Що змінилося після судової реформи в Україні

30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Цей документ його розробники помпезно охрестили судовою реформою. Чи так це є насправді і що конкретно дадуть кожному громадянину внесені зміни — про це інтерв’ю «Відомостей» з головою апеляційного суду Волинської області Петром ФІЛЮКОМ.

— Петре Тодосьовичу, про необхідність змін у судовій системі України говорили давно. І от закон нарешті спромоглися прийняти. Що зміниться для кожної людини, яка звертатиметься до суду?

— Для громадян скорочено процесуальні строки. Йдеться не тільки про терміни розгляду цивільних і кримінальних справ, але навіть про строки вручення повістки. Для населення це означає, що справи будуть просуватися швидше. Скажімо, за новим законом попереднє судове засідання у цивільному процесі може бути призначене і проведене протягом десяти днів з дня відкриття провадження (раніше було місяць). Судова повістка про виклик повинна бути вручена не пізніше, ніж за три дні до судового засідання (було сім днів). Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана впродовж п’ятнадцяти діб з моменту їх проголошення. Касаційні скарги на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення. У цивільному судочинстві апеляційну скаргу на рішення суду подають протягом десяти днів з дня його проголошення. І так далі. Саме це скорочення процесуальних термінів законодавці трактують як свою турботу про вільний доступ громадян до правосуддя. У мене запитання — яким чином ми маємо це виконати? Для прикладу: робітник переносить вантаж по 50 кілограмів, але, щоб збільшити продуктивність праці, йому кажуть: перенось вантаж по 100 кілограмів. Але для цього робітнику треба дати якийсь механізм — ту ж тачку. Так само й тут. Скорочено терміни, треба щось робити: збільшити кількість суддів, спростити процедуру ведення справ тощо. А механізму нам не дали. Хороші наміри без механізму нічого не дають.

— Ви хочете сказати, що судді не зможуть розглядати справи у терміни, визначені законом?

— Так питання не стоїть. Судді закон виконуватимуть. Я кажу про інше. Суть реформи судочинства мала б полягати не в скороченні строків, а в спрощенні процедури. А цього якраз і не відбулося.

Наведу приклад. У перехожого вкрали мобільний телефон, злодія затримали. Заводиться справа, ведеться слідство, справа передається прокурору, потім відбувається її попередній розгляд, далі призначається судове засідання — проходять місяці. У всьому процесі у нас задіяні черговий міліції, оперуповноважений, начальник слідства… Справа обростає купою паперів. В результаті наші суди буквально завалені всілякими дрібними справами.

Аналогічна справа в США розглядається так: склав поліцейський протокол про крадіжку, на наступний день ця адмінсправа направляється до суду. На звороті того ж протоколу суддя, розглянувши справу, пише вирок. За один день отримуєш рішення суду. Все. От що я маю на увазі, коли говорю про спрощення процедури. Таких справ в день я можу розглянути сотню.

Візьмемо інше питання. Зараз суди завалені так званими «соціальними» справами. Це коли діти війни позиваються до держави про виплату визначеної їм законом надбавки до пенсії. Спочатку їх розглядає адміністративний суд, потім — апеляційний, далі — Вищий адміністративний. Ми запустили людей через величезну судову машину. Проходить рік чи два допоки людина зможе отримати те, що їй гарантувала держава. Для чого це робити? Адже всі справи однакові. Змінюється лише прізвище. А це не тільки час і гроші громадян. Це конверти, папір, робота працівників суду, електроенергія і т.д. Це сотні тисяч державних грошей. Я би це питання вирішив так: Верховний Суд слухає одну таку справу. Приймає рішення і все. Проте це питання політичне.

— Однією з переваг нового закону його автори вважають те, що він чітко передбачає, куди і з яких підстав громадянинові можна поскаржитися на суддю.

— Так, закон чітко визначає: скарги на суддів місцевих та апеляційних судів слід адресувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, скарги на суддів Вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України — Вищій раді юстиції. Передбачено новий порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, за наслідками якого до судді може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, чи вирішуватиметься питання звільнення з посади. Звичайно, за наявності для цього підстав. Запроваджено службу дисциплінарних інспекторів. Ці службовці за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів попередньо аналізуватимуть заяви та повідомлення про неправомірні дії суддів. Виписано все дуже гарно. Тепер давайте подивимося на ситуацію з точки зору практики. Вища кваліфікаційна комісія знаходиться у Києві. Скажіть, хто з простих людей поїде до Києва скаржитися на суддю? Я не відкидав би те, що було колись. Є керівник судової установи в області. Він знає, хто на що здатний. На місці видніше. Хто приїде з Києва і правильно розбереться у ситуації? Заручником нашого законодавства стає суддя. Йому можуть виписати догану за будь-що. Наприклад, навіть за порушення термінів розгляду справи, або за порушення присяги судді. Саме це і призвело до того, що в Україні судді масово звільняються з роботи. Хоча на Волині заяву на звільнення не написав жоден мій колега.

— Реформа передбачає створення нового суду — для розгляду цивільних і кримінальних справ, водночас абсолютно змінюється роль Верховного Суду.

— Відбувається банальне перекидання повноважень з однієї юрисдикції в іншу. Моя позиція — для людини має бути один суд хоча б на рівні району. Чим більше судів, тим складніший для громадян доступ до суду. В основі основ — суд першої інстанції. І от тут мають починатися реформи, а не з верхніх судів. Як і раніше, справи у першій інстанції розглядають місцеві суди, в апеляційній інстанції — апеляційні суди, а от касації розглядатиме уже не Верховний Суд України, а вищі спеціалізовані суди: Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України. Створили ще Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ. А роль Верховного Суду сьогодні нівелюється повністю. Адже він може розглядати справу, якщо один із вищих судів вважатиме, що є різні рішення, і попросить, щоб ще і ВС подивився справу. Але хто подасть цю справу? Громадянин тепер не зможе звернутися до Верховного Суду. Тому його роль як арбітра у розгляді всіх кримінальних справ знівельовується.

— Судячи з нашої розмови, ви вважаєте, що закон досить недосконалий і він не полегшить, а лише ускладнить судочинство.

— Я думаю, що у цьому законі виписано дуже багато гарних і правильних речей. Але всі вони стосуються загальних положень. Механізми їх реалізації є недосконалими, і тому наразі готується низка змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Довідка

Що змінилося після судової реформи?
— скоротилися строки продовження виробництва до 15 днів;
— скоротилися строки оскаржень до 10-20 днів;
— скоротилися строки повідомлення про судові засідання до трьох днів;
— повістку не обов’язково тепер вручати в руки, можна відправити за місцем прописки або дати в ЗМІ оголошення про початок справи;
— скасоване обов’язкове попереднє засідання по цивільних справах;
— заборонено міняти суть позову, а також подавати зустрічні позови після початку розгляду справи по суті;
— у кредиторів з’явилося право стягувати борг зі своїх боржників за допомогою судового наказу (тобто протягом трьох днів);
— увели кримінальну відповідальність за навмисне невиконання рішення суду.