Журналіст Володимир Бойко розкриває подробиці біографії вбивці-поліцейського Олійника

Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук.

«У зв’язку з тим, що Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція 21 лютого 2016 року проводять у центрі Києва мітинг на захист арештованого за умисне вбивство поліцая Олійника, продовжую знайомити любих друзів і шановних читачів з непересічною біографією цього символу «грузинських реформ» в Україні.

Вбивство поліцаєм Олійником неповнолітнього Михайла Медведєва призвело до нечуваної події: в Україну з Парижа, де вона постійно проживає, прилетіла перший заступник міністра внутрішніх справ Зґуладзе, виступила перед поліцаями в Чернігові й оголосила, що умисне вбивство Медведєва не є умисним вбивством. Після чого разом з відомим своєю чесністю міністром Аваковим стала готувати мітинг на підтримку арештованого судом вбивці в погонах та виступила з заявою, що «впєрвіє в історії паліції за паліцейскава, вах, заступілся народ».

Про те, скільки Аваков вкинув грошей у кампанію по відбілюванню Олійника, свідчить те, що цей ушльопок оголошений символом «грузинських реформ» в Україні. Щоправда, цей «символ» вже майже два роки як розшукується за злочини, скоєні ним у січні-лютому 2014 року, коли він переслідував учасників акцій протесту на Майдані.

Народний депутат Ігор Луценко розповів про те, хто такий Олійник і за які «заслуги» Аваков і Деканоїдзе переховували його від прокуратури.

Я хочу трохи доповнити інформацію Ігоря й повідати ще кілька пікантних подробиць з біографії цього уособлення грузинсько-вірменських «реформ».

Закінчивши в червні 2010 року Національний університет державної податкової служби (сумновідома контора, розташована в м. Ірпінь), мешканець Бершадського району Вінницької області Сергій Олійник майже рік, до квітня 2011 року, сидів на шиї в батьків, доки не подався на військову службу. Демобілізувавшись у квітні 2012 року, Олійник знову не захотів йти працювати, аж доки в листопаді 2012 року не влаштувався в Києві інспектором патрульної служби Оболонського райуправління міліції. Втім, патрулював вулиці столиці Олійник недовго – 12 червня 2013 року він був призначений слідчим Слідчого відділу Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

На цій посаді Олійник пропрацював до 31 березня 2014 року й був змушений звільнитись «за власним бажанням» через те, що прокуратура м. Києва розпочала розслідування злочинів, скоєних співробітниками міліції в ході акцій протесту. Зокрема, Олійник уславився фальсифікацією кримінального провадження №12014100050000506, відкритого відносно активістів «Автомайдану», незаконно затриманих і нещадно побитих «Беркутом» у Кріпосному провулку в ніч на 23 січня 2014 року.

Наприклад, слідчий Оболонського РУ Олійник замість того, щоби негайно звільнити незаконного затриманого Дениса Сергієнка, якого катували «беркутівці» і якому знищили автомобіль, висунув йому підозру в скоєнні вигаданого злочину, затримав його вже як підозрюваного та вніс подання до суду про арешт ні в чому невинуватої людини.

Щоправда, Сергієнко (на фото) провів у ув’язненні не 2 місяці, як про те прохав нинішній символ «оновленої поліції» України, а лише з 23 січня до 11 лютого 2014 року, оскільки Апеляційний суд м. Києва замінив йому тримання під вартою на домашній арешт. Ось ця ухвала, зверніть увагу на прізвище слідчого, який був ініціатором арешту:

Цікаво, мадам Зґуладзе, яка прилетіла в Україну спростовувати Кримінальний кодекс, та мадам Деканоїдзе, яка оголосила Олійника ледь не святим мучеником, не хочуть вибачитись перед потерпілим Сергієнком за те, що з ним коїв їх улюбленець? Чи совісті в цих міжнародних аферисток немає взагалі?..

Звільнившись з лав міліції, Олійник понад рік сумував по погонах і табельній зброї. Довідавшись, що оголошено набір у поліцію, він подав документи й був прийнятий попри те, що його розшукували активісти Майдану, які вимагали від Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України знайти цього мерзотника та притягнути його до кримінальної відповідальності.

Ось повідомлення з реєстру Генеральної прокуратури України про розслідування кримінального провадження, відкритого за фактом побиття та притягнення до кримінальної відповідальності «автомайданівців».

Але розшукати колишнього слідчого Олійника не вдавалось, оскільки підлеглі Авакова розпускали чутки, що він, начебто, зник у зоні АТО. Натомість Олійник був прийнятий до патрульної поліції.

Перешкодою для служби в поліції колишнього слідчого, якого розшукували активісти «Автомайдану», не стала навіть та обставина, що 5 квітня 2014 року відносно Олійника був складений адміністративний протокол АА 2 № 447156 у зв’язку з тим, що він керував автомобілем «Фолькцваген Поло» в стані алкогольного сп’яніння.

Щоправда, до адміністративної відповідальності за це Олійник так і не був притягнутий, оскільки адміністративні матеріали були направлені за місцем його реєстрації, де Олійник домовився з суддею Бершадського районного суду Вінницької області Рудь про повернення матеріалів «на доопрацювання». А коли матеріали надійшли в суд повторно, вже сплинув строк притягнення Олійника до відповідальності.

У зв’язку з цим хотілося б поцікавитись у видатних юристок сучасності Зґуладзе та Деканоїдзе, якщо з їх точки зору Олійник правомірно вбив неповнолітнього Медведєва, оскільки той перебував у автомобілі, яким керував п’яний водій, то що треба зробити з самим Олійником, який сідає за кермо, заливши очі?

Якщо Зґуладзе та Деканоїдзе вважають, що Медведєв становив таку небезпеку для суспільства, що по ньому треба було стріляти, то що, у такому разі, слід зробити з Олійником – може, запровадити практику публічного спалювання живцем?

І, головне, що робити з двома аферистками та барижним міністром внутрішніх справ, які замість обіцяних реформ створили в Україні озброєну банду шпани, набрали туди кримінального бидла на кшталт того ж Олійника й назвали це «Національна поліція України»?

Я сподіваюсь, що прокуратура не піддасться на шантаж грузинсько-вірменських шахраїв, і попри організований ними мітинг на підтримку вбивці, Олійник не тільки не вийде з-під варти найближчі 10 років, але ще й буде притягнутий до відповідальності за фальсифікацію кримінального провадження відносно активістів «Автомайдану» та арешт завідомо невинуватого Дениса Сергієнка.

На фотографії, яка додана до цього допису – активіст «Автомайдану» Денис Сергієнко в Оболонському районному суді, куди його 25 січня 2014 року в наручниках доставив Олійник для подальшого арешту».