Міністерство охорони здоров’я «грається» людськими життями

Чергова витівка урядовців, яку сьогодні гучно називають медичною реформою, передбачає створення госпітальних округів. Такі нововведення ставлять під приціл центральні районні лікарні. Їх хочуть реорганізувати та об’єднати. Звістка про це швидко облетіла населення та одразу ж викликала масу запитань. Адже тепер незрозуміло, куди звертатись по допомогу, хто її надаватиме і де.

Хронічні хворі та пацієнти, які не потребують екстреної допомоги, звикли звертатися до спеціалістів тих медичних закладів, які до них ближче. Що зміниться тепер? А головне, що чекає на хворих із набагато серйознішими недугами? Куди їхати народжувати сільським жителькам? І хто має подбати про транспорт, на якому возитимуть пацієнтів, адже навіть незначну відстань між населеними пунктами хворим важко подолати самотужки. Це обтяжує фізично та матеріально.

Щоб прояснити ситуацію та деталізувати, що саме чекає на районні лікарні та на їх пацієнтів, «Відомості» звернулись до начальника обласного управління охорони здоров’я Ігоря Ващенюка.

Госпітальні округи

Як відомо, на Волині хочуть створити 7 госпітальних округів: Ковельський, до складу якого увійде Ковельська, Старовижівська, Турійська центральні районні лікарні, Камінь-Каширський госпітальний округ (Камінь-Каширська, Ратнівська та Любешівська ЦРЛ), Нововолинський госпітальний округ (Нововолинська, Володимир-Волинська та Іваничівська ЦРЛ), Ківерцівський (Ківерцівська та Рожищенська ЦРЛ), Любомльський (Любомльська та Шацька районні лікарні) та Горохівський госпітальний округ (Горохівська, Луцька та Локачинська ЦРЛ). Окремий округ діятиме на території Луцька.

— Госпітальний округ — це лише ідея, концепція, яка наразі немає кінцевих урядових документів, — розповідає Ігор Ващенюк. — Існує план, втілення якого передбачає розпочати реформу з поліклінік та «швидкої допомоги». При радянській владі була практика міжрайонних відділень, коли одне відділення працювало на три райони. Щось подібне хочуть створити нині. Не треба думати, що ми бездумно закриємо лікарні та залишимо людей без роботи. Ні! Всі лишаться на своїх робочих місцях, щоправда, роботи додасться.

Об’єднання центральних районних лікарень здійснюватимуть, орієнтуючись на певні критерії. Якщо в пологовому відділенні лікарні реєструють менше як 400 пологів на рік, то таке відділення автоматично переводять до сусідньої лікарні, де більше навантаження. Відповідно, фінансуватимуть об’єднані відділення потужніше, що значно покращить якість надання послуг, — каже чиновник.

Крім того, якщо в лікарні щорічно проводять менше 4 тисяч оперативних втручань, то, виявляється, немає потреби фінансувати такі відділення, їх теж приєднають до сусідньої лікарні округу.

— 400 пологів на рік та 4 тисячі операцій — це орієнтири, визначені Міністерством охорони здоров’я. Якщо лікарні не мають такого навантаження, то доцільно їх об’єднати. Наприклад, менше 4 сотень пологів мають в Локачинській, Іваничівській, Шацькій, Турійській районних лікарнях. Інші райони Волині мають вищий показник народжуваності. Є округи, в яких кожна районна лікарня приймає по 700-800 пологів на рік, тому їхні пологові відділення ніхто чіпати не буде, — пояснює Ігор Степанович.

Начебто реформа непогана — там об’єднають, тут створять нове функціональніше відділення, з вагомішим фінансуванням. Однак це на перший погляд. По суті, змінять хіба що назву. А чи покращиться стан лікарні, питання відкрите. Почнімо з простого — перебазувати відділення однієї лікарні в іншу вимагає, по-перше, фінансових затрат, по-друге, вантажного транспорту, бензину, а по-третє, ремонту самих приміщень. З цими речами, як відомо, проблеми вічні. Якщо задумали відкрити додатковий пункт швидкої допомоги, то працівникам треба забезпечити відповідні умови праці. Не сидітимуть же вони в приміщенні колишньої операційної?!

Далі. Обіцяне збереження робочих місць насторожує одразу. Головні лікарі в силу своєї «влади» сяк-так втримаються на посадах, але що заважає звільнити десяток-два медичних сестер чи акушерок?

А пацієнти в таких умовах взагалі стануть заручниками ситуації. Лікування серцевих недуг, термінові оперативні втручання після «добре продуманих» урядових реформ стануть практично неможливими, бо із сучасним транспортним забезпеченням лікувати просто не буде кого. Їх не довезуть або ж залишать інвалідами на все життя.

Що чекає на районні лікарні?

Тут нововведення тільки починаються.

З 1 січня наступного року в кожній районній лікарні діятимуть Центри первинної медико-санітарної допомоги. До їхнього складу увійдуть нинішні поліклініки та поліклінічні відділення. Фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, дільничні лікарні вважатимуться складовою Центру як структурні підрозділи. Єдиним плюсом стане те, що фінансуватимуться вони вже з районного бюджету, а не силами сільської ради. На Волині є райони, в яких дільничні лікарні повністю заповнені, але існують і такі, де з 50 ліжок заповнено лише 5, а фінансуються вони однаково. В таких випадках, наголошує головний медик області, доцільніше створити в районі з меншим навантаженням Центр амбулаторної практики та сімейної медицини, де працюватиме сімейний лікар, а на зекономлені кошти можна відкрити пункт швидкої допомоги.

Можна і треба. Але скільки коштує лише одна «швидка», її обладнання? Чомусь чиновники переконані, що в наступному році гроші з’являться на все й одразу. І сміх, і гріх. Повірте, коштів на медицину ніколи не було вдосталь, їх і не буде. Як би в цьому не переконували політики. А постраждають в результаті наші люди, яким абсолютно байдуже, як називатиметься їхня поліклініка — Центр чи Округ. Краще б подумали про забезпечення сільських лікарень професійними кадрами. Бо щось не дуже вселяє довіру сільський лікар, який пройшов курси підвищення кваліфікації і за кілька місяців став сімейним лікарем. Звучить гарно, та здоров’ю загрожує.

До речі, в міських поліклініках частина персоналу, ті ж сімейні лікарі та терапевти надаватимуть послуги, будучи Центром первинної медико-санітарної допомоги, а спеціалісти вузького профілю працюватимуть як медико-консультативний чи діагностичний центр.

— Ніхто ніяких лікарень закривати не буде, боятися немає чого. Їх просто реорганізують. От з 1 січня вагітних з Шацька переводитимуть народжувати до Любомльської райлікарні. Чому? Бо в минулому році в Шацькій ЦРЛ було зареєстровано всього 75 пологів — це трохи більше як одні пологи в тиждень, протягом останніх п’яти років там не зроблено жодної операції. Відповідно, піддається сумніву кваліфікація лікаря, яку потрібно постійно підтримувати. При таких малих потужностях немає можливості створити повноцінну реанімаційну службу. Тому що вигідніше — купувати необхідну дороговартісну апаратуру, яка стоятиме і яку практично не застосовуватимуть, чи перевести пологове та хірургічне відділення до Любомля? А ще — краще забезпечити повноцінний доопераційний, післяопераційний супровід хворих та врешті-решт дати роботу хірургам, — далі переконує пан Ващенюк.

В ідеалі має виглядати так. Якщо відділення гострої хірургічної патології зосередити в одному районі, в другому можна було б сконцентрувати планових хворих, в третьому — створити реабілітаційний центр, клініку відновного лікування. Але при цьому треба посилити послуги «швидкої» в усьому окрузі. І знову ж таки про кошти ніхто навіть не говорить. Нібито вони лежать і чекають свого часу.

Сільська «швидка» за 20 хвилин?

Навіть якщо припустити, що об’єднання відділень потрібне з точки зору ефективності їхнього функціонування, то ми як ніколи близько підходимо до вирішення серйозної, болючої, якщо хочете, глобальної проблеми. Транспортування хворих каретами «швидкої допомоги». З цими вічна проблема не тільки в селах.

Реформа передбачає, що поліклінічна служба буде підсилена додатковими бригадами «швидкої допомоги».

— Йде робота над тим, аби «швидка» у сільській місцевості доїжджала до пацієнтів за 20 хвилин. Для цього будуть додатково створені підстанції швидкої медичної допомоги. Зараз в районах працює по одному автомобілю «швидкої», її практично не викликають, бо мешканці сіл знають, що вона не приїде, або якщо й приїде, то вже буде пізно, — розповідає Ігор Ващенюк.

Добре, що це розуміють чиновники, але в силу свого тимчасового перебування на посадах іншого виходу, як танцювати під дудку уряду нинішніх реформаторів, у них немає. Тому нас сьогодні щиро переконують, що і автомобілі будуть, і медицина покращиться.

Наразі урядова програма по «швидкій допомозі» готова до розгляду на сесії Верховної Ради. У ній зокрема йде мова про збільшення кількості карет «швидкої». Для Волині, як повідомляють в обласному управлінні охорони здоров’я, потрібно ще близько 40 додаткових автомобілів, аби забезпечити повноцінне якісне надання невідкладної допомоги. Нині в області їх нараховують більше сотні і 80 з них потребують заміни. За нехитрими підрахунками з’ясовуємо, що додаткових автівок Волинь не отримає, їх замінять, можливо, на новіші, але кількість залишиться тією ж самою. Тому оперативніше «швидкі» не їздитимуть однозначно. Відтак матимемо нікому не потрібні Центри первинної допомоги, видозмінені амбулаторії, сумнівних сімейних лікарів та нестачу карет «швидкої». Оце вам реалії, які на нас чекають з нового року. Вихід один — не хворіти, аби не стати жертвою чергового експерименту політиків. Медицина в них своя, в більшості — закордонна, і «швидку» вони точно не чекають годинами.

Ірина КОСТЮК