним", - відзначають організатори дослідження. За їхніми словами, жителі Києва, у порівнянні з жителями інших регіонів України, у захисті своїх прав почувають себе набагато більше вільними й упевненими, однак "не хочуть створювати враження дріб'язкової людини". Крім того, тепер і чоловіки й жінки рівною мірою беруть активну участь у захисті своїх прав, на відміну від попередніх років, коли така позиція була, скоріше, прерогативою жінок. Що ж стосується сприйняття споживачами ситуацій, пов'язаних з покупкою неякісних товарів, організатори опитування відзначають, що установки опитаних є в значній мірі суперечливими. "Абсолютна більшість опитаних погоджуються з необхідністю й доцільністю захисту споживчих прав. Але, разом з тим, поділяють думку про складність і безперспективність таких дій", - говорить Клавдія Максименко, керівник проекту "Співдружність споживачів і суспільних об'єднань". При цьому серед негативних установок домінує думка про те, що захист споживчих прав неминуче зв'язаний зі скандалами й зіпсованими нервами. Критерії вибірки Третій рік підряд опитування споживчих настроїв проводився з ініціативи Проекту Київського міжнародного інституту соціології в 110 населених пунктах у всіх областях України й в Автономній Республіці Крим. Вибірка є репрезентативною по статі, віку, регіону й типу населеного пункту. Інтерв'ю було проведено з 1592 чоловіками й жінками у віці від 15 до 59 років. Польовий етап тривав з 21 по 31 травня 2009 року.