Ігор Луценко боїться за своє житло в Криму

Журналіст у минулому, активний учасник Майдану, боєць батальйону «Азов» та депутат від партії «Батьківщина» оприлюднив мільйонний рахунок у банку. Пояснень спершу зажадали друзі Ігоря, потім інцидент, що почався в соцмережах, «вихлюпнувся» в народ. Інакше, як зрадником Майдану, українське суспільство Ігоря зараз не називає. Виправдовуючись, він запросив усіх охочих журналістів у гості, щоб показати, як «розкішно» живе, а заодно дати відповіді на всі питання, що стосуються його фінансів. Він обурений звинуваченнями в неправомірній вигоді, оскільки вважає, що мав на це право, ще не будучи депутатом.

— Спочатку я страшенно злився. Особливо тоді, як почали телефонувати друзі та питати, що там у мене відбувається. Пост у «Фейсбуці» я написав, відповідаючи на запитання одного з колег, але підключилася громадськість, мене звинуватили в неправомірній вигоді, отриманій у 2013 році, коли я ще не був народним депутатом. Як це можливо з юридичної точки зору — для мене загадка. Це говорить про те, що деякі люди взагалі не читали закони. У мене одна претензія: хочу щоб вони визнали свою юридичну неправоту. Хоча мені теж варто дати пояснення на їхні абсолютно нормальні питання.

У трикімнатній квартирі на Звіринецькій депутат зараз живе сам. Раніше ділив житло з мамою та бабусею. Мама живе окремо, бабуся — на дачі. Їй краще там, каже Ігор, біля будинку працює ТЕЦ, повітря брудне, навіть у квартирі під ногами іноді порипують опади, схожі на пісок. Будинок страждає від вібрації — стоїть над лінією метро, мешканці чують, як ходять потяги підземки. Але депутат не скаржиться, збирається робити ремонт у ванній і колись купить батарейки для годинника на кухні, який помітно відстає.

— Ігоре, все ж звідки мільйони на рахунку в банку?

— У 2004 році купив земельну ділянку в Княжичах Святошинського району. За свої зароблені гроші. Тільки закінчилася Помаранчева революція, я працював у журналі «Кореспондент», там платили дуже непогану зарплату. Засновник зареєстрував нас підприємцями, ми платили податки, заробляли пристойно. У Києві почався бум нерухомості. Я купив ділянку. Не пам’ятаю, в 2010 або 2011 році її продав. Наступний договір: у 2009 році, в житловому комплексі «Чайка» дуже дешево продавали квартири. Таких місць у місті було багато, але «Чайка» мені сподобалася квадратами. 150 квадратних метрів, з яких можна зробити три- чотирикімнатну квартиру. Абсолютно ліквідний продукт за нормальні гроші. Продав її в 2012 році за 900 000 гривень. Балотуючись тоді ж, я декларував ці гроші. Потім купив квартиру тут за 150 або 200 тисяч — вже не пам’ятаю. Є вельми невдала інвестиція — будинок на окупованій території. Земля під ним, до речі, досі неоформлена. Хотів її продати, але... Люди, яким боргую за це придбання, з розумінням ставляться, чекають гроші. Сім’я в мене багата, гроші міг позичити завжди, але намагаюся віддавати. До речі, повинен попередити, за цей рік у мене буде збільшення доходів у декларації. Курсова різниця в 2015 році очікується колосальна. Хоча банк, де лежать гроші, сильно обмежив виплати. 300 гривень на день готівкою через банкомат і 1000 гривень за безготівковими розрахунками. Через це змушений розпрощатися зі своїми юристами-консультантами. Не можу платити їм зарплату, буду користуватися послугами в міру необхідності.

— Як ви думаєте, навіщо вашим друзям такий скандал про доходи?

— Вважаю це непорозумінням. Неправильний підхід — грати однією лялькою, вбачаючи в тому боротьбу з корупцією. Треба змінювати Конституцію. Головна в мене з ними розбіжність: вони бачать головним прокурором Каська, а я — ні. Не готовий за нього поручитися. Довіряю Галині Климович. Сильний професіонал, але настільки конфліктна людина, що з нею бояться працювати.

— Ігоре, ви справді позашлюбний син Володимира Стельмаха, екс-голови Нацбанку? Кажуть, ваші гроші нажиті шляхом успішної співпраці з Фірташем, яку вам допоміг налагодити Стельмах. Ви писали замовні статті?

— Важлива різниця — я не позашлюбний, я прийомний син Володимира Семеновича. Якось внутрішньо упевнений: Володимир Семенович не знайомий із Фірташем. Апріорі ми співпрацювати не могли і замовні статті я не писав. З приводу Стельмаха, не приховую: він багато допоміг мені в житті. Але я намагаюся жити на паритетних принципах, а не за його рахунок. Так, я позичав у нього гроші на квартиру, ту, в «Чайці», яку потім продав. І зараз йому винен за будинок в Криму. Але через ситуацію, вважаю її окупованою територією, тато розуміє, що не все так просто.

— У своєму коментарі ви сказали, що 800 000 гривень завжди були на вашому рахунку. Завжди — це якесь літочислення?

— Я їх задекларував у 2012 році. Це доходи від продажу майна. І не кажіть, де мій будинок у Криму, — боюся, його спалять.