Якби «шедеври» ковбасного мистецтва заговорили...

Експерти перевірили вітчизняні молочні сосиски. Шукали в них м'ясо, сою, крохмаль, шкідливі добавки й ГМО. По факту ж виявили кутерований фарш, який не вдалося ідентифікувати.

За технологією для виготовлення молочних сосисок, як і більшості варених ковбас, використовується м'ясо, попередньо очищене від сухожиль, хрящів і дрібних кісток. Не лякайтеся, це – за технологією. На практиці ж справи йдуть зовсім не так. Одного разу на базі навчального господарства одного з Інститутів НАНУ, що займається біоресурсами, учені вирішили відкрити ковбасний цех. «Кинулися шукати фахівців-технологів, здатних робити ковбасу з натурального м'яса, і знайти не змогли. Із крохмалю, борошна, усякого тельбуха робити ковбасу вміють багато, а от з м'яса – уже вдень з вогнем не знайдеш», - поскаржився якось ректор-експериментатор.

Взагалі в країнах, де держава опікується про самопочуття шлунків своїх громадян, існує чітке (законодавче!) визначення м'яса – це м'язова тканина тварини й нічого більше. М'язи разом з жилами, жиром і кістками – належать до категорії «продукт, що містить м’ясо». Легені, печінка, вим'я, хвости – це вже субпродукти. Сало - це взагалі окрема розмова. А от в українському законодавстві є всього лише один Закон «Про безпеку і якість продуктів харчування», згідно з яким м'ясо – це «усі їстівні частини тварини». Очевидно, саме тому в нас немає законних підстав «ображатися» на виробника ковбасних виробів, який умудряється навіть «роги й копита» зробити їстівними.

Саме таке «м'ясо» (згідно з вимогами вітчизняного законодавства) і було виявлено в 8 зразках молочних сосисок, придбаних для тестування. Основу більшості молочних ковбасок становить кутерований (подрібнений) фарш. На жаль, ідентифікувати склад експертам так і не вдалося, адже м'ясна сировина подрібнена до стану пасти. Але це точно не соя й не крохмаль, тому що ці компоненти легко пізнавані, переконують експерти. Тобто м'ясо в сосисках точно є, точно так само, як є й крохмаль. Підмішували крохмальні суміші в молочні сосиски 3 торговельні марки: «Русанко» (1,3% крохмалю), Fine Food (0,7%) і «Луганські делікатеси» (1,1%). В 4 марках була виявлена соя. У тих же «Луганських делікатесах» знайшли 4,85% сої, про яку нічого не сказано на етикетці. До 1% компонентів рослинного походження містилося в складі продукції Fine Food. Сосиски марки «Укрпромпостач 95» (Переяслав) містили 1,3% сої, сосиски «Русанко» – 0,3% сої.

У принципі, молочні сосиски вважаються «готовим до вживання продуктом». Однак у двох зразках – «Європродукт» і «Луганські делікатеси» була виявлена кишкова паличка. Тому ці сосиски в сирому вигляді могли б суттєво підірвати здоров'я споживачам. Єдиний показник тестування, який приємно здивував експертів, це перевірка на ГМО. Незважаючи на наявність сої в деяких молочних сосисках, у жодному з восьми зразків генно-модифіковані організми не виявлені.

- Тест сосисок привніс у нашу роботу більше питань, ніж відповідей, - коментує результати дослідження президент Центру експертиз «Тест» Валентин Безрукий. - Тепер нам разом з лабораторіями потрібно розібратися, як «розкласти по поличках» кутерований фарш. Індустрія харчових добавок і замінників розвивається дуже швидко. З одного боку, це забезпечує колосальне різноманіття харчових продуктів, з іншого - допомагає фальсифікувати продукти більш витончено. Сумно, що не міняє ситуацію до кращого ні введення ДСТУ на маркування, ні чергове прийняття державних стандартів для сосисок. Виробники продовжують додавати до традиційних назв слова «нові» або «класика», втручаючись у рецептурний склад, хоча це й заборонено стандартами. От і виходить, що назва сосисок на перший погляд традиційна – молочні, а рецептура й фактичний склад далекі від загальноприйнятих норм.

У цілому результати тестування експертів сильно засмутили. Кращими з гірших з оцінкою «відмінно» стали сосиски «Ятрань». Вони, до речі, за ціною були найдорожчими, дорожчі від натурального м'яса - 55,82 грн. за 1кг. Сосиски в ціновій категорії від 30 до 42 гривень навіть на четвірку не витягнули. Трійку за улюблений дитячий продукт виставили сосискам «Ювілейного м'ясокомбінату» (виробник – ТОВ М'ясокомбінат «Ювілейний», Дніпропетровська область, 31 грн./кг). Двійки – в «Європродукту» (виробник – ЗАТ «Український бекон», Донецька обл., 16,85 грн./кг), у сосисок «Укрпромпостач 95» (Переяслав, Київська обл., 41,96 грн./кг), «Русанко» (ТОВ «Русанівський м'ясокомбінат», Київ, 36,83 грн./кг) і сосисок Fine Food (ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат», Полтавська обл., 29,26 грн./кг). Оцінки «дуже погано», на одиницю, виставлені сосискам ARO (ТОВ «Ідекс», Київська обл., 35,99 грн./кг) і «Луганські делікатеси» (ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», Луганськ, 33,66 грн./кг).

На жаль, користуючись недосконалою системою контролю над якістю продуктів і занадто вже «демократичними» заходами покарання, виробник продовжує дозволяти собі водити нас за ніс. Приховує інформацію про склад продукту або годує нас напівправдою (укаже компоненти - забуде згадати процентний склад, перелічить харчові добавки - сховає небезпечні коди, і навряд чи укаже вміст тих інгредієнтів, які не передбачені по ДСТУ для даної продукції). Або зробить ще простіше – інформацію про склад продукції наносить не на упакування, а на саму сосиску, причому таким дрібним шрифтом, що без мікроскопа її навряд чи вдасться прочитати. Деякі вносять плутанину в строки придатності. На сосисці можуть написати 10 днів, а на упакуванні – 30. Спробуй дізнайся, де правда. Сосиски не вміють говорити, як стверджує реклама одного із супермаркетів. А якщо ні, то вони багато цікавого розказали б про свого виробника…

Сумно усвідомлювати, що свою лепту в погіршення якості продуктів харчування, що попадають сьогодні на наш стіл, вносить і науково-технічний прогрес. Так, приміром, копченості вже навчилися робити без  «диму й кіптяви», відповідно, і без дров. Коптять м'ясо коптильною… рідиною, якою просочують м'ясо. Потім напівфабрикат укладають між двома зарядженими електродами й процес «копчення» скорочується від декількох діб до 4-6 хвилин. Мало того, що це «хімія», так подібний спосіб копчення сприяє ще й розвитку всіляких бактерій.

Очевидно саме тому торік споживання «шедеврів ковбасного мистецтва» в Україні впало на 15-20%, як підрахували експерти «Українського клубу аграрного бізнесу». Багато покупців переключилися на м'ясо. Частіше на куряче. Все-таки в ньому більше натуральності, ніж у сосисках. Хоча і за птахофабриками потрібно слідкувати. Хто в змозі перевірити, чим годують курчат, які за пару місяців досягають ледь не розмірів індика?.. І хто знає, наскільки воно вважається натуральним?..

Вікторія Владіна