Друга хвиля кризи, яка починається в світі, зачепить і Україну

Те, чого так довго боялися економісти всіх мастей, стає реальністю — світу загрожує друга хвиля кризи. Якщо першу хвилю викликало банкрутство банків у США, які роздавали праворуч і ліворуч іпотечні кредити, то нині під цугундер економіку планети підводить бабуся Європа. Там справи серйозніші — мова йде вже про банкрутство цілих держав.

Багато країн ЄС звикли жити в борг, не порівнюючи свої соціальні витрати на догоджання виборців з реальними доходами. «Призвідником» проблем, як відомо, стала Греція, яка набрала боргів на 300 млрд. євро. Для порятунку країни був розроблений план виділення країні Євросоюзом і МВФ 110 млрд. євро. З боргами греків абияк розібралися, але проблеми на цьому не закінчилися. «На підході Португалія, — вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Проблеми з дефіцитом і зовнішніми боргами є й в Італії, Ірландії й Іспанії».

Євро продовжує падати й минулого тижня досяг 4-літнього мінімуму — $1,21 за євро. Якщо проблеми в ЄС будуть наростати й далі, євровалюта опуститься ще нижче. Якщо ситуація стабілізується, то й курс стримається на нинішньому рівні (1,2-1,25). Росту євро поки не прогнозує ніхто. Тим більше, що з'явилися ознаки проблем і в європейських банків (за аналогією з такими ж проблемами в банків у США напередодні початку кризи 2008 року).

Єврокриза налякала увесь світ. Протягом останніх тижнів обвалилися фондові ринки в США, в Азії, у СНД. Світові фінансисти намагаються заспокоїти громадськість. Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан заявив, що єврозоні нічого не загрожує.

Але експерти цим завіренням не вірять. «Погасити борги за рахунок нових кредитів проблемні держави зможуть. Але наївно вважати, що це розв'яже всі їх проблеми. Сьогодні потрібно не тільки давати гроші, але й проводити непопулярні реформи, а на це в проблемних зонах Євросоюзу поки немає політичної волі», — вважає Олександр Жолудь.

Тому є ризик, що плани по виходу світової економіки із кризи вже в 2010 році не будуть реалізовані. Євросоюз (а це один з найбільших ринків у світі) не зможе підтримати колишній рівень споживання. Європейці будуть змушено скорочувати свої витрати. А виходить, вони менше будуть імпортувати товарів і послуг, що вдарить по усьому світу.

Що ж стосується України, по всіх прогнозах, цього року вона повинна була вже вийти із кризи. Зараз активно росте наша промисловість (ріст — більш 15% на місяць, в основному за рахунок збільшення експорту сталі), оживають будівництво й банківське кредитування. Стабілізація політичної ситуації в країні залучає до нашої країни увагу інвесторів. Невже на обрії знову спад — зупинка заводів, скорочення робочих місць, банкрутства банків?

Українцям від другої хвилі кризи поки дісталося небагато — лише падіння фондового ринку. «Українські фондові індекси підключилися до глобальної тенденції під час травневих свят, втративши з початку місяця більше 40% вартості й повернувшись на рівень початку 2010 року», — говорить експерт інвесткомпанії «Драгон капітал» Руслан Балабан. Але це падіння на кишені українців не відбилося. Адже фондовий ринок в Україні — розвага для нечисленних спекулянтів. Прості громадяни акціями не торгують, а підприємці на ньому гроші не залучають (до речі, учора ринок помітно виріс — але, зважаючи на все, це лише тимчасова корекція).

Але фондовий ринок може бути тільки початком. Днями віце-прем'єр-міністр України Сергій Тігіпко заявив, що криза в Європі стане для нашої країни серйозним випробуванням: «Якщо зменшиться економічний ріст зони євро, це, безумовно, вплине на ціни на метал. А це для нас надзвичайно погано. Це відразу може призвести до ланцюгової реакції по інших галузях, і не тільки по металу ми можемо одержати зниження попиту».

Якщо криза піде по максимуму (упадуть ціни на сталь, перекриється зовнішнє фінансування), то бюджет постраждає. По-перше, уряд планував взяти в кредит $1,3 млрд. на зовнішніх ринках, у тому числі й для покриття дефіциту бюджету. Якщо ринки капіталів і далі буде морозити, то зробити це буде проблематично або як мінімум набагато дорожче, ніж планувалося раніше. По-друге, можуть виникнути проблеми із приватизацією — у кризу інвестори не схильні робити великі покупки. По-третє, проблеми будуть і з наповнюваністю бюджету через скорочення виторгу експортерів і податкових вступів від них. Напевно гроші на соцвиплати знайдуть (для цього бюджет потрібно виконати всього на 70%, що реально в кожному разі), але доведеться скорочувати інвестиції в економіку.

Головна проблема банкірів — великі обсяги зовнішніх боргів (на 1 січня — більш $30 млрд.). «У стабільних умовах банки звичайно перекредитовуються, однак, якщо боргова криза буде розростатися, то шансів на перекредитування буде менше», — говорить глава Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило. Але треба визнати, що більша частина зовнішніх боргів банкірів — це кредити іноземних материнських структур своїм українським «дочкам», які навіть у кризу будуть продовжені. Крім того, найслабкіші банки були «відстріляні» ще першою хвилею кризи. Ті, що залишилися на плаву, почувають себе зараз досить непогано. Тобто число проблемних банків значно не збільшиться.

Найчутливіша тема для більшості українців — курс. Зараз позиції гривні міцні. НБУ дотепер викуповує надлишки валюти, щоб гривня не зміцнилася більше 7,9 грн./$, але, якщо криза підкосить експортерів і зупиниться приплив капіталу в Україну, то тенденція зміниться на зворотну — НБУ доведеться продавати валюту, щоб утримати гривню від обвалу нижче 8 грн./$. У такому випадку долю курсу вирішить МВФ, вважають експерти. «Якщо МВФ дасть гроші, то Україна протримається на нинішньому рівні до кінця року, якщо не дасть... складно навіть уявити, яким буде курс», — говорить аналітик Віталій Шапран.

Так чи інакше, нова хвиля кризи Україну торкнеться. Але навіть у гіршому варіанті, якщо впадуть ціни на сталь і буде серйозно утруднене зовнішнє фінансування, такого удару, як в 2008-му, не буде. Наша економіка стала більш тренованою — з ринку пішли слабкі банки, підприємства скоротили свої витрати, знайшли нові ринки збуту й тепер більше «кризостійкі», ніж у 2008-му. Навіть у найгіршому разі можна чекати не нового спаду в економіці, а мінімального росту. Грубо кажучи, будемо бовтатися до кінця року на тому ж рівні, що й зараз. В остаточному підсумку, ми й піднятися нормально ще не встигли, щоб знову сильно впасти. Але поки все-таки більшість експертів вважають, що навіть цього «гіршого сценарію» нам удасться уникнути. Світову економіку, а виходить, і нашу, витягне китайський, індійський і, що актуально для СНД, російський локомотиви. У цих країнах іде ріст, а виходить, і є шанс уникнути серйозного спаду українського експорту.

«Якщо криза в Європі в другій половині року буде розростатися, то це, звичайно, знизить попит на українську продукцію з боку наших партнерів, але призведе всього лише до вповільнення темпів росту ВВП на 0,1-0,3%», — вважає керівник ІАЦ Forex Club Микола Івченко. Імовірні проблеми із залученням зовнішніх позик (а виходить, і з бюджетом, і із гривнею), але аналітики сподіваються, що МВФ нас не кине. «Фонд розуміє, що нас не можна кинути напризволяще. Україна, у випадку більших проблем, потягне за собою в прірву сусідів, а це нікому не потрібно», — говорить екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький.