Міносвіти відловлюватиме скачані з Інтернету наукові роботи
Міністерство освіти України початок випробування комп’ютерної програми, яка дозволить відловлювати скопійовані з Інтернету реферати, курсові й дипломні роботи.
Міністерство освіти України початок випробування комп’ютерної програми, яка дозволить відловлювати скопійовані з Інтернету реферати, курсові й дипломні роботи.
Про це в коментарі газеті «Сьогодні» розповів заступник директора департаменту вищої освіти МОН Микола Фоменко.
«Поки що строки назвати не можемо, але, сподіваюся, скоро вже ця програма буде протестована й запущена, — розповів він. — Зараз ми її апробуємо в декількох університетах України. Потрібен час, щоб наростити комп’ютерну базу даних».
При цьому видання відзначає, що сьогодні студентові найпростіше знайти реферат: в Інтернеті існує величезна кількість сайтів, де можна безплатно одержати копію реферату практично на будь-яку тему. Складніше з курсовою чи дипломною роботою — до них вимоги набагато вищі, і безкоштовно такі роботи в Інтернеті не скачати. Дешевше всього замовити роботу, яку раніше вже хтось захищав. Але й попастися на плагіаті шанси значно вищі.
«Ціна на наукові роботи сильно варіюється, усе залежить від строків, обсягів. Моя спеціалізація — економіка і юриспруденція. Беруся тільки за написання, питання захисту, супровідних публікацій у наукових виданнях — цим я не займаюся», — розповів виданню Антон, який пише дисертації на замовлення.
Його колега, кандидат мистецтвознавства Іван, повідомив, що найбільше беруть із іноземців. «Скажемо, з китайців можуть і 10 тисяч доларів узяти. Для мене це скоріше хобі, а не основний заробіток. На ці гроші я, наприклад, зробив ремонт. Найчастіше мої клієнти — ті, кому науковий ступінь потрібен для подальшого просування у кар’єрі, наприклад, викладачі, що планують займати керівні пости у вузі. Щоб написати одну роботу, може вистачити й місяця, усе залежить від того, якими джерелами користуватися, які вимоги клієнта».
У той же час у вузах заявляють, що можуть відразу побачити, чи куплена робота. «Видно ж, чи розбирається студент у темі, чи може відповісти на запитання по роботі», — відзначив ректор Національного транспортного університету й глава суспільної ради при Вищій атестаційній комісії Микола Дмитриченко. Крім того, за його словами, зараз попит на «заказняк» падає, мовляв, роботодавці більше цінують реальні знання. «Якщо робота пишеться не по профілю, наприклад, будівельник захищає роботу із правознавства, її беруть на експертизу у ВАК. Якщо щось не те, можуть і вченого ступеня позбавити», — сказав Дмитриченко.
У МОН відзначають, що механізмів для боротьби із «заказняком» немає. «У Росії тих, хто пише дипломи, міліція переслідує за підробку документів. У нас цього, на жаль, нема», — поскаржився Фоменко.
