Пенсії перерахували всім, але підвищення помітив не кожен

У травні українські пенсіонери нарешті дочекались обіцяного перерахунку своїх «прибутків», адже чотири місяці з початку року, допоки Верховна Рада не прийняла державний бюджет 30 квітня, всі соціальні виплати здійснювались за минулорічним головним фінансовим законом. Коли новий держбюджет затвердили, пенсії, як і було передбачено, перерахували. Тільки старенькі не можуть розібратися як саме: приміром, одній бабусі дали на 35 гривень більше, сусідці — на 20, а родичці принесли стільки ж, як і було. У тих роках страхового та понаднормового стажу й різних коефіцієнтах необізнана людина справді заплутається, але все ж спробуємо розтлумачити, за якими принципами проводиться перерахунок пенсій, а заодно — провести паралелі з іншими категоріями населення, що також «годуються» із державного бюджету.

Отже, з 1 січня мінімальна пенсія (яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб) зросла до 695 грн., з 1 квітня — до 706 грн., з 1 липня вона підвищиться ще на 3 гривні, з 1 жовтня має становити 723 грн., а з 1 грудня 2010 року — 734 грн. Зрозуміло, що пенсіонери не отримують мінімальну пенсію, оскільки мають різний страховий стаж, надбавки, пільги тощо. Але розмір мінімальної пенсії впливає на розрахунок виплат для кожного українця, який перебуває на заслуженому відпочинку (говоримо про звичайних, середньостатистичних пенсіонерів). У Волинській області, за даними статистики, — 275 тисяч пенсіонерів.

— Офіційного підняття пенсії якимось певним категоріям нема. Просто відбулась зміна прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, на рівні якого встановлено і мінімальну пенсію, — каже перший заступник начальника головного управління Пенсійного фонду у Волинській області Володимир Грушка.

Посадовець спробував пояснити (а я — спробувала зрозуміти), за якими принципами відбувається нарахування і перерахунок пенсій:

— При обрахунку пенсії беруться будь-які 60 місяців страхового стажу — людина сама вибирає період роботи, коли мала найвищу зарплату. Далі визначається коефіцієнт страхового стажу, який множиться на зарплату (середню по Україні) для обрахунку пенсії. Це перша складова пенсії, друга — за стаж (для чоловіків — 25, для жінок — 20), — роз’яснює Володимир Михайлович. — Кількість понаднормово відпрацьованих років множиться на 1% від мінімальної пенсії, тобто зараз, коли вона становить 706 гривень, 1% складає 7,06. Наприклад, чоловік пропрацював 40 років, понад норму — 15, множимо на 7,06 і отримуємо 105 гривень надбавки за понаднормовий стаж до основної пенсії.

По-іншому перераховується пенсія, якщо її зарплатна частина виходить меншою за мінімальну пенсію, приміром, 600 гривень, то кількість років понаднормового стажу множиться на коефіцієнт 6, а не 7,06. Але якщо в людини пенсія виходить менша за мінімальну, то держава доплачує різницю, в нашому прикладі це 106 гривень. Тобто на тих людей, які заробили невелику пенсію, підвищення мінімальної серйозно вплинуло.

Крім цих двох моментів, як зауважив Володимир Грушка, є ще один нюанс. Для непрацюючих пенсіонерів у минулому році платили сталу добавку 28,4 грн., але з 2010 року вона відмінена у зв’язку зі збільшенням пенсій. Та поки не було прийнято бюджету, люди чотири місяці її ще отримували. А після перерахунку виходить, що для тих пенсіонерів, які мали пенсію вище мінімальної, доплата за стаж зі зміною коефіцієнта вийшла меншою, ніж ті 28 грн., які треба відняти, але їх уже виплатили. От і не видно підвищення.

— З липня почнемо виплачувати пенсію вже повністю за прожитковим мінімумом, бо досі розбиралися з нарахуваннями за перші чотири місяці року, — зауважує заступник начальника управління ПФ на Волині. — Дійсно, багато людей звертається за поясненнями, бо не можуть зрозуміти, як же було перераховано пенсії. Але пояснити доступно їм складно, чому сусідові додали 20 гривень, а йому — нічого. Та намагаємося розтлумачити.

Якщо добре вдуматись, то видно, що виходить якась зрівнялівка. Тобто всі прості пенсіонери — без особливих заслуг, звань і медалей — фактично отримують однаково (1000 плюс-мінус 100-200 гривень). Обіцяного підвищення соцстандартів не відбулося, навіть шалений ріст інфляції у пенсіях не передбачили.

Натомість про себе, коханих, законодавці-парламентарі не забули: на фінансування діяльності Верховної Ради цього року передбачили 875 мільйонів гривень, що на 115 мільйонів більше, ніж 2009-го. Аргумент перегляду витрат у бік збільшення — інфляція. Середня зарплата рядового нардепа становить 17 тисяч 425 гривень, хоча сам оклад — лише 6109 гривень, решта — це надбавки за «особливий характер роботи та інтенсивність праці», а також премія. На статтю «Депутатське оздоровлення» у держбюджеті закладено 17 мільйонів. Кожен народний обранець (а таких у нашій країні, якщо хто забув, — 450) має право і на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням повноважень, у розмірі 17425 гривень щомісяця — фактично другу зарплату. Парламентар може здійснювати безоплатний проїзд у розмірі квоти 26800 гривень у рік (а у Луцьку тролейбуси понад місяць не їздили, бо з держбюджету не відшкодовують безоплатний проїзд пенсіонерів та інших пільговиків!). Також нардепи вирішили збільшити і видатки на інформацію про себе: стаття «Висвітлення діяльності Верховної Ради через засоби телебачення і радіомовлення» складає 11,8 мільйона гривень (на 5,5 млн. більше, ніж попереднього року). От кому добре живеться! Тому народні обранці й не бояться підвищення пенсійного віку, навпаки, вони дуже хочуть «працювати» у Верховній Раді до скону.

Хоча й колишнім народним депутатам виплачуються чималі пенсії та компенсації (що також передбачено у законі про держбюджет).

Ми ж, пересічні громадяни своєї країни, все життя гаруємо на солідарну пенсійну систему, аби на старості літ отримувати законні кілька сотень гривень. «Держава не може виплачувати за солідарною системою значні пенсії, — заявив заступник міністра економіки України Анатолій Максюта і додав: — Сьогодні уряд збільшує пенсії, але ми обмежені ресурсами бюджету». А куди йдуть відрахування? Тільки у Пенсійний фонд роботодавець щомісяця сплачує за кожного працівника 33,2% від розміру його зарплати і 1-2% вираховується із самої зарплати.

Принагідно варто згадати про пенсійну реформу, за якою ми і довше працюватимемо, і більше будемо сплачувати відрахувань. До кінця 2012 року заплановано збільшити мінімальний термін страхового стажу для отримання пенсії за віком (з 5 до 15 років), стимулювати пізніший вихід на пенсію шляхом підвищення нормативної тривалості стажу з 20/25 років до 30/35 років, почати поступове вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків (а з часом наблизити пенсійний вік до європейських стандартів — 65 років), поступовий перерозподіл ставки внеску на пенсійне страхування від роботодавця на працівника. Також передбачено ввести накопичувальну систему державного пенсійного страхування й обов’язкові корпоративні пенсійні схеми. Азаров, звітуючи про 100 днів своєї роботи, прокоментував так: «Наша пенсійна система найбільш допотопна, яка не забезпечує населення. 2-й етап, який плануємо впровадити у найближчий час, передбачає створення персоніфікованих рахунків, на які кожен громадянин самостійно начислятиме гроші. Він буде господарем цих грошей, а держава зможе лише додавати певну частку як заохочення. Наприклад, людина перечислила 100 грн., а держава заохотила її, додавши ще 20 чи 30 грн. Крім того, ці гроші працюватимуть як капітал, а отже, на них додатково начислятимуться відсотки. Таким чином у кожного, хто досягнув пенсійного віку, окрім забезпечення державною пенсією, буде ще й та пенсія, яку він сам собі назбирав. Скоро з’являться громадяни, для яких пенсія на суму 5-10 тисяч гривень не буде мрією». На жаль, такі громадяни вже давно є, хоч цієї пенсії не вартують.

Ольга ЮЗЕПЧУК