За що Луцька поліклініка №1 отримала міжнародний сертифікат якості?

Коли прочитала цю інформацію, чесно кажучи, здивувалася, адже обслуговуюся в цій поліклініці і точно знаю, що якість її послуг не відповідає не те що міжнародним стандартам, а часто-густо елементарним нормам обслуговування. Це моя точка зору. За що ж таке визнання?

Як розповів головний лікар поліклініки Ігор Гнетньов, до впровадження нової системи управління медичний заклад ішов майже два роки. Проводили спеціальні тренінги для управлінців, міняли документацію. «Ми вдосконалили систему документообігу, відтепер багато документів між підрозділами поширюються в електронному варіанті. Організували відеоспостереження. По-новому працюємо з картками пацієнтів, де вказано детально, хто чим перехворів, хто лікував. Поступово перейдемо на попередній запис відвідувачів і плануємо відмінити віконечко реєстратури. З часом думаємо ввести систему «ресепшн», як у готелях, і електронну базу даних», — запевнив головний лікар (цитата з сайту «Волинські новини»).

Який «ресепшн»? Ви спершу з реєстратурою розберіться. Добитися чогось у тому віконечку, майже завжди прикритому шматком пластику, — те саме, що пройти перше коло пекла! Не важливо, з чим ти прийшов — треба взяти картку і талончик до лікаря. Номер медкарти потрібно знайти у товстому блокноті своєї дільниці, але часто й за ним треба стояти в черзі. За талончиком нерідко доводиться переходити в другу частину реєстратури, а там — знову черга. Але скупчення народу біля реєстратури — ніщо порівняно з натовпом, який ви зустрінете під кабінетом сімейного лікаря (якщо вам треба саме до нього, хоча аналогічні кучі малі і біля травматолога, окуліста, хірурга, на аналізи).

Талончики. Вони варті окремої уваги. Приміром, прийшли ви о дев’ятій ранку, прийом призначають не раніше 11 (до цього часу талончики вже розібрані). Займаєте чергу. В пацієнта, що перед вами, зазначено 10.50, у вас — 11.02. Думаєте, лікар так швидко приймає? Ні! Одна людина може сидіти в кабінеті по півгодини і довше. А решта під дверима — на нервах, озлоблені, бо розуміють, що потраплять до лікаря на годину-півтори пізніше зазначеного часу. Навіщо ж дражнити людей тими ліченими хвилинами в талончику, коли здійснити за них прийом просто нереально!

Не проходить у медиків і аргумент «з гострими болями, високою температурою та іншими невідкладними станами». В мого чоловіка відкрилася виразка. Звісно, він про це не знав (просто сильно заболів живіт). Сам дійшов до поліклініки. В реєстратурі одна дорога — до сімейного лікаря. Наш дільничний у цій порі не приймав. Сказали — займайте до будь-якого. Так і зробив. Сидів під кабінетом три години! Блідий, скрючений і скорчений. Лікар після кожного пацієнта виходила в коридор і запрошувала: «Спершу приймаю зі своєї дільниці, а потім з інших». Вона бачила його стан, але нічого не сказала. А коли він нарешті останній зайшов у кабінет, резюмувала: «У вас є виразка? Ну, тоді у вас кровотеча». З поліклініки його забрала «швидка». Благо, все обійшлося.

Таких прикладів можу навести безліч, хоча й намагаюся заходити в поліклініку якомога рідше. І не треба виправдовуватися, мовляв, лікарі — теж люди, в них маленька зарплата, проблеми в сім’ї чи кондуктор нахамив у тролейбусі. Допомогти пацієнтам — їхня робота (навіть не кажу обов’язок). Тим більше, що їхня зміна триває чотири-п’ять годин, а не традиційних 8, а то й усі 12.

Та повернемося до сертифікату якості. Він потрібен лише задля престижу? Бо реальних досягнень щось не видно. В інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» читаємо статтю «Про природу стандартів ISO серії 9001»: «Важливо розуміти, що відповідність стандарту ISO 9001 не гарантує високу якість продукції. Відповідність вимогам і рекомендаціям цих стандартів говорить про здатність підприємства підтримувати стабільність якості й поліпшувати результативність своєї роботи. Також відповідність вимогам ISO 9001 свідчить про деякий рівень надійності постачальника (в даному випадку поліклініка — постачальник медичних послуг — авт.). Відповідність вимогам ISO 9001 — це той мінімальний рівень, що дає можливість входження в ринок». Напевно, в цьому і вся суть — потрапити на ринок, заробити гроші. Коментуючи новину про присвоєння Луцькій поліклініці №1 міжнародного сертифікату якості, начальник міського управління охорони здоров’я Федір Кошель повідомив, що ряд крупних підприємств планують, аби їхні співробітники тут проходили медогляд. Відповідну угоду з поліклінікою вже уклав «Кромберг енд Шуберт». А обов’язковий медогляд — це чималі (і при тому «живі») гроші.

Ірина ЗУБЧУК