Податковий кодекс: «за» і «проти»

Волиняни вносять пропозиції до урядового документа

Кабінет Міністрів оприлюднив новий опрацьований варіант Податкового кодексу, призначений до другого читання в парламенті. Урядовці запевняють, що цей документ також не остаточний: вони готові розглянути всі пропозиції, які надійдуть після його опублікування. Тому «віддали» своє дітище на громадське обговорення.

Новий кодекс стримує малий бізнес

Така думка лунала під час обговорення документа представниками малого бізнесу у Луцьку. Аби цього не сталося, були внесені конкретні пропозиції.

Багато претензій було висловлено щодо єдиного податку. Остання редакція Кодексу передбачає для фізичних осіб-підприємців, які надають побутові послуги (шиють, ремонтують взуття тощо) та торгують на ринку з річним оборотом не більше 300 тисяч гривень податкові канікули: з 2011 до 2016 року ставка єдиного податку буде дорівнювати нулю.

Позитивно оцінивши такий крок, представники луцького бізнесу зауважили, що 300 тисяч гривень — це дуже мало.

— При доході 300 тисяч у рік підприємець має тільки 5 тисяч гривень рентабельності щомісяця, — зазначив виконавчий директор Волинської обласної асоціації захисту прав малого та середнього бізнесу «Бізнес-Волинь» Ігор Дільов. — З цих 5 тисяч він повинен сплатити у Пенсійний фонд, орендну плату, частину грошей вкласти у бізнес. Чистого прибутку практично не залишається.

Прозвучала пропозиція збільшити неоподатковуваний річний дохід з 300 тисяч до мільйона — щоб підприємець мав можливість не тільки виживати, а й розвивати бізнес.

Ігор Дільов запропонував також змінити розрахунок ринкового податку (мається на увазі ринковий збір). Адже, коли дотримуватись запропонованого варіанту, то оренда одного метра квадратного може зрости на ринках Луцька до 120 гривень. Це дуже велика сума. Крім того, пан Дільов запропонував скасувати проплату ряду місцевих зборів авансом. Йдеться зокрема про готельний і збір за паркування. Мотив — підприємець не знає, скільки людей в місяць у нього поселиться в готелі чи скільки машин поставлять на парковку, а вже повинен за це заплатити наперед.

Незадоволення у представників малого бізнесу Луцька викликало і обов’язкове введення касових апаратів для всіх категорій платників.

— Касовий апарат вартує 1500-1600 гривень, обслуговування у місяць коштуватиме ще сто гривень, — говорить директор ринку, що на бульварі Дружби Народів, Наталія Загородня. — Однак проблема полягає навіть не у вартості касових апаратів, а у тих звітах, які потрібно буде здавати. Без бухгалтера жоден підприємець не обійдеться. А за неправильне обслуговування — драконівські штрафи. Приміром, підприємець не обнулить касу після закінчення робочого дня, а зробить це, скажімо, вранці — має заплатити штраф 360 гривень. Це дуже ускладнює ведення бізнесу. Та й не потрібно людям, які мають невеликі обороти. Вони ж не здають касу у банк.

Цікаві пропозиції вніс голова громадської організації «КРОК» Ігор Алєксєєв. Він виступав від імені виробників.

— Наша організація створена з виробників. У 9 випадках із 10 люди працюють на кредитних грошах. Їх треба віддавати, виробництво зупиняється. Люди опиняються на вулиці. Пропоную передбачити у Податковому кодексі преференції виробникам, які працюють за кредитні гроші взяті до 2009 року.

Великий бізнес: не зменшити податки, а зробити їх зрозумілими

Голова Ради Волинського обласного об’єднання організації роботодавців Володимир Цибульський, який очолював робочу групу на всеукраїнському рівні під час «круглого» столу, організованому ДПА у Волинській області, зауважив, що ними було внесено 370 пропозицій після того, як Податковий кодекс був проголосований у першому читанні. Із них понад 70% враховано у новій редакції. Проте залишилось ще багато неузгоджених моментів.

— Пріоритетом бізнесу при підготовці Податкового кодексу було не зменшення податків, а поліпшення їх адміністрування та взаємна відповідальність бізнесу і держави. На жаль, цього досягнути не вдалося, —каже Вододимир Цибульський.

Він навів конкретний приклад: не введено механізму автоматичного відшкодування ПДВ, не включено пункт про відповідальність держави за неповернення ПДВ. Вододимир Цибульський запевнив, що наполягатимуть на цих пунктах, а також на тому, щоб скоротити підстави для проведення податкових перевірок. Хоча щодо цього друга редакція Кодексу значно демократичніша.

Платити чесно податки і мати змогу розвивати аграрний бізнес — саме це було пріоритетом у пропозиції, яка прозвучала від керівника сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Горохівського району Андрія Турака. Він зазначив, що в питанні оподаткування на селі потрібно змістити акценти: залишити фіксований податок, включивши у нього всі нарахування у соціальні фонди (Пенсійний, соцстрах тощо). І платити цей податок не із зарплати працівника, а на гектар землі — сталий відсоток із кадастрової оцінки.

— Це дасть змогу стимулювати виробництво і легалізувати зарплату на селі, ­— пояснює Андрій Турак. — Сьогодні зарплатний фонд «вимиває» у підприємства всі гроші. Звідси і малі зарплати в аграрному секторі. Зміщення акцентів оподаткування дозволить вирішити цю проблему. А також ще одну: сьогодні є такі горе-інвестори, які понабирали в оренду землі, практично нічого на ній не роблять, люди у селі не зайняті. А вони, сидячи на гектарах, нічого не платять. Коли їх змусити платити податки з гектара, це стимулюватиме розвивати бізнес або віддавати землю.

Всі пропозиції, які прозвучали, будуть систематизовані і передані у Міністерство фінансів, запевнили у податковій.

Наталка СЛЮСАР