Вадим Демчог: Мій персонаж прищепив інтерес до коньячних традицій

Найстарший актор у серіалі «Інтерни», Вадим Демчог, народився в 1963 році. Грати в спектаклях лялькового театру рідного міста Вадим почав із чотирьох років. А поява його в «Інтернах» стала справжнім відкриттям для глядача, оскільки в галузі кінематографії в основному в нього завжди були невеликі ролі. На сьогодні Вадим Демчог загальновизнаний актор театру, має численні нагороди, зробив кар’єру на радіо. Він навіть опублікував власну книгу під назвою «Самоосвобождающаяся Игра», де дає рекомендації не тільки акторам, а й просто творчим людям про те, як правильно реалізувати себе в мистецтві.

— Образ Купітмана був узятий із реального лікаря, не венеролога, а дантиста, — розповідає про зйомки в серіалі Вадим Вікторович. — Фантастично талановита людина! Так от, перед тим як приступити до роботи, він завжди випивав чарочку-другу. А ще в мене люди постійно запитують, як мені вдається так розширювати зіниці в кадрі. Сам не знаю, адже на зйомках у нас винятково чай замість коньяку.

— Тепер вам цей напій часто дарують?

— Я його вже складаю, у мене цілий ящик пляшок. Дістаю їх звідти, коли їду до когось у гості. А в супермаркетах, де мені мимоволі доводиться бувати, кожен раз і продавці, і просто покупці наздоганяють і дарують пляшку зі словами: «Це вам, Іване Натановичу, в колекцію». Шкода тільки, що серед них 90% — «пальонка» (сміється). А ось головний подарунок від Івана Натановича — це те, що він, гад, прищепив мені інтерес до коньячних традицій. Я став реально вивчати, розуміти цей масштаб мистецтва, який схожий на кулінарію, поезію, музику.

— Пити більше не почали?

— Ні, я ніколи не пив. Просто мені не подобається задимлений стан сп’яніння. Це моя найбільша перепона.

— А що вам, Вадиме, дарує радість у житті?

— Я ціную тонкий гумор у людях. Ще мені дуже подобається знущатися над журналістами — люблю розповідати вам нісенітниці! Приміром, придумую всякі веселі історії, бо набридло вже повторювати одне й те саме. А от коли я граю з Ванею Охлобистіним, наприклад, то вже мені дуже важко зрозуміти, чи він це серйозно витворяє, чи на хвилі своєї творчої активності. Доводиться постійно перебувати в напрузі. Зізнаюсь, я дякую Богові, що в моєму житті з’явився такий персонаж, який активізує мою уяву, мої стимули до творчості кожен день. Я сподіваюся, що для Вані я теж подаруночок високої якості.

— Багато акторів останнім часом подалися в політику, а вас відвідують такі думки?

— Ні, я абсолютно аполітична особа. Ось у Вані є експерименти на грані мистецтва та політики. У нього є здібності до соціальної маніпуляції, його мозок на це «заточений». Але його серце настільки величезне й у нього настільки розвинене співчуття до людей, що він ніколи не впаде у крайнощі й не використовуватиме свої знання собі на користь, завдаючи комусь болю. Це 100% табу і гарантія. І знаючи це, навіть ним можна маніпулювати, про що він прекрасно знає.

— Ви — доктор філософії в галузі психології, у вас узагалі вистачає часу на науку?

— Я ніколи не займався наукою, це помилкова думка! Був період, коли я цим інтенсивно цікавився, але у мене не було навіть бажання отримати якесь наукове звання. Це все вже під напором друзів, які побачили в моїй книзі дисертацію. І я її просто оформив, відіслав туди, куди сказали, після чого мене запросили прочитати лекцію. Під час неї всі відкрили роти й на мене одягли мантію з шапочкою.

— З дружиною Веронікою ви разом уже більше 10 років...

— Вероніка, може, і не ідеал жінки, але саме вона — той замочок, ключик від якого мені даний від природи. Я закохався в її запах. Цей запах прив’язав мене до неї. Крім того, в ній живе якась неймовірна колекція персонажів, і вона постійно різна! Зараз чоловіки почнуть мені заздрити! Я живу в жінці-театрі! Як і належить артисту!

— А дружина вас не ревнує до прихильниць? Як узагалі ставитеся до жінок, які виявляють ініціативу?

— Ой, я це дуже люблю. У мене є спеціальні механізми, як, не ранячи серце жінки, остудити її запал і піти. Але я вам їх не скажу, тому що жінки не повинні знати, як це працює!