Згоду на отримання споживчого кредиту можна відкликати

Не дивлячись на те, що держава переживає економічну кризу, люди все одно купують і автомобілі, і побутову техніку, часто користуються й споживчими кредитами. Де його взяти, кожен вирішує сам, вибираючи серед умов, які пропонують банки та кредитні спілки. Будь-яка рекламна газета рясніє оголошеннями про найвигідніші відсотки. Але, як свідчить практика, не так все просто, і часто спочатку вигідна пропозиція стає потому справжнім здирництвом. Як не стати обманутим нечесними фінансовими установами та на що звертати увагу, коли позичаєш гроші на товар, «Відомості» поцікавилися в обласному управлінні захисту прав споживачів.

— Якщо з банками все більш-менш зрозуміло — вони мають ліцензію, там є типові договори, банк легко знайти, з ним можна судитися, то з кредитними спілками все набагато важче, — розповідає юрист управління захисту прав споживачів Інна Лобачевська. — У рекламі часто не вказують ліцензії або дозволу, на підставі якого вони діють, хоча, згідно закону про рекламу, повинні вказувати — оскільки надають послуги, пов’язані з залученням коштів населення.

Тому Інна Сергіївна радить в таку установу взагалі не звертатися. Якщо ж у рекламі й вказано номер ліцензій і дозвіл, їх все одно треба ще раз переглянути вже безпосередньо у фінансовій установі, бо буває, що у рекламі зазначають один номер, а насправді він інший або прострочений.

— Якщо споживач впевнився, що всі документи в порядку, він звертає увагу на сам договір, — продовжує Інна Лобачевська, — де обов’язково повинна міститися повна інформація про кредитодавця, тобто вказуватися, яка саме це фінансова установа, бо, буває, їх представляють фізичні особи, що вказує на сумнівну репутацію. Закон про захист прав споживачів регулює лише споживчі кредити, які спрямовані на придбання товарів, крім іпотеки і житла. Тому у договорі повинно бути зазначено «Для споживчих цілей». Мають бути вказані форми забезпечення договору, наприклад, шляхом застави на майно, чи якимось грошовим забезпеченням, а також і те, що на вас чекатиме у разі його невиконання. Повинен бути обов’язково зазначений тип відсоткової ставки і сукупна вартість кредиту, в яку входить сума за тіло кредиту, відсотки, комісії, додаткові сплати — все це має бути розписано. Навіть інколи включаються витрати на страхування. У договорі має бути вказаний строк, на який він видається. Повинно бути розписано варіанти, як ви можете повернути кредит — в разі дострокового погашення, в разі прострочення і так далі. Має міститися інформація щодо переваг та недоліків схем кредитування. Але, на жаль, у фінансових установах у нас подібної інформації не надають, хоча на вимогу споживача такі дані мають бути доведені. І обов’язково договір вам зобов’язані видати на руки, а не надсилати поштою, інколи цим грішать навіть банки, що мають хорошу репутацію.

При цьому Інна Сергіївна зазначила, що фінансові установи мають право змінювати відсоткову ставку залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Але про це споживача повідомляють протягом 7 календарних днів з моменту її зміни. І якщо лист вам прийшов із запізненням, то у суді це можна використати як суттєвий аргумент на користь споживача.

— Споживач не повинен надавати про себе відомості, які не стосуються його платоспроможності, — продовжує спеціаліст управління. — Персональні дані не можуть бути використані для інших цілей — для погроз, передачі конфіденційної інформації іншим установам, наприклад, колекторським компаніям.

Виявляється, що навіть коли укладений договір, його можна відкликати.

— Споживач підписав договір, але коли вдома вичитав ті пункти, які йому не підходять, має право протягом 14 днів з дня укладання цього договору відкликати згоду і при цьому може навіть не пояснювати причини, — розповідає Інна Сергіївна. — Цей строк визначається з дати передачі договору споживачу.

Якщо споживач уже взяв товар і відкликав згоду, тоді він зобов’язаний повернути гроші і сплатити відсотки за той час, що він користувався кредитом. У принципі, краще відкликати і заплатити той мінімум, ніж потім довгий період виясняти стосунки.

Інна Лобачевська каже, що зазвичай споживачі починають уважно вичитувати договір тоді, коли справа доходить до суду, де позивачем виступає банк. Однак, коли вже йде судовий розгляд, втрутитися у ситуацію управлінню у справах захисту прав споживачів практично неможливо. Прикладів, коли споживчий кредит з допомогою управління по захисту прав споживачів визнавали недійсним, є багато.

— Наприклад, коли фінустанова ввела в оману споживача стосовно характеристик договору, — пояснює Інна Сергіївна. — Можна визнавати договір недійсним і по Цивільному кодексу. Зараз нами підготовлена позовна заява про розірвання договору надання позики до київської компанії, яка надала кредит на автомобіль. Ми надіємося, що її розглянуть у суді Волинської області. Сподіваємося, позов буде задоволено на користь споживача.

Люди зверталися, коли банк їх лякав, що опише майно і забере автомобіль просто зі стоянки. Неправда, банк не має права без згоди споживача вилучати те чи інше майно. Часто присилають конверти з повідомленням, що у вас прострочено договір кредиту. Але таку інформацію друкувати на поштових конвертах забороняється, бо вона є конфіденційною. В даному випадку теж можна звертатися до суду. Був випадок, коли звернувся споживач, який три роки тому придбав мобільний телефон і справно платив кредит. Тепер йому прийшов лист, що він заборгував банку 10 тисяч гривень. Виявляється, йому не видали договору на руки і він колись один раз прострочив проплату, виникла помилка, в якій маємо розібратися.

Якщо ж все-таки людина потрапила у схожу неприємну ситуацію, крім управління захисту прав споживачів, де консультують і надають допомогу безкоштовно, можна звертатися в управління Нацбанку та в державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг.