У чиновників не вистачило грошей на харчування дітей-інвалідів

Ціна питання — 89 тисяч гривень

У Волинському центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів перестали годувати сніданками та вечерями. Директор центру Галина Римарчук каже, що кошти на це у бюджеті не передбачені.

— Ми фінансуємося за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, який підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України, — пояснила «Відомостям» Галина Римарчук. — Перші місяці цього року ми здійснювали видатки по тимчасовому кошторису. Тому всі вільні кошти направляли на харчування дітей. Після першого червня отримали бюджет. У ньому передбачено гроші лише на 4-разове харчування дітей, які проживають у нашому центрі, і одноразове харчування тих, хто відвідує його амбулаторно, тобто має перебувати 4 години в день. До цього ми харчували таких діток три рази.

Зазначимо, що у Волинському центрі реабілітацію проходять діти-інваліди від народження до 18 років. Тут діє цілодобових 30 ліжко-місць. 88 дітей відвідують центр амбулаторно. Це значить, що кожного ранку батьки їх привозять (як до дитсадочка чи школи), дітки тут займаються з педагогами, спеціалістами, проходять необхідні фізіотерапевтичні процедури тощо. Адже у центрі працюють практичний психолог, логопед, дефектолог, реабілітолог, музичний керівник, масажисти та інші спеціалісти. Хлопчики та дівчатка тут специфічні — з психічними розладами, розумовою відсталістю, аутизмом, порушенням опорно-рухового апарату, ДЦП. Одним словом, дітки, які потребують спеціального догляду. І, по суті, центр реабілітації для них — це значно більше, ніж місце перебування. Адже тут вони вчаться елементарним життєвим навикам. А з чим порівняти спілкування з ровесниками?

— Мій син влітку не відвідував центр, він дуже заскучав за своїми друзями, — розповіла «Відомостям» пані Валентина, мама 12-річного Павла. — Те, що дітей стали харчувати один раз, звісно, дуже погано. За чотири години вони не встигають позайматися з педагогами, лікарями, поспілкуватися з друзями. Батьки змушені тепер раніше будити дітей, щоб накормити сніданком і раніше забирати додому. Особисто для мене це не так проблемно, бо перебуваю у декретній відпустці по догляду за меншою дитиною. А є такі мами, які працюють. І вони просто фізично не можуть забрати дитину о 15-16 годині. А робота для багатьох — не примха. Адже це в центрі ми проходимо реабілітацію безплатно. А медикаменти, яких потребують наші діти, операції — за все доводиться платити. Одна операція для мого хлопчика коштує 10 тисяч гривень. Він переніс їх 4. А ще скільки попереду! Так що дуже хотілося б, щоб діти могли довше знаходитися у центрі. Для них це дуже важливо.

Галина Римарчук зазначила, що писала про проблему і у Міністерство соціальної політики, і у Фонд соціального захисту інвалідів. Відповідь одна — «на даний час немає фінансової можливості виділити додаткові кошти». А коштів треба не мільйони гривень, а всього лише 88 тисяч 400 гривень.

У київських чиновників їх немає. А з інших джерел директор центру не має права їх взяти.

— Згідно із нашим законодавством, нам не можуть допомогти у цьому питанні ні міський, ні обласний бюджети, ні спонсори — я просто не маю права взяти від них гроші на харчування, — каже Галина Вікторівна. — Не мають права і батьки давати їсти із собою чи приносити продукти — цього не дозволить санстанція.

Парадокс ситуації у тому, що 90 тисяч гривень на харчування дітей-інвалідів у держави немає. Зате є мільйони на чартерні перельоти високопоставлених чиновників, купівлю для них дорогих автомобілів, євроремонти у владних кабінетах і санаторіях, де наші можновладці поправляють здоров’я. Одним словом, розкошують за рахунок старих, дітей, інвалідів. І найгірше з цього, що їм не соромно. Їм байдуже. Варто нагадати декому у високих київських кабінетах про Содом і Гомору.

Наталка СЛЮСАР