Чиновники — на вихід!

Уряд визначився із заходами щодо економії держкоштів, які необхідні для виконання бюджету-2010. Найсерйозніша стаття економії — скорочення держапарату на 25 тисяч чоловік (тобто на 20%) і кількості службових автомобілів на 3,5 тисячі (при цьому, зрозуміло, скоротять і таку ж кількість водіїв). «Відомості» дізнавалися, як це відбуватиметься на Волині.

На Волині в органах державної влади та місцевого самоврядування, за даними Головного управління статистики в області, сьогодні працює 9 тисяч 272 особи (сюди не входять представники різних дозвільних структур, такі як санстанція, БТІ, пожежні тощо). Таким чином, якщо вірити заявам Азарова, під скорочення потрапляє понад 180 чиновників. Як зізнався «Відомостям» начальник одного з управлінь облдержадміністрації, кожен зараз тремтить за своє місце, особливо невпевнено себе почувають клерки в районах та особи передпенсійного віку. Ніхто ще не знає, хто потрапить під «роздачу» і за якими критеріями будуть звільняти.

Ми вирішили поцікавитися, чи знають про це в управлінні державної служби Головдержслужби у Волинській області. Його начальник Валентин Малиновський сказав, що поки отримали розпорядження скорочувати видатки. Про людей наразі не йдеться.

— Йде мова не про скорочення працівників, а про скорочення видатків на 20% по структурі державного і місцевого самоврядування. Аналогічний указ у 2008 році видав колишній президент Ющенко. В ньому йшлося про те, щоб «забезпечити з 1 січня 2009 року на 20% менше середньомісячних призначень 2008 року». В результаті це призвело до того, що сьогодні органи влади знаходяться в такому кризовому стані, в якому вони ніколи не були. Фінансується лише зарплата і вирахування на неї. На відрядження виділяється нуль, на закупівлю паперу — нуль. Державні службовці за свої гроші купують марки і конверти. В багатьох органах влади відключені телефони — немає за що оплачувати. В такій ситуації, звичайно, органи влади не можуть працювати ефективно.

Зауважимо, що за останні роки кількість чиновників постійно зростала. Якщо порівняти з 2002 роком, число держслужбовців в області зросло на понад дві тисячі чоловік. Навіть у кризовий 2009 рік, незважаючи на «затягування пасків», на Волині чиновників побільшало на 55 чоловік. В інші роки їх кількість зростала на понад 200 людей. Чи стали вони краще виконувати свої функціональні завдання?

— У нас дійсно є проблема — багато органів створюються безсистемно, без будь-якого аналізу, — каже Валентин Малиновський. — Коли спостерігаєш еволюцію органів влади, особливо на центральному рівні, то їхня поява інколи викликає дуже багато питань. Часом складається враження, що той чи інший орган створюється під когось. А коли виникає центральний орган, то, відповідно, він повинен мати свою вертикаль.

У підсумку багато підрозділів дублюють функції один одного. Сьогодні є політичне рішення, що в державі має пройти функціональне обстеження. Обрані пілотні області, де воно розпочалось. Його мета — проаналізувати наявні функції державного управління і які функції реально виконують державні органи, чи немає такого, що одну функцію виконує 2 чи 3 органи, а якусь взагалі немає кому виконувати. Це обстеження відбуватиметься по горизонталі і по вертикалі. Коли все проаналізують, тоді виберуть оптимальну структуру, яка має бути на рівні області. Тобто, які управління і відділи мають лишитися в структурі облдержадміністрацій, які територіальні управління потрібні, а які треба ліквідувати. Бо, справді, є такі управління, де не зрозуміло, чому така кількість чиновників і чим вони займаються. А є такі, де людей катастрофічно не вистачає. Наприклад, у декількох районах у відділі культури працює один працівник, він же начальник. Відділ називається відділом культури і туризму. А ще на території району він має охороняти культурну спадщину та дбати про розвиток української мови. Може це робити одна людина? Натомість, напевне, треба переглянути функціональні обов’язки працівників управління агропромислового розвитку. Адже сьогодні ми маємо зовсім іншу структуру сільського господарства, ніж у радянські часи.

До речі, якщо говорити про кількість чиновників, то в Україні їх не більше, ніж у Європі. Навпаки, як свідчать статистичні дані, у нас державних службовців чи не найменше. То чому ж складається враження, що у нас їх забагато і вони «проїдають» велику частину бюджетних коштів?

— Тут треба розмежувати оплату праці чиновників вищого ешелону і середньої ланки, — пояснив таку невідповідність між заявами про скорочення видатків і статистикою Валентин Малиновський. — Так, торік середня зарплата співробітників НБУ становила приблизно 12 тисяч, а чиновника районної держадміністрації — 900 гривень.

Тільки в структурі облдержадміністрації різниця у зарплаті між головою і спеціалістом становить 18,5 раза! Людина, яка приходить на держслужбу, отримує 738 грн. Інші одержують ще надбавку за ранг і за вислугу років (менше не дозволило зробити чинне законодавство). Раніше до цих грошей додавалася ще і премія — від 40 до 100% окладу залежно від посади і відомства.

Разом з тим, плинність кадрів із державної служби не є такою високою. Торік на Волині розрахувалося 7% держслужбовців. Отож, не надто протестує чиновницька братія проти таких умов.

Люди, які пропрацювали на цій ниві не один рік, кажуть, що оптимізація в принципі не завадить. Але потрібно не лише оптимізувати кадри, а й роботу. Інакше зросте тільки навантаження. Проте у Києві про кардинальну реформу держслужби сьогодні мовчать. Зараз всі сили направлені на вирішення іншого завдання — скоротити витрати, щоб виконати закон про соцстандарти. Торік витрати на держуправління становили 194 млрд. грн. Скоротивши їх на 20%, можна зекономити майже 39 млрд. грн. Сума більш ніж пристойна.