Якби рівень медичної допомоги був належним, то 15% із загиблих військових можна було б урятувати

Згідно з офіційною статистикою Міністерства оборони України бойові втрати Збройних Сил у 2015 році склали 2132 бійця. У 2016 році загинуло 173 українських військовослужбовця. 15% з них ймовірно залишилися б живими, якби отримали належне навчання та індивідуальну аптечку західного зразка.

Перші хвилини після поранення визначають подальшу долю бійця, наголосила в.о. міністра охорони здоров’я доктора Уляни Супрун під час круглого столу щодо стану військової медицини в Україні, який пройшов 13 жовтня.

“Тут важливим є навчання кожного бійця, сучасна аптечка (без компромісів), підготовка бойових медиків та евакуаційний транспорт”, – підкреслила Супрун.

Теж саме стосується й лікарів, які працюють у зоні конфлікту, адже медична допомога надається не медикаментами чи обладнанням, а людьми. “Західний рівень допомоги не можливий без західного навчання,– зазначив заступник міністра Олександр Лінчевський. “Американського піхотинця лікує добре підготовлений лікар, а значить і український лікар має бути підготовлений. Білий халат не додає знань. Знання та навички здобувають на курсах”.

Сьогодні, не зважаючи на відносний успіх у впровадженні тактичної медицини, система підготовки медиків та медичне забезпечення ЗСУ все ще залежить від громадських організацій та гуманітарної допомоги.

Згідно зі звітами Генштабу, сьогодні медичні підрозділі забезпечені спеціальною медичною технікою на 80%, броньованою санітарною технікою на 45%, а індивідуальними аптечками на 100%. Проте громадські організації й надалі продовжують підтримувати військових спорядженням та щоважливіше навчаннями з тактичної медицини.

“Коли мова йде про життя пораненого бійця -- компромісів не існує. І якщо немає грошей на сучасні аптечки, треба шукати гроші, а не купувати непотріб”, – зазначив Павло Івко, інструктор з тактичної медицини ГО “Захист Патріотів”, яка від травня 2014 року навчає українських військових першій допомозі за західними стандартами. “Не можна допустити “звичну” радянську формалізацію і діяльності “для галочки”. Навчання та забезпечення бійців мають бути якісними”, – додав Павло Івко.

Сучасний стандарт госпіталізації – скальпель хірурга через 30 хвилин після поранення. Шляхи досягнення цього – евакуаційний транспорт та нормальна логістика, мобільний госпіталь має бути мобільним.

У 2016 році медики добровольці заснували громадську організацію "Медичний корпус", у якої на меті невідкладна лікарська допомога в зоні зіткнення та підсилення лікарень у прифронтових населених пунктах.

Міністерство охорони здоров’я з свого боку запустило програму, яка дозволяє лікарям-добровольцям брати відрядження на 1 місяць, аби підсилювати лікарні у прифронтовій зоні.

Крім того розробляються програми по співпраці медиків силових структур з цивільними лікарнями, щоб дозволити їм допуск до діагностики та лікування у цих закладах. Про це розповів військовий хірург та стажер відділу координації та медичного забезпечення АТО, надзвичайних та воєнних станів Міністерства охорони здоров’я Олександр Данилюк.

“Ми затвердили стандарти аптечок до державного оборонного замовлення на наступний рік. Від тепер українські військові повинні отримувати такі ж аптечки, як і військові країн-членів НАТО”, – зазначив Данилюк.

Доктор Супрун також додала, що цього тижня у МОЗ пройшла зустріч з експертами НАТО та медичних служб силових відомств України щодо зміни військової медицини в Україні.

“Найважливіше, що обговорили – створення єдиного цивільно-військового простору, до якого входитимуть медики з усіх силових структур. Наші іноземні партнери готові сприяти і надавати будь-яку консультацію щодо впровадження такої системи в Україні”, – зазначила в.о. міністра.