Українців змусять працювати 12 годин

Сьогодні в країні готуються прийняти нове трудове законодавство. Нагадаємо, що Україна живе за Кодексом законів про працю від 1971 року. Над новим проектом із 2007 року працювали спільно і представники незалежних профспілок, і народні депутати, втім, остання його редакція викликала дуже гарячу дискусію. Представники незалежних профспілок звинуватили авторів — нардепів-регіоналів — у тому, що вони вилучили з кодексу всі демократичні норми, назвали його здачею інтересів трудового народу.

Так, представник незалежних профспілок, заступник голови Національного форуму профспілок України Григорій Кабанченко просить звернути увагу на те, що коли зараз усе регулюється колективним договором за участю профспілок, то у новому кодексі колективний договір є не обов’язковим.

— Роботодавець має вибір: укладається або колективний договір, або нормативний акт. Нормативний акт — це договір, яким працедавець сам регулює всі сфери робочого процесу та взаємовідносини з працівником. У ч.2 ст.13 проекту Трудового кодексу написано, що роботодавець може сам приймати нормативні акти, ні з ким їх не погоджуючи. І, звичайно, працедавець діятиме, виходячи з того, що «аз єсмь цар», — підсумовує Григорій Кабанченко. — 143 стаття каже, що максимальна тривалість робочого тижня не повинна перевищувати 48 годин. Але більша тривалість роботи може встановлюватися колективним договором. Ви розумієте, що це означає? Що за «бажанням колективу» робочий тиждень може тривати сім днів по 24 години. А якщо такий договір не укладався, то це може бути встановлено нормативним актом роботодавця за наявності достатніх підстав. «Достатні підстави» це — «при вахтовому методі організації роботи, при виконанні робіт, які залежать від кліматичних умов, тощо». «Тощо» — це геніальне уточнення, яке дозволить ввести будь-які «достатні підстави», щоб змусити людину працювати цілодобово. Весь кодекс виписаний так. Перша частина якоїсь статті забороняє, а додаткові частини цієї ж статті дозволяють цю заборону обходити у законному порядку.

Дещо інша думка з цього приводу у начальника відділу праці головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації Володимира Чернявського.

За його словами, проект кодексу за три роки пройшов низку обговорень за участю представників профспілок, роботодавців і влади. У результаті було знайдено спільну думку щодо 90% його статей.

— Найбільш резонансне питання, щодо якого поширилися непідтверджені чутки, стосується тривалості робочого тижня, який нібито буде збільшено з 40 год. до 48. З цього приводу є роз’яснення Міністерства праці і соціальної політики, де сказано, що тривалість залишається незмінною — 40 год. Суперечності виникли навколо ст.143 Кодексу, де вказано, що максимальна тривалість робочого дня не повинна перевищувати 12 год., а максимальна тривалість робочого тижня — 48 годин. Йдеться про такий режим роботи, як підсумований облік робочого часу. Він впроваджується на окремих виробництвах, які мають свою специфіку, тобто вони не вкладаються у 8-годинний робочий день, а мусять його продовжувати до 12 год. Але в результаті цього все одно тривалість робочого тижня протягом місяця буде вирівнюватись. Якщо працівник відпрацював 48 год. одного робочого тижня, то вже в наступному повинен працювати 32 год., має бути збалансування. Таким чином норма щодо 40-годинного робочого тижня змінюватися не буде.

Володимир Чернявський також повідомив, що на сьогодні документ перебуває у стадії очікування другого читання у Верховній Раді, що пройде у грудні. Проте 22 листопада зареєстровано законопроект про всенародне обговорення Трудового кодексу. Тож останнє слово за народом, за людьми. І навесні до 11 березня 2011 року цей процес буде завершено.

Хочеться вірити, що ситуація, яка склалась із Податковим кодексом, не повториться, і депутати, приймаючи Трудовий кодекс, врахують волевиявлення народу. Однак минулого тижня Сергій Тігіпко заявив, що Трудовий кодекс буде прийнято до кінця цього року. То, про яке обговорення може йти мова?

Довідка

Зміни у проекті Трудового кодексу

Прийом на роботу. Випробувальний термін для інвалідів і молодих фахівців вузів (зараз немає).

Немає випробувального терміну (зараз є) для вагітних і обраних на посаду переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади (коли на одне місце є кілька претендентів).

Робочий час, право на страйк. Вводиться обмеження робочого часу — не більше 12 годин на день (зараз такого обмеження немає взагалі). Більше працювати можна тільки за умови письмової згоди працівника і якщо він частину часу перебуває в режимі очікування (наприклад, чекає, поки застигне бетон) і при цьому може відпочивати протягом зміни. Працювати можна буде не більше 48 годин на тиждень, але в цілому робочий час за місяць не може перевищувати норми (з розрахунку 8 годин за 1 робочий день). За перепрацювання, як і зараз, належить додатковий відпочинок або оплата в подвійному розмірі (за бажанням працівника).

Вводиться можливість роботи вдома та гнучкий графік робочого часу на розсуд працівника протягом дня (але за місяць він зобов’язаний відпрацювати норму з розрахунку 8 годин на день помножити на кількість робочих днів).

Працівники можуть страйкувати в установленому законом порядку (зараз немає). Виняток становлять міліціонери, військові, судді та співробітники прокуратури, а також інші, якщо це загрожує безпеці країни (наприклад, лікарі під час епідемії).

Час відпочинку і відпустки. Вводиться не менше 30 хвилин перерви на обід (зараз мінімальний час не регламентується, тільки максимальний — 2 години). Роботодавець отримує право надати працівникові додаткову відпустку з частковою або повною оплатою за сумлінну довголітню працю, виконання державних і громадських обов’язків. Відпустка без збереження зарплати може бути продовжена за погодженням сторін на строк до 3-х місяців (зараз 2 тижні).

Оплата праці. За роботу вночі тариф буде вищим не менш ніж на 30% (зараз на 20%). Якщо робочий день поділений на частини, погодинна та (або) тарифна оплата на 20% вищі.

Звільнення. Крім діючих причин звільнення працівника, працедавець зможе звільнити його за:

- Грубе порушення правил техніки безпеки, якщо це призвело або могло призвести до нещасних випадків (у т. ч. на транспорті);
- За розкрадання (навіть дрібне), втрату довіри та розтрату (в основному стосується керівників підрозділів і матеріально відповідальних осіб);

- Розголошення державної або комерційної таємниці (в тому числі повідомлення про розмір зарплати чи заробітки на підприємстві), але за умови, якщо працівник давав підписку про нерозголошення;

- Неможливість виконувати роботу за станом здоров’я (наприклад, кухар або продавець захворів на туберкульоз);
- Недостатню кваліфікацію, що підтверджується результатами атестації та іншими доказами;

- Втрату права на керування автомобілем чи іншого дозволу, необхідного для виконання роботи (керувати баштовим краном, готувати їжу, стояти за прилавком). При цьому працівникові зобов’язані спершу запропонувати перекваліфікуватися (наприклад, з водія в автослюсаря). Він також має право довести рівень колишньої кваліфікації та свою невинуватість.

- Ухилення від медогляду чи профілактичних щеплень, якщо вони передбачені (для медперсоналу, лікарів, кухарів).
Вводиться заборона роботодавцю вимагати звільнення за власним бажанням шляхом погроз, насильства, обману, але механізм контролю не передбачений.

Забороняється звільняти у зв’язку з досягненням пенсійного віку (зараз про це в КЗпП не сказано).