Проблему бродячих собак може вирішити програма зі стерилізації

Майже кожного року у Луцьку говорять про проблему безпритульних собак, і щоразу міськрада намагається її вирішити своїми методами, які, на думку захисників тварин, суперечать закону про захист тварин від жорстокого поводження. 31 березня міськрада розглянула питання відлову безпритульних тварин, яке запропонувала профільна депутатська комісія. Однак з проектом рішення категорично не згідні як деякі депутати, громадяни, так і Товариство захисників тварин. Саме останні подали позов до Луцького міськрайонного суду про відміну цього рішення. Адже вони бачать вирішення проблеми у запровадженні програми стерилізації.

Наскільки гуманним є рішення міської ради і що воно передбачає, «Відомості» поцікавилися у начальника відділу санітарного нагляду Луцької міськради Миколи Осіюка. За його словами, програма відлову собак означає, що у нічний час працівники «Луцькспецкомунтранс» (4 чоловіки працюють позмінно, у їхньому розпорядженні також автомобіль) відловлюватимуть бродячих тварин, усиплятимуть їх і відвозитимуть на територію підприємства, де тварин 5 днів утримуватимуть у клітках. За цей період, якщо не з’явиться господар, пса умертвлять. Номери телефонів, за якими можна звертатися, вказані у всіх місцевих газетах.

Однак ми їх ще раз нагадуємо господарям зниклих тварин — 24-54-51 або 24-54-48. Для евтаназії використовують підвищену дозу снодійного «Каліпсовет плюс» з додаванням «Кетанова». При цьому, за словами Миколи Петровича, тварині болю не завдається.

Ветеринар Олександр Старіков «Відомостям» розповів, що «Каліпсовет плюс» для евтаназії не призначений. Адже це препарат порівняно дорогий і для такої потреби його необхідно кілька доз. У своїй практиці він, наприклад, його не використовує.

— 2 кубики треба лише, щоб наркоз зробити, а умертвити ним практично неможливо, — пояснює ветеринар. Пан Олександр припускає, що й досі у «Луцькспецкомунтрансі» використовують заборонений препарат «Дітілін».

Щодо програми стерилізації, яку запропонувала громадська організація із захисту тварин, то з нею Микола Осіюк ознайомлений.

— Вона передбачає великі затрати, адже потребує ще й притулку для тварин, — розповідає Микола Петрович. — (У Луцьку є притулок у селі Промінь, що на території Луцького району, але розрахований він на 10 тварин і опікується ним згадане товариство). — Треба приблизно мільйон, щоб спорудити новий притулок і утримувати його, тоді як на програму з відлову йде близько 70 тисяч гривень у рік. Але виникає інше питання — де його розмістити. Адже жодна сільська рада проти, щоб такий заклад знаходився на її території. Тому починати вирішувати проблему треба на державному рівні.

Микола Петрович навів досвід Польщі, де введено податок на собаку — 50 євро у рік. Відповідно, ці гроші витрачаються й на притулок. Це по-перше, а по-друге, там суворі закони щодо вигулювання собак, їх вакцинації.

Депутат міської ради Сергій Григоренко має з цього приводу трохи іншу думку. Він згоден, що притулок потрібний, але можна його спорудити за кошти Євросоюзу, лише треба підійти до питання професійно, написати проект, щоб отримати грант. З такою пропозицією він чотири рази звертався до відділу міськради з міжнародного співробітництва, однак «в цьому напрямку їхньої роботи не видно», каже депутат. Він підтримує програму стерилізації Волинського товариства захисту тварин.

— Якщо умертвляти, то агресивних і хворих, і не тими отрутами, від яких собака мучиться годину-півтори, а миттєвої дії, — пояснює свою позицію Сергій Григоренко. — Та в Україні нема сертифікованого препарату для цього. Якщо будемо знищувати бродячих тварин, то на їх місце з навколишніх сіл все одно прибігатимуть інші, бо Луцьк хороша для них кормова база. А проводячи стерилізацію, за 2 роки можна суттєво зменшити їх кількість, бо ті, що лишилися, не будуть впускати інших на свою територію. Міська ж рада прийняла рішення, яке суперечить закону про захист тварин від жорстокого поводження. Програма стерилізації передбачає 100 тисяч гривень на рік, але відлов за програмою міськради потягне не менше. Треба витратитись на бензин, зарплату, утримання.

Голова ГО «Волинське товариство захисту тварин», член правління Всеукраїнської асоціації захисту тварин Дана Новарчук обурена поведінкою міської ради, адже їй на сесії навіть не дозволили виступити. Вона каже, що буде відстоювати свою позицію у судах, оскільки говорить про речі, які перевірені практикою. Так, за її словами, у Львові, Одесі, Тернополі вже перейшли до програм стерилізації.

— В Одесі вона реалізується за кошти Німеччини, — розповідає Дана, — а Львів справляється самотужки. Його комунальне підприємство «Лев» було реформоване у службу стерилізації. Програма там діє 2 роки, і проблеми з безпритульними собаками вже не існує. У Львові пробували утримувати притулок, але з часом у ньому собак тільки прибавлялося, тому ця ідея відпала.

За словами Дани, Волинське товариство захисту тварин за власні кошти (організація налічує 51 члена та 10 найактивніших волонтерів) за 11 місяців уже стерилізувало 320 собак. Одна така операція коштує від 50 до 70 грн. Однак охопити все місто вони не можуть, тому і звернулися за допомогою до міськради. Їх програма передбачає не тільки стерилізацію, а й вакцинацію, на це в першу чергу потрібні кошти, а витрати на операційну і кімнату відлежування громадська організація бере на себе.

У місяць волонтери товариства знаходять для 20-25 бродячих дорослих псів господарів, а ще роздають приблизно 200-300 кошенят. Агресивних собак, яких після стерилізації відпускати не можна, віддають на охорону.

— Багато сільських жителів потребують вже дорослих собак, особливо «дівчаток», оскільки ті кращі сторожі, — продовжує пані Богдана. — 10 волонтерів працюють по районах міста, і якщо є скарги громадян, часто міськрада або «Луцькспецкомунтранс» передають нам ці виклики. Ми виїжджаємо на місце і відловлюємо собаку для стерилізації, кілька днів вона перебуває у нас. Якщо не знаходимо господаря, випускаємо. Дві собаки у дворі можуть спокійно жити і не створювати проблем для мешканців. Бо агресивними вони стають, коли годують цуценят або їх хтось ображає. А зазвичай бродячі собаки намагаються триматися від людей осторонь.

А щодо статистики викликів, то, як пояснила Дана Новарчук, часто вони є липовими і насправді собаки нікого не покусали, просто людям не подобається, що вони бігають у дворі або гавкають на їхніх домашніх псів. Щодо кількості тих тварин, яку відловили, то цифри також завищують, впевнена Дана Новарчук.

Мабуть, ніхто не сперечається, що проблема існує, але справа в тому, якими методами її вирішувати. На щастя, знаходяться люди, які вважають себе відповідальними не тільки за тих, кого приручили вони, а й за тих, кого приручили, а потім викинули на вулиці інші. Напевно, суспільна мораль починається саме з гуманного та розумного ставлення до братів наших менших.