Вчитися треба на програмістів, інженерів і барменів

Тоді ви гарантовано знайдете роботу, а не тільки матимете диплом

Випускники шкіл у свої 17-18 років уже вважаються дорослими людьми: вони самостійно готуються до зовнішнього оцінювання, самостійно мають дістатися пунктів, де проходитиме тестування, а далі, отримавши атестат і сертифікат ЗНО, мають самостійно визначитися, продовжувати чи ні здобувати освіту, а якщо так — то де і за якою спеціальністю. Вибір, скажу я вам, не з легких. Більшість юнаків та юнок зі своїм ще майже дитячим поглядом на світ не можуть спрогнозувати, які професії будуть затребувані через кілька років, коли вони матимуть на руках дипломи про вищу чи професійно-технічну освіту. А вибір майбутньої спеціальності — один із вирішальних у житті, тому абітурієнтові важливо усвідомити, що не можна вступати туди, «куди й всі», або на «модний», «дорогий» факультет чи «бо так батьки сказали». Тож «Відомості» проаналізували ринок праці і запити роботодавців, аби порадити молоді, на кого нині варто вчитися, щоб у майбутньому мати райдужні перспективи.

— Шкода, що ми відійшли від радянської системи освіти: коли спершу випускники шкіл освоювали якусь спеціальність у ПТУ, технікумі, влаштовувалися на роботу, пізнавали на практиці виробничий процес, а потім для підвищення кваліфікації заочно здобували вищу освіту, — каже директор Луцького міського центру зайнятості Едуард Неймарк. — Ринок праці — похідна від економіки. Обов’язково треба йти вчитися на ті посади, які зараз займають пенсіонери. Це медики, педагоги, бухгалтери та інші. Наразі у місті є близько 9 тисяч працюючих пенсіонерів, а зареєстрованих безробітних — 3 тисячі. Найбільш затребуваними на ринку праці є і будуть залишатися робітничі спеціальності (будівельники, водії, швачки), інженери й архітектори взагалі на вагу золота.

Проблема в тому, вважає директор центру зайнятості, що молоді люди не хочуть освоювати складні технічні спеціальності, а обирають легші шляхи — теорію у гуманітарних вишах. Аби пояснити дітям переваги і можливості тієї чи іншої професії, застосовується профорієнтація.

— Ми постійно проводимо профорієнтаційну роботу зі школярами, — наголошує Едуард Неймарк. — Недавно серед шкіл міста Луцька організували КВН на тему «Знайди себе у світі професій». Діти, готуючись до конкурсів, перечитали безліч літератури і значно розширили своє уявлення про професії. Також регулярно з випускними класами проводимо уроки реального життя, де даємо інформацію про вакансії, які зараз актуальні, про місцеві підприємства, про можливості служби зайнятості. У 18 школах міста встановлено профорієнтаційні термінали, в яких міститься інформація про те, з чого складається конкретна професія, про навчальні заклади області й України тощо. Ринок праці сьогодні дуже потребує висококласних спеціалістів із великим багажем знань, які вміють приймати нестандартні рішення, а не просто випускників із «корочкою», — підсумовує директор Луцького МЦЗ. — Приміром, політолог завжди може перекваліфікуватися на менеджера з продажів, бо це спеціаліст, який вміє говорити і переконувати, тож вмовить купити навіть слона.

Кадри й справді вирішують усе. Тому роботодавці, підшукуючи собі працівників, обирають найкращих із кращих: з відповідним дипломом, зі знаннями у суміжних сферах, з вільним володінням принаймні однією іноземною мовою, зі зв’язками і знайомствами.

— Тоді як серед випускників вузів вибирати «молоду кров» є з кого, то в системі професійно-технічної освіти спостерігаємо занепад, — зауважує директор рекрутингового агентства «Еліт-бізнес» Ірина Кулакова. — Зараз катастрофічно не вистачає швачок, модельєрів, сантехніків, електриків, плиточників, верстатників, слюсарів, налагоджувальників обладнання. Середній вік цих професіоналів — 40-50 років, молоді взагалі нема. Не укомплектована сфера обслуговування: потрібні офіціанти, бармени, менеджери зі збуту і постачання, до проведення чемпіонату Євро-2012 дуже затребуваними будуть готельні працівники. Студенти, навчаючись на таких спеціальностях, 80% часу повинні проводити на практиці, безпосередньо на робочих місцях.

Щодо спеціалістів з вищою освітою, — продовжує Ірина Кулакова, — то не вистачає електронників, інженерів-механіків, кошторисників, архітекторів, керівників на будівництві. Житлово-комунальна сфера — не заповнена кадрами діра. Великий попит на логістиків, адже торгівля постійно розвивається, треба грамотно просувати товар до покупця. Нема технологів у харчовій промисловості, маркетологів на виробництві: їх підприємства або переманюють у конкурентів, або якось вивчають власними силами. Дуже затребувані веб-дизайнери, поліграфічні дизайнери, програмісти. Для таких фахівців обов’язкове знання іноземної мови: по-перше, вони без проблем знайдуть роботу за кордоном, а по-друге, і вітчизняні фірми їм добре платять, але на стажування та підвищення кваліфікації відправляють у свої закордонні офіси, бо багато підприємств зараз мають іноземний капітал.

Є й перелік професій, на які не варто вчитися, оскільки потреба в цих кадрах забезпечена щонайменше на 10 років.

— Масово випускають працівників для банківської сфери, економістів, юристів, але саме на цих популярних факультетах дипломні найчастіше купують. Я знаю приклади, коли випускник юридичного вузу не міг розрізнити юридичну і фізичну особу, — зауважує директор рекрутингового агентства. — Зовсім не потрібні спеціалісти з енергозаощадження — їм просто ніде влаштуватися. У ПТУ досі готують операторів персональних комп’ютерів, але рівень користувача ПК молоді люди без проблем осилюють самостійно, тож вчитися на це смішно.

У Міністерстві освіти і науки України цього року склали власний рейтинг професій, які будуть затребувані через 5 років.

— Є потреба у ІТ-спеціалістах, адже програмне забезпечення повинне постійно вдосконалюватися, — пояснює начальник відділу моніторингу вищої освіти МОН Микола Фоменко. — Усе більше організацій автоматизують свою діяльність, тому попит на IT-послуги буде тільки зростати. Причому наші програмісти цінуються як в Україні, так і за її межами. Інша сфера — фінанси: компанії розвиваються, додаються нові податки, вводяться нові звітності — це, відповідно, додає роботи бухгалтерам й аудиторам. Потрібні маркетологи (грамотний маркетинг підвищує ефективність роботи будь-якого підприємства). Збільшення закордонних інвестицій та вихід на ринки іноземних країн підвищують попит на таких фахівців, як економісти-міжнародники. Пріоритетом у здобутті вищої освіти також має стати досконале вивчення іноземних мов.