Легких мільйонів не буває

Яскравим прикладом цього є відкрита кримінальна справа і розпочаті суди проти директора СГПП «Прогрес» Ратнівського району (село Видраниця) Миколи Гурича.

А минулого тижня навколо його особи розгорнулось ціле театральне дійство біля Волинського апеляційного суду. Задіяні були всі: суд, який приймав рішення, захисники обвинуваченого, міліція у вигляді «беркутівців», прокуратура з протоколом про затримання, святий отець... Як на війні, застосований був сльозогінний газ. І все це ще знімалось на відеокамеру.

Постає питання: то хто ж такий Гурич, який зібрав навколо себе стільки небайдужого народу? Виявляється, до недавнього часу досить серйозний перспективний керівник, який успішно управляв сільськогосподарським підприємством. Його господарство володіло найсучаснішою сільськогосподарською технікою, у нього в районі була найбільша кількість поголів’я свиней. Приватне підприємство ще в 2008-му обробляло 4 тисячі гектарів орендованої землі. Все, так би мовити, працювало на імідж та розвиток. Для довідки: Микола Гурич у 1992 році обраний головою колгоспу, а в 2001-му, після указу президента Кучми про реформування господарств, став керівником уже приватного сільськогосподарського підприємства.

То що ж сталося? Виявляється, чоловіка «занесло». Під впливом ейфорії та безмежних можливостей доступу до банківських кредитів, він, із власних джерел «Відомостей», протягом кількох останніх років вибрав із банківських установ (близько десяти) досить пристойну суму. Цифра фіксується в межах 13-18 мільйонів. Більш точніше назве суд після закінчення процесу. Гурич застосовував різні методи, аби залучити банківські кошти, — фізичних осіб з «липовими» довідками про зарплату, фіктивні фермерські господарства з уявною матеріально-технічною базою. Відомий факт, коли Гурич взяв у фінустанові мільйонний кредит, а заставою послужило кілька сотень голів свиней. Але ні кредит, ні застави не віддав і, з усього видно, не поспішав цього робити. Більше того, частину її пустив у продаж, порушивши умови договору. Або візьмемо довідки про зарплату. Приміром, виписував по 1,5 тисячі в місяць, а насправді вона становила якихось 90 гривень. А банк не знав і видавав людям по 13-15 тисяч гривень кредиту, який, звісно, ніхто не повертав.

До речі, є інформація про те, що працівники сільгосппідприємства сьогодні отримують дуже мізерні заробітки, подейкують — 25-30% від окладів. Та й думки селян розділились щодо підтримки свого керівника. Одні вважають, що правоохоронці тиснуть, інші вбачають у діях директора махінації. І якщо до недавнього часу 500 осіб здавали свої паї в оренду «Прогресу», то цього року таких поменшало — до 360. Люди бояться, що їх обдурять, і вони можуть втратити свою власніть. Тим більше, з пам’яті селян ще не стерлись події, коли «розпайовувалось» Замшанівське господарство. Вважалось, що людей підбив на те, аби вони забрали свої паї і передали «Прогресу», Микола Гурич.

P.S. «Відомості» стежитимуть за розвитком подій щодо керівника «Прогресу» і відповідно повідомлятимуть про те, що відбувається, читачам.

Галина ФЕДОРЕНКО