Державне мито збільшиться в десятки разів

Тож якщо ви збирались продати квартиру, одружитись чи розлучитись — дешевше зробити це зараз

З наступного року державне мито зросте в кілька десятків разів. Це суттєво вдарить по кишенях громадян, оскільки кожному рано чи пізно доводиться оформляти якийсь документ чи дію, за що сплачується обов’язковий збір. Законопроект регіонала Юрія Мірошниченка «Про державне мито» повинен замінити декрет Кабміну 17-літньої давнини, що дотепер регулює стягнення мит. Їх розміри в останні роки збільшувалися регулярно, але тепер зміниться сам принцип розрахунку: з 1 січня 2011 року відштовхуватися почнуть не від неоподатковуваного мінімуму, який становить 17 грн., а від мінімальної зарплати, яка з 1 грудня цього року має зрости до 922 грн. Звісно, збільшення держмит обґрунтоване потребами бюджету, який збираються наповнювати коштом простих громадян.

За що ж ми сплачуємо державі мито? Перелік послуг досить об’ємний, тож назвемо принаймні найбільш «популярні».

— Згідно зі статтями 1, 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року, державне мито справляється з позовних заяв, з апеляційних скарг на рішення судів, за видачу судами копій документів, за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів, — перераховує нотаріус Оксана Фелісієнко. — Також державне мито сплачується за реєстрацію актів громадянського стану (одруження, розлучення), за видачу нового зразка паспорта громадянина України, за видачу закордонного паспорта або продовження строку його дії, за прописку громадян або реєстрацію місця проживання. Навіть за видачу дозволів на право полювання та рибальства треба сплатити державі обов’язковий збір.

Доходи надходять у місцеві й державний бюджети: торік держмита принесли скарбниці 488,3 млн. грн., план на цей рік становить 572,6 млн. грн. Якщо буде прийнятий новий закон, то «виторг»-2011 зросте в кілька разів.

— Зараз державне мито справляється за ставками, встановленими п. 3 ст. 3 Декрету «Про державне мито», а саме в розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа, — пояснює нотаріус Оксана Фелісієнко. — Наприклад, розмір державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів нерухомого майна становить 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. За посвідчення доручень на користування транспортним засобом дітям, одному з подружжя, батькам державне мито становить 0,1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,1х17 = 1 грн. 70 коп.), не родичам першого ступеня споріднення — за ставкою 0,3 громадян (0,3х17 = 5 грн. 10 коп.). Державне мито з позовних заяв про розірвання шлюбу становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,5х17 = 8 грн. 50 коп.). У разі поділу майна при розірванні шлюбу мито становить 1% ціни позову.

Якщо ж за основу взяти мінімальну заробітну плату, то порядок обчислення буде таким самим, тільки суми до сплати зростуть у кільканадцять разів, — зауважує нотаріус. — Для прикладу, «за новими правилами» для розірвання шлюбу через суд громадянам слід буде сплатити 2 розміри мінімальної заробітної плати (1844 гривні), а при розірванні та одночасному поділі майна — 2% ціни позову.

Та не факт, що підвищення державного мита допоможе владі наповнити бюджети. Через те, що необхідність послуги не відповідатиме її вартості, люди просто уникатимуть ситуацій, у яких треба сплачувати державі мито. Приміром, навіщо йти у РАЦС і платити за штамп у паспорті до 2 тисяч, якщо можна жити у громадянському шлюбі? Та й розійтися потім можна без зайвої паперової тяганини і фінансових витрат.

— Вважаю, що з прийняттям цього закону значно звузиться коло осіб, які зможуть дозволити собі звернутись за допомогою до нотаріусів, юристів, так само зменшиться кількість звернень до судових органів, — прогнозує нотаріус Оксана Фелісієнко. — Малозабезпечена категорія населення залишиться без можливості захищати свої права у суді через дороговизну, відповідно, зменшиться обсяг роботи для правозахисників. А нотаріуси, адвокати, юристи, самозайняті особи сплачують податок із доходу, тому повернемось до зменшення надходжень до бюджету.

Ольга ЮЗЕПЧУК