Білоруський кар’єр загрожує волинській природі

Такі висновки зробили українські науковці

У Луцьку відбулись громадські слухання з питань впливу Хотиславського кар’єру (Республіка Білорусь) на навколишнє природне середовище. На них прибула чисельна делегація з Білорусі: науковці, представники інвестора — ТзОВ «Трайпл» та її дочірньої компанії, яка безпосередньо займатиметься видобутком корисних копалин у Хотиславі — «КварцМелПром». З української сторони були запрошені вітчизняні науковці, представники Ратнівського, Шацького районів.

Дискусія була складною і довгою. Адже на порядку денному стояло питання: чи зуміємо ми зберегти унікальну природу Волинського Полісся?

Нагадаємо, білоруси протягом 2010-2040 років планують розробляти Хотиславський крейдяний кар’єр на площі 50 гектарів на глибину до 45 метрів. Від українського кордону об’єкт відділяє лише 300 метрів. Більше того, за три кілометри білоруси уже повним ходом будують завод із виготовлення силікатної цегли і блоків. А на сайті фірми «Трайпл» написано, що у планах — спорудження ще двох заводів — із випуску крейди та вапна, а також цементу.

У безпосередній близькості від запроектованого об’єкта з південної сторони на території Волинської області розташовані такі природні територіальні комплекси, як загальнозоологічний заказник місцевого значення «Липини», озера Турське, Святе, Оріхове, Шацький національний природний парк, у межі якого входять озера Світязь, Пісочне та інші. Тому занепокоєння української громади зрозуміти можна.

Найбільша загроза, яку несе розробка кар’єру, — зниження рівня грунтових вод.

Завданням білоруської сторони було переконати українців, що це завдасть мінімальної шкоди довкіллю. Завідувач сектором гідроекологічних обгрунтувань та прогнозування, екологічний аудитор центрального науково-дослідного інституту комплексного використання водних ресурсів Білорусі Віктор Музикін наголосив, що білоруські вчені використали найновіший метод математичного моделювання. Щоб зменшити вплив Хотиславського родовища на довкілля, тут планують спорудити гідравлічну «завісу» по контуру кар’єру за допомогою компенсаційної системи інфільтраційних каналів. Крім того, обіцяють побудувати асфальтову дорогу в обхід населених пунктів, висадити обабіч неї дерева, аби мінімізувати пилові викиди в атмосферу.

Шацьким озерам нічого не загрожує — такий висновок білоруських вчених. Їх українські колеги у цьому не такі впевнені. Основний аргумент — за основу спостережень білоруси взяли лише дані спостережень зі своєї сторони, до того ж достатньо застарілі.

Звинувачення у тому, що «українська сторона не надала їм матеріалів, хоча запит був», національний координатор Конвенції Еспо в Україні Володимир Бучко повважав недоречним, адже запиту в установленому порядку, передбаченому міжнародним законодавством, подано не було. Як зазначається у листі Міністерства закордонних справ України, «вважали б доцільним помітити, що офіційне повідомлення щодо запланованої білоруською стороною реалізації Проекту було передано українській стороні в грудні 2009 року».

Таким чином білоруська сторона просто проігнорувала можливість взяти до уваги у своїх висновках матеріали спостережень українських вчених.

Провідний науковий співробітник лабораторії природоохоронних заходів Інституту гідротехніки і меліорації Української Академії Аграрних наук, кандидат технічних наук Олена Цвєтова у своєму виступі зазначила:

— Відновлення робіт на Хотиславському кар’єрі згідно з проектом «Трайпла» викликає занепокоєння. Збільшення потужності кар’єру створює загрозу стану водних об’єктів для прилеглих до нього територій і може призвести до погіршення меліоративного стану осушуваних земель в зоні впливу кар’єру.

Природно, що роботи такого об’єму не можуть не позначитися на зміні в природних комплексах прилеглих земель. В зоні впливу опинилися населені пункти, лісові масиви, сільськогосподарські угіддя, водні джерела та ін.

Шацький національний природний парк включає понад 30 унікальних озер переважно карстового походження. Кар’єр та озера тяжіють до єдиної прадавньої долини стоку, яка проникає в крейдові нашарування до 60 м і є зоною підвищеної водопровідності підземних вод. Водопониження в кар’єрі може призвести до обміління озер та їх загибелі, а також до пересушення майже 40 тис. га сільськогосподарських та лісових угідь Волині.

Крім того, на думку українських вчених, у результаті діяльності кар’єру негативному впливу піддадуться жителі ряду населених пунктів Ратнівського району. Можуть всохнути до 5 гектарів лісу у Шацькому національному парку, зникнути чорничники тощо.

«У цей час за рахунок коштів міжнародних донорів здійснюється розробка проекту ЮНЕСКО «Створення транскордонного біосферного резервату й регіональної екологічної мережі на Поліссі» (Білорусь-Польща-Україна), у тому числі біосферного резервату «Прибузьке Полісся». У цих умовах розробка родовища крейди в безпосередній близькості від природних територій України, що охороняються, може завдати серйозної шкоди природним територіям», — йдеться у висновку вітчизняного Мінприроди.

Врешті-решт, кожна сторона залишилась при своїй думці. Було вирішено створити єдину систему спостережень для проведення моніторингу в зоні можливого впливу Хотиславського кар’єру. Він передбачає дослідження особливостей підземних і поверхневих вод, спостереження за рослинами, тваринами. Планується, що це будуть точкові пункти спостереження, де працюватимуть біологи та гідрологи. У разі, коли порозуміння так і не знайдуть, до справи залучать міжнародних експертів.