Змінено процедуру визнання батьківства та розірвання шлюбу

27 липня цього року набрав чинності новий Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Він вносить зміни до процедури укладання та розірвання шлюбів в Україні, а також міняє правила встановлення батьківства. Чого чекати громадянам від нового закону, «Відомостям» розповіла заступник начальника Луцького міського управління юстиції начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Тамара Калинович.

Суттєві зміни, як повідомила Тамара Іллівна, стосуються визнання батьківства.

— Якщо раніше сімейним кодексом було передбачено, що визнання батьківства може бути проведено за заявою біологічних батька й матері, які не перебувають у шлюбі, за заявою батька дитини у випадку, якщо мати дитини безвісти відсутня, недієздатна і для того є підтверджуючі документи (рішення суду, свідоцтво про смерть), за рішенням суду, то на сьогодні виключено можливість оформити батьківство за заявою батька, — пояснює Тамара Калинович.

На її думку, це позитивний момент, адже визнання батьківства за заявою батька, коли матері нема або вона недієздатна, як правило, стосується неблагополучних сімей, коли й батько далеко не кращий за матір. Закон давав йому право визнати батьківство, та зазвичай воно нічим хорошим для дітей не завершувалося, бо вони все одно рано чи пізно опинялися в дитячих будинках. Тепер закон передбачає, що такому батьку можна звертатися до суду з питань батьківства, але розглядатимуться абсолютно всі обставини: його стан здоров’я, матеріальний стан, підключать органи опіки й піклування, які проводитимуть своє дослідження і визначатимуть, чи може такий батько визнати батьківство.

— Суттєві зміни торкнулися й розірвання шлюбу, — продовжує Тамара Іллівна. — Раніше воно проводилося за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя у випадку, якщо другий визнаний недієздатним, безвісти відсутнім або позбавленим волі не менше ніж на три роки, і розірвання шлюбу за рішенням суду. Усі ці заяви мали б бути зареєстровані в органах реєстрації актів цивільного стану, і кінцевим документом було свідоцтво про розірвання шлюбу у всіх випадках. На сьогодні в органах реєстрації актів цивільного стану будуть реєструватися лише розірвані шлюби за спільною заявою подружжя або за заявою одного із подружжя. Тим громадянам, які розірвуть шлюб за рішенням суду, а це у випадках, коли є неповнолітні діти, майнові спори, не потрібно приходити у відділ ДРАЦС, кінцевим документом для них є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало чинності. Це рішення не підлягає реєстрації в органах ДРАЦС. У принципі, такий порядок існує в інших європейських країнах та Білорусі.

Також зміни стосуються розірвання реєстрації шлюбу для засуджених.

— Якщо раніше засуджені не могли ініціювати розірвання шлюбу, — розповідає начальник відділу ДРАЦС, — то на сьогодні цей закон дає їм таку можливість. Засуджений може доручити своєму представнику (брату, сусіду, товаришу) піднімати питання про розірвання шлюбу в судовому порядку. Таке доручення може засвідчити начальних колонії, тому що він наділений в тій частині правами нотаріуса. Представник має право представляти інтереси засудженого в суді. Дуже часто з цього приводу виникали спірні питання. Бо, як правило, дружини чоловіків, які позбавлені волі більше як на 3 роки, оформляли розірвання шлюбу за вироком суду, а засуджений, який знаходився в колонії, не мав на це права. Виникала колізія, коли засуджений, може, й хотів зареєструвати шлюб, але не міг цього зробити, бо попередній був не припинений. Тому в якійсь мірі права засуджених ущемлялися. На сьогодні новим законом це врегульовано.

Людмила ШИШКО