Європейський досвід: як не замерзнути взимку в квартирі

Виявляється, деякі країни в Європі й Азії не мають центрального опалення, проте не мерзнуть. Як їх жителі переживають зими, дослідив «Еспресо».

Велика Британія

Кожен британець обігрівається самотужки. Такого поняття, як центральне опалення, в країні немає. У будинках і квартирах встановлені бойлери — індивідуальні газові колонки, що нагрівають воду та батареї. Залежно від потреб і можливостей господаря можна або замерзати, економлячи на обігріві, або шикувати, розжарюючи радіатори на повну.

У туалетах і ванних батарей, як правило, немає — взимку температура в них не вище 10 градусів; у спальні теж топити не будуть — сплять у піжамі під теплою ковдрою. Всю ніч «кочегарити» — дорого. На бойлері є циферблат, кожна година розбита на 4 поділки по 15 хвилин. Ставиш будильник на 7-у ранку, а бойлер програмуєш на 6.45, щоб прокинутись у теплі; о 8.30 ідеш на роботу — бойлер запрограмований на те, щоб вимкнутися.

Опалення — кілька годин на добу, дуже економно. І неймовірно екологічно. Британські фізіологи склали таблицю-інструкцію: вище 21 градуса — температура дискомфорту, більше 24 — температура, яка підвищує ризик серцевих нападів. Нижній поріг комфорту — 18 градусів. Від 16 до 18 — температура нормальна, ризики невисокі, й такі позначки тримаються в п’яти мільйонах будинків королівства. Компанії, що поставляють електрику і газ (це конкурентний ринок, тож можна вибрати, у кого купувати тепло, — приблизно так само, як ви вибираєте, на якій АЗС заправляти машину), дають список порад, як не замерзнути взимку. І одна з них — завести котика. Тому що котик теплий і не споживає електроенергії.

Незаможні жителі Британії теж якось пристосовуються і викручуються. Деякі ходять відігріватися до місцевих бібліотек, де тепло, затишно і є безкоштовний Інтернет.

Населенню дають поради щодо економії. Наприклад, не рекомендується запускати пральну машину «вхолосту» — потрібно чекати, поки бак заповниться брудною білизною під зав’язку. Радять прати в холодній воді: вона корисніша для білизни, ніж гаряча. Вимикати комп’ютер, коли він простоює без роботи. Не лишати на зарядці мобільник на всю ніч. Використовувати енергозберігальні лампочки. Приймати короткий душ замість тривалої ванної.

Японія

Система центрального опалення є тільки в префектурі Хоккайдо — у найхолоднішій частині країни. Решта населення Японії обігріває себе самостійно.

Більшість сучасних будинків у Країні сонця, що сходить, обігрівається за допомогою електричних кондиціонерів (зима/літо) й обігрівачів різних типів: електричних, масляних, гасових або газових.

У холодну пору року японці одягають теплі легкі піжами, до складу матеріалу яких входять спеціальні волокна, що дуже добре зберігають тепло, або використовують поверх звичайної ковдри електричну.

Дуже популярні в Японії електричні килими. Такий килимок нагадує електричну ковдру. Користувач може регулювати температуру обігріву. Можна обігрівати тільки частину килима, наприклад, там, де ви сидите.

Ще  один  атрибут  японської культури,  який  традиційно  використовується для обігріву, — котацу. Він є в кожному домі. Сучасний котацу має вигляд стола з нагрівальним елементом, установленим під кришкою.

Котацу існував і в стародавній Японії, хоча в ті часи він називався та виглядав дещо інакше.

Навколо котацу за традицією збирається вся родина не тільки для вечері, а й для бесід, спільних настільних ігор, перегляду телевізора. Котацу об’єднує всю сім’ю від малого до великого, підкреслює сімейне єднання і теплоту стосунків. Зібравшись під загальною ковдрою, діти в буквальному розумінні привчаються «не тягнути ковдру на себе».

До речі, в японських школах опалення нема. У рекреаційних зонах є точки локального обігріву, де на перервах діти можуть погріти руки.

Німеччина

У Німеччині також немає центрального опалення в класичному розумінні пересічного українця. Тут кожен обігрівається сам. У приватних будинках — власні котельні, в багатоквартирних — окреме газове обладнання, яке гріє воду для батарей. Скільки газу спалив, стільки й заплатив.

На всіх радіаторах стоять вентилі з термостатами, ними регулюють температуру в приміщенні. У вітальні, де сім’я проводить багато часу, їх вмикають сильніше, а в туалеті — на мінімум. Існують навіть спеціальні рекомендації для температурного режиму приміщень. Так, для залу достатньо 20 градусів тепла, для ванної — до 22, у спальних кімнатах — 16–18. У приміщеннях, які мало використовуються (туалетах, коморах та ін.), температура повітря повинна бути 14–16 градусів тепла.

«Якщо дозволяють обставини (відсутність маленьких дітей), то підтримуйте прохолоднішу температуру. Зменшивши температуру в приміщеннях на 1 градус, ви економите до 6% теплової енергії. Зниження температури приміщення з 24 до 20 градусів забезпечить до 24% економії тепла», — свідчать рекомендації.

Вночі німці часто користуються електричними простирадлами — грілкою на все тіло. Вона вмикається та вимикається автоматично.

Німецькі домовласники дедалі охочіше використовують для обігріву індивідуальних будинків біомасу,  дрова,  пелети  з  відходів  деревообробки, теплові насоси та сонячні батареї.  Держава  підтримує  цю  тенденцію  законодавчо  та  матеріально.

Недавно в Німеччині набув чинності закон, згідно з яким нові будівлі, що здаються в експлуатацію, зобов’язані частину споживаної ними енергії черпати з поновлюваних джерел. Завдяки різним державним програмам домовласникам, які перейшли на екологічні види палива, компенсують до 15% витрат на придбання й установку нової техніки.

Франція

Центрального опалення в нашому розумінні у Франції немає.

Замість цього є два варіанти:

1. Загальне будинкове опалення — це централізоване опалення в окремо взятому багатоквартирному будинку. Воно вмикається управлінням будинку, в квартирах немає ніякого обладнання для цього.

2. Індивідуальне опалення. У ванній, туалеті або кухні встановлений апарат, що регулює гарячу воду. Він електричний або газовий.

До цього апарату підключені й батареї. Тепло в квартирі регулюється. Електричні нагрівачі поширені більше, ніж газові. Їх головна перевага: вони не вимагають регулярної і дорогої перевірки і підтримки, як газові. Використання входить у загальний рахунок за електрику.

Тариф на електроенергію в країні подвійний: повний — із 7.00 до 23.00 і пільговий, тобто в півтора разу менший, — із 23.00 до 7.00. Держава ось уже кілька десятиліть підштовхує громадян усіляко економити енергію. І не тільки за допомогою тарифної політики. Потужний важіль — фіскальний. Усі французи, які здійснюють роботи з теплоізоляції свого житла — старого або ж тільки що відбудованого, мають за законом право вписати затрачені кошти в податкову декларацію. В цьому разі від 25  до  50%  від  вартості  робіт  їм зарахуються  зі  знаком  «мінус»  і  можуть  знизити  прибутковий  податок.

Те ж саме стосується встановлення різного роду енергозберігального екологічно вигідного обладнання: сонячних батарей, нагрівачів із підвищеною енерговіддачею — як газових, так і електричних. На їх придбання громадяни отримують пільгові кредити. Щодо нового житла, то, починаючи з 2008 року, кожен проект площею понад 1000 квадратних метрів повинен відповідати новим вимогам теплоізоляції. Інакше його не приймають і відправляють на доопрацювання.

Фінляндія

Все частіше новий фінський будинок, як міфологічний Антей, черпає енергію від землі. Адже в умовах Фінляндії на глибині 200 метрів температура може доходити до +10 градусів. Фінські скелі — наче гігантські радіатори: влітку вони накопичують тепло, взимку — віддають.

У будинках встановлюють особливий пристрій — теплонасос. Коштує він, звичайно, недешево, зате окупається за 5–7 років і дозволяє економити від 30 і вище відсотків електроенергії. Не дивно, що такі цифри спокушають і власників старих будинків переобладнувати свої житла.

Фіни змусили працювати на себе навіть повітря. Уявіть собі холодильник, вивернутий навиворіт, де холодна частина на вулиці, а нагрівальна система зі спеціальною речовиною, що циркулює по ній, — у приміщенні. При морозах до -25 ˚С це працює чудово: витративши на роботу 1 кВт електроенергії, тепловий насос виробить до 2 і навіть 5 кВт тепла.

Такий «теплий» холодильник, а точніше кондиціонер, ефективний для невеликих будинків — не більше 120 «квадратів» житлової площі. Зате для малих будівель це справжня знахідка: не треба бурити землю і встановлювати дороге обладнання, всі витрати — не більше 2000–3000 євро.