Як вивчити іноземну мову в Інтернеті

Учити іноземну мову в Мережі, не виходячи з будинку, дешево й зручно. І ця ідея усе більше по душі українським користувачам Інтернету.

27-літньому київському програмістові Галині Громовій запропонували роботу в Мадриді. За умови, що до свого англійського вона за три місяці додасть розмовний іспанський. Тепер по вечорах, приходячи з роботи, Галина першою справою включає ноутбук. «Ходити на заняття немає ні часу, ні сил, – пояснює Галина. - Запрошувати репетитора додому клопітно й дорого – я займаюся п'ять раз у тиждень. Заняття в мережі з корінним іспанцем, якого я вибрала на сайті, – те, що треба». За місяць роботи в онлайні викладач допоміг дівчині перевести словниковий запас із пасиву в актив і начинив професійною лексикою.

Комп'ютер, веб-камера, навушники, мікрофон – усе необхідне встаткування. Відмінювати дієслова й схиляти іменники під доглядом фахівця можна в будь-який час доби. Репетитора й учня можуть розділяти тисячі кілометрів. Хто буде перебувати по іншу сторону монітора – досвідчений фахівець із Кембриджу або товариський носій мови без педагогічних навичок із Сайгона – справа вибору учня. У кожному разі пари мережних годин на «разговорку» і ліквідація провалів у граматиці обійдуться у два-три рази дешевше, ніж з викладачем вдома або в офісі.

Клас в Інтернеті

Переваги мережних уроків першими оцінили американці. За даними дослідницької групи Harris Ineractive, торік 80% інтернет-користувачів у США вивчали мови за допомогою голосових повідомлень, серед яких сама популярна програма Skype. Практично витиснуті інші способи дистанційного навчання – поштою або по звичайному телефону. Мода на мережний іноземний прийшла й у Західну Європу: торік там, за даними компанії Gemius, можливостями Skype користувалося 30% вивчаючих іноземні мови. Згідно даним тієї ж компанії, з п'ятимільйонної інтернет-аудиторії в Україні до такого навчання долучилося лише 7% користувачів.

«Бажаючих освоїти мову через Інтернет в Україні в порівнянні з Європою й Америкою поки небагато, – журиться кримська перекладачка й скайп-репетитор Марина Азовська. - В основному вони живуть у великих містах. Як тільки швидкий Інтернет прийде в провінцію, де мало іноземців і кваліфікованих викладачів, скайп-студентів стане набагато більше».

Евеліна Гессе, викладач англійського й російського мов, автор методики, застосовуваної в усьому світі, головним своїм професійним успіхом вважає «перенесення класного простору в Інтернет без втрати якості». В Україні досягнення п. Гессе поки що незатребувані – серед її студентів наших співвітчизників немає. «Скайп-уроки потрібні вашій країні, – вважає викладач. - У першу чергу через суворий візовий режим. Ви не можете, як західні європейці або американці, вільно їздити по світу на розмовні практики. Спілкування з носіями мов по Інтернету – єдиний вихід у такій ситуації».

Хто є хто

Просунуті українці, що намагаються вивчити мову за допомогою IР-телефонії, – в основному, студенти й бізнесмени. «Тобто люди, що бережуть час і гроші, – уточнює колишній киянин, а зараз скайп-репетитор віртуальної мовної школи в Марселі Микола Травлій. - Попадаються ще й ефектні панянки, які бачать у спілкуванні з носіями мови спосіб вийти заміж, але вони швидко відсіваються».

Дончанин Віктор Міщенко скайп-репетиторством зайнятий близько року. Серед його учнів є трохи українців. «Один навіть із Донецька, – радіє Віктор,- але, щоб він почав займатися, мені довелося вмовляти, пояснювати, що інакше багато часу піде на дорогу. В основному мої підопічні з України – ділові люди, від яких професія вимагає знання мов».

На думку директора української віртуальної школи Language Online Володимира Громушко, іноземний по Інтернету в першу чергу цікавить тих, хто прагне освоїти або попрактикуватись у розмовній мові. «Граматику звичайно вчать роками, вдома, з реальним викладачем, – підсумовує п. Громушко. - Більшість клієнтів – молоді люди, які подорожують, активно користуються Інтернетом і роблять кар'єру».

А поговорити?

Щоб почати вчити іноземний по Інтернету, потрібно зробити ряд нехитрих дій. А саме: установити програму Skype на комп'ютері й визначитися з репетитором, вибір яких у Мережі величезний. Його можна знайти без посередників по оголошеннях або замовити на сайті мовної школи. Найпоширеніший спосіб оплати занять – платіжні інтернет-системи, що дозволяють миттєво перераховувати гроші.

Заняття по Skype умовно ділять на два види. Перший – уроки майже не відрізняються від традиційних. Другий – тільки розмовна практика. Евеліна Гессе втілює в життя перший підхід: «Схема віртуального уроку така ж, як і в реальному класі: розминка, повторення, нова тема. На перевірку письмових завдань час не витрачається – їх надсилають заздалегідь по електронці або в чат. Відповідно, більше часу залишається на практику, що в реальному класі завжди проблема».

Уроки Віктора Міщенко важко назвати академічними. «Я можу дати письмове завдання в тому випадку, якщо сам учень про це попросить, але поки пропозицій не надходило. Я вважаю, що для оволодіння мовою потрібно читати й слухати. От цим ми й займаємося».

23-літній скайп-репетитор Макс Ногай з Німеччини певен, що уроки по Інтернету повинні нагадувати невимушену бесіду старих друзів: «Не потрібно грузити людину граматикою. Вона – як кермо в автомобілі. Про нього не треба думати, потрібно їхати. Я спілкуюся з учнями на побутові теми, навчаючи новим словам».

Ложки дьогтю

«Люди старшого віку й діти – аудиторія, якій скайп-уроки не потрібні, – стверджує Микола Травлій. - Люди похилого віку консервативні. Навіть якщо їм доводиться вчити мову – наприклад, в еміграції, вони, як правило, обходять Інтернет десятою дорогою. Що стосується дітей, то їм потрібний реальний викладач, якого можна не тільки побачити й почути, але й при бажанні схопити за ніс».

Це підтверджують 7-літня киянка Оксана Малишко і її бабуся Ніна Володимирівна. Вони намагалися вчити італійську мову зі скайп-репетитором, але швидко залишили це заняття. «Під час уроків Оксана постійно відволікалася, а викладач не міг утримувати її увагу, – пояснює Ніна Володимирівна. - Прохання перейти по тому або іншому посиланню закінчувалася переглядом реклами й усього, що попадалося на сторінці. Якби репетитор сидів поруч, користі було б більше».

Багато викладачів не рекомендують віртуальні уроки новачкам – така форма вимагає словникового запасу, що дозволяє хоча б на елементарному рівні підтримувати бесіду. Одеський бізнесмен Володимир Лєсков обпікся саме на цьому. «Я пробував по Skype спілкуватися з викладачем, якого вибрав на сайті паризької мовної школи, – розповідає він. - Було складно: я не міг зв'язати двох слів. Якість передачі голосу змушувала бажати кращого, я часто не міг зрозуміти вчителя. Людиною він був хворобливою, уроки зривалися, про що мене ніхто не попереджав. Промучившись два місяці, я найняв «живого» репетитора, який приходить до мене в офіс».

Технічні неполадки – справжній бич онлайн-уроків. «Я постійно зустрічаюся із цим в Skype, – зізнається Віктор Мищенко. - Часом не бачу або погано чую свого учня, а він мене. Буває, що зв'язок обривається на найважливішому моменті заняття».

Марина Азовська не радить займатися по Skype і тим, хто любить  вчитися в групі. «Більше двох, ну максимум трьох людей за комп'ютером – це вже бардак, а не урок, – говорить Марина. - Skype гарний для діалогу».

На її думку, незважаючи на очевидні складності, шанувальників скайп-уроків в Україні стає усе більше. «Це тільки початок, – радіє Марина. - Навчитися по мінімуму управлятися з комп'ютером і знайти в графіку 5-6 вільних годин у тиждень – усе, що потрібно для того, щоб іти в ногу із прогресом».