Кабмін скоротить фінансування проектів під Євро-2012
Кабінет Міністрів вніс у Верховну Раду законопроект № 6673, ухвалення якого забезпечить перший масштабний секвестр закону "Про держбюджет на 2010 рік". Комітет з питань бюджету розгляне цей документ вже сьогодні.
Кабінет Міністрів вніс у Верховну Раду законопроект № 6673, ухвалення якого забезпечить перший масштабний секвестр закону "Про держбюджет на 2010 рік". Комітет з питань бюджету розгляне цей документ вже сьогодні. Він передбачає скорочення дефіциту держбюджету на 3,65 млрд грн, до 4,99% від ВВП (до 54 млрд грн). На момент прийняття закону про держбюджет дефіцит становив 5,3%, або 57,75 млрд грн. На суму скорочення дефіциту уряд знижує план приватизації, пояснюючи це тим, що в I півріччі річний план продажу майна виконаний усього на 1,8% - 177 млн грн. Витрати держбюджету будуть урізані на 18,35 млрд грн - до 305,63 млрд грн. Найбільшої суми недорахуються програми, що фінансуються зі стабілізаційного фонду - 8,75 млрд грн. Коштів позбудуться всі ключові для нинішнього Кабміну галузі. Вугільна галузь недоотримає 2,7 млрд грн, аграрна - 1,7 млрд грн, здешевлення кредитування інноваційних та інвестиційних проектів - 800 млн грн, інвестиційні програми в регіонах - 700 млн грн, будівництво житла - 650 млн грн, програма "Питна вода" - 600 млн грн, авіаційна, оборонна та машинобудівна галузі - 500 млн грн, держрезерв - 500 млн грн, проекти під Євро-2012 - 400 млн грн, капітальні видатки бюджетних установ - 200 млн грн. На інших капітальних витратах заощадять ще 1 млрд грн. Все це "непершочергові і непріоритетні видатки", говориться в пояснювальній записці. Місцеві бюджети не отримають дотацій на 0,5 млрд грн, аграрії - 1,35 млрд грн на утримання ВРХ, вугільні шахти - 0,9 млрд грн на погашення боргу за електроенергію. На ремонт доріг не направлять 1,8 млрд грн, але в цьому Кабмін бачить плюс. Розблокування переговорів з МВФ дозволить Україні залучити на будівництво доріг кредити на 3,7 млрд грн. Економію 3 млрд грн повинен забезпечити Пенсійний фонд за рахунок скорочення дефіциту. Поправка до закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'яже платників єдиного та фіксованого податків платити мінімальний пенсійний внесок - 32% від мінімальної зарплати, тобто близько 284 грн. Додаткові витрати будуть виділені лише на місцеві вибори - 1 млрд грн, які пройдуть 31 жовтня. Уряд несподівано запропонував скоротити доходи держбюджету на 13,4 млрд грн (до 252,72 млрд грн), визнавши таким чином їхній річний план нереальним. Кабмін не вірить у можливість фіскальних органів зібрати ПДВ на 10 млрд грн (у тому числі ПДВ з імпорту на 5,7 млрд грн), а також отримати до спецфонду за різними програмами ПДВ і податку на прибуток - по 0,45 млрд грн. Доходи загального фонду держбюджету будуть збільшені за рахунок 20% мита, внутрішнього та імпортного акцизу з нафтопродуктів і автомобілів (+1,8 млрд грн), які зараз в повному обсязі зараховуються до спецфонду. Порівну між фондами розділять надходження від продажу надлишкового озброєння, військової та спецтехніки (2 млрд грн). Це скоротить фінансування Міноборони на 2 млрд грн. Секвестр держбюджету (скорочення витрат при виконанні окремих статей або всього державного бюджету) необхідний для задоволення вимог МВФ та отримання 14,9 млрд доларів, відзначають в уряді. За словами члена комітету з питань економічної політики Олексія Плотнікова (Партія регіонів), коаліція підтримає даний законопроект заради "макроекономічної стабільності". "Необхідно приймати непопулярні заходи", - упевнений його колега по фракції, перший заступник голови комітету з питань бюджету Владислав Лук'янов. А заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування, регіонального розвитку і ЖКГ Валерій Баранов (Блок Литвина) хоча і вважає, що скорочувати витрати за рахунок галузі ЖКГ неправильно, погоджується з тим, що іншого швидкого вирішення проблеми у Кабміну поки немає. "Необхідно провести адміністративну реформу, переглянути перелік пільг та інших соціальних виплат, спростити дозвільну систему для бізнесу. Ці заходи скоротять витрати держави без шкоди для аграріїв або сфери ЖКГ", - вважає Баранов.
