Наказано поступити: що нового чекає абітурієнтів

Цього року при вступі у вузи випускників шкіл чекають нововведення

Жодне відомство нового Кабміну не може похвалитися такою кількістю заявлених нововведень, як Міністерство освіти й науки. Напередодні тестування спробуймо розібратися, які плани вже втілилися в життя і як вони відіб'ються на долі абітурієнтів і викладачів.

Мова на будь-який смак 

Майбутній онкохірург Вікторія Славникова закінчує севастопольську спецшколу №3 з поглибленим вивчанням англійської мови й вирішила скористатися правом здавати тести російською. Говорить, коли хвилюєшся, легше користуватися рідною мовою. «Та і як здавати, якщо вчимося ми російською мовою. Хлопці з молодших класів не знають, хто такий ссавець. Або хобряк – їм простіше сказати «черв'як», – приводить приклади Вікторія, теж плутаючи українського хробака з міфічним «хобряком».

Цього року незалежне зовнішнє тестування буде проводитися не тільки на українській, але й на російській, кримськотатарській, молдавській, польській, угорській та румунській мовах. Тести вже переведені, видрукувані й розвозяться по регіонах. У нововведення багато супротивників, але основна аудиторія – школярі – його схвалює. Дмитро Ушаков, заступник директора по науковій праці Харківського університетського ліцею й учитель історії, дивується: як, наприклад, перекласти «Товариство українських поступовців» на російську або румунську? «Тести слід не тільки грамотно перекладати, але й звіряти із психологами на предмет коректності, – вважає він. - Адже порядок слів, побудова фрази, використання заперечення дуже важливі».

Атестат усьому голова 

Щоб вдієш, нинішнім випускникам доведеться не тільки постаратися на тестуванні, але й заробити гарний середній бал атестата. Віка Славнікова не переживає – вчиться вона добре. Але тим, хто буде поступати в наступному році, не заздрить: до двох складових додасться оцінка вузу, яка може виставлятися за результатами співбесіди або тестування абітурієнта на профпридатність.

У погоні за гарним атестатом багатьом доводиться терміново підтягувати «необов'язкові» предмети. «В 8.30 я в школі, в 15.00 їду додому. Година на обід і відпочинок – і знову вчитися: курси з української й англійської, історія з репетитором. В 19.00 приходжу додому й сідаю за уроки. А минулий випускний клас у школі нечасто з'являвся», – ділиться однокласниця Вікторії Ольга Степанець. Шкільні викладачі відзначають, що за новими правилами легше буде поступити випускникам з регіонів, де нижчі вимоги й, відповідно, вищі оцінки.

Ще одна можлива проблема нової системи – хабар за гарний атестат. Уже зараз у школах почали переписувати журнали з оцінками. «Видавці говорять, що кількість продажів бланків шкільних журналів у квітні-травні цього року збільшилася на 20 відсотків», – розповідає Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти.

Настав час визначитися 

«2009 рік. Списки абітурієнтів по факультетах. Першими йдуть пільговики. Усі на бюджет. У всіх списках одні прізвища. Проходить час для подачі оригіналів документів, а людей нема», – згадує викладач Дмитро Ушаков. Для вузу подібна ситуація – катастрофа: якщо не заповнені бюджетні місця, менше навантаження на викладача, а виходить, нижча зарплата. Інша справа абітурієнти: тих, хто вже приготувався платити й відразу подав документи на контракт, вузи просили перевестися на бюджет, щоб заповнити місця. «Для студентів це стало приємним сюрпризом, а для навчального закладу, який у такий спосіб заробляє гроші на ремонт приміщень, – ударом по кишені», – додає пан Ушаков.

У нинішньому році Міністерство освіти й науки обмежило кількість вузів для подачі документів до п'яти, а число спеціальностей – до трьох. На думку ректора Чорноморського державного університету імені Петра Могили Леоніда Клименко, так вузу легше розрахувати, скільки студентів буде вчитися. Це також повинно змусити абітурієнтів швидше визначитися з вибором професії. «Правда, 75 відсотків школярів однаково поступають тому, що «батьки сказали» або «дівчина тут учиться», – говорить він. Упевненості в тому, що це нововведення буде працювати, у пана Клименко немає: незрозуміло, як контролювати подачу документів.

Вузи геть! 

За весь минулий рік Міносвіти позбавило ліцензій майже півсотні коледжів, інститутів і університетів. Боротьба продовжиться й цього року – міністр Дмитро Табачник уже давно заявляє, що в Україні більше вузів, ніж у Німеччині, Великобританії, Польщі й Бельгії разом узятих.

Про те, що скорочення почалося, знає й ректор Леонід Клименко – його навчальний заклад приймає студентів з миколаївських філій інших університетів, де в останні роки в групах вчилося по 5-7 людей. «Маленькі університети з низькою якістю освіти самі підуть із ринку. Кому хочеться поступати, якщо крупний роботодавець в оголошенні пише: «Студентів з такого-то вузу просимо не турбувати», – розповідає ректор. Втім, він переконаний, що зациклюватися на кількості студентів не варто – щоб закрити, треба оцінити якість. «В Америці 4,5 тисячі вузів – у середньому по 4200 студентів на вуз, а в нас приблизно по 4800. Але ж за кордоном інакше ведеться підрахунок: записалася людина на курс лекцій і слухає 15 років», – відзначає пан Клименко.

Дмитро Ушаков також переконаний, що чистка на ринку освітніх послуг назріла давно. «Льотчики вже не вміють літати, лікарі – лікувати, викладачі – вчити. Не можу пригадати вуз, у якім не готували б економістів. А як авіаційний університет може готувати фахівців-мистецтвознавців? Чого варта одна тільки спеціальність «англійська мова й фізкультура!» – обурюється він.

Євгенія Даниленко