Палити сміття — собі дорожче

Токсичний дим загрожує розвитком раку легенів, астмою і алергіями, а також чималим штрафом

Весна — пора оновлення й очищення. Люди прибирають не тільки власні будинки, а й присадибні ділянки, городи. Перегниле листя, залишки торішньої рослинності, гіллячки, згрібши на купу, мало хто викидає у смітник, більшість просто спалює. От і стоїть теплими весняними вечорами димова завіса над містами й селами. При цьому ми не підозрюємо, якої шкоди завдаємо собі та природі. При згорянні однієї тонни рослинних залишків вивільняється приблизно 9 кілограмів мікрочастинок диму, які довго залишаються у повітрі у завислому стані. Про небезпеку спалювання рослинного сміття попереджають медики, екологи й працівники МНС.

— Навесні загострюються різні хронічні хвороби, припадає пік респіраторних захворювань, виникають різні алергічні прояви. У цьому ми звинувачуємо будь-що — перепади погоди, авітаміноз, зміни атмосферного тиску. Але забуваємо про те, що в цей період повітря насичене димом від спалювання сміття, в якому міститься дуже багато шкідливих речовин, — звертає увагу на дану проблему головний лікар Волинського обласного центру здоров’я Сергій Левчук. — Особливо небезпечний чадний газ (окис вуглецю). Він, з’єднавшись із гемоглобіном у крові, утворює метгемоглобін. Ця токсична сполука блокує постачання кисню до клітин і тканин організму, тобто виникає гіпоксія. А результат нестачі кисню — головокружіння, головні болі, зниження імунітету, синдром загальної слабкості, від якого нині страждає багато людей. Також в диму у великій кількості міститься бензопірен. Це сильний канцероген, який призводить до мутації доброякісних клітин у злоякісні. За статистикою, в структурі онкохвороб рак легенів виходить на перше місце. А саме легені є органом-мішенню для бензопірену. Також у процесі спалювання «весняного» сміття виділяються діоксини, кетони й альдегіди, важкі метали. Ці токсичні речовини мають надзвичайну подразнювальну дію. Як наслідок — у цей період частішають напади бронхіальної астми, задухи, алергічні риніти.

Еменесники дивляться на проблему з іншого боку.

— З початку року на Волині зафіксовано 30 загорань сухої трави на загальній площі близько 40 гектарів, — повідомив начальник головного управління МНС у Волинській області Володимир Грушовінчук. — Коли господарі спалюють стерню на полях, суху траву на присадибних ділянках, то виникає загроза поширення вогню. Так, у селі Радехів Любомльського району 25 березня згоріла дерев’яна хата: господиня палила суху траву, а вогонь перекинувся на будинок.

Складна ситуація зі спалюванням сухостоїв і рослинного сміття, передбачають рятувальники, триватиме ще місяць — поки не виросте зелена трава. Тож співробітники МНС спільно з екологами проводять рейди-перевірки, адже спалювання відходів та сухої рослинності, опалого листя суворо заборонено. Такі дії порушують Закони України «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ» і передбачають відповідальність у вигляді штрафу: для фізичних осіб — від 170 до 340 грн., для посадових — від 850 до 1190 грн.

— У Луцьку спільні рейди проводитимуть співробітники муніципальної міліції, екологічного відділу міськради та екологи, у районах — екологічні інспектори разом із еменесниками, також є громадські інспектори від товариства мисливців і рибалок, — повідомив заступник директора Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук. — За тиждень перевірок було оштрафовано три фізичні особи, а в прокуратуру направлено матеріали щодо накладання штрафу за недотримання природоохоронного законодавства на сільського голову з Турійського району. Зараз телефони в екоінспекції аж червоні від дзвінків — скаржаться на тотальне задимлення від спалювання залишків рослин, сухотрав’я, особливо це дошкуляє пенсіонерам, які жаліються, що нічим дихати. Але коли екоінспектор приїздить на місце, важко знайти власника землі, на якій горить, люди відмовляються: мовляв, так, пай мій, та я його продав, здав в оренду чи взагалі не обробляю, нічого не робив, нічого не бачив. Щоб встановити винного, треба знайти свідків, а сусід сусіда не видасть. Люди помилково думають, що спалювання стерні слугує удобренням для землі, та це, навпаки, шкодить верхньому шару. До того ж пожежа з поля може перекинутися у ліс. Задимлення знищує фауну: гинуть маленькі зайченята з нових виводків, птахи перестають гніздитися. Розумію, що людям просто нікуди дівати те сміття, бо не працюють так як треба органи місцевого самоврядування. Але вихід при бажанні можна знайти. Приміром, один із варіантів — компостування рослинних відходів: прикопати їх у ямці, а наступного року буде перегній.

Якщо, перебуваючи на вулиці, вам довелося дихати цим отруйним димом, то його негативний вплив можна трохи нейтралізувати. Лікар Сергій Левчук радить попити чистої холодної води або відвару з будь-яких трав, бо всі трави мають дезінтоксикаційну дію, тобто знімають інтоксикацію організму.