Де купити конфіскат?

Не раз доводилося чути, та й бути свідком, коли у Луцьку пропонують дешевий товар, який продавці називають митним конфіскатом. Як правило, це побутова техніка чи косметика. Ще одна дуже поширена на теренах Волині оповідка — про нову дорогу іномарку, яку сусід-податківець (митник, прокурор і т.д.) купив практично за безцінь. Бо конфіскат. Чи можна простому смертному купити конфіскат і чи справді він такий дешевий, досліджували «Відомості».

Право мати право

В першу чергу за пошуком конфіскату відправилися на митницю, адже саме ця служба має безпосереднє відношення до конфіскації продукції.

— Митники лише вилучають речі та продукти, які потрапили на територію України з порушенням митних правил, — пояснила головний інспектор контролю за майном, що перейшло у власність держави служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Волинської митниці Ніла Сидун. — Подальшу долю цих товарів визначає суд, який приймає рішення щодо конфіскації. Потім відбувається передача цього майна органам Державної виконавчої служби, яка ним розпоряджається.

Таким чином митники повністю зняли із себе відповідальність за долю конфіскованого майна. Мовляв, до цього не маємо ніякого відношення.

Ми спробували шукати «кінці» конфіскату в іншій державній структурі — Службі безпеки України.

— Наш підрозділ працює з конфіскованим майном як з речовими доказами, — підтвердив «Відомостям» причетність до конфіскату начальник слідчого відділу УСБУ у Волинській області Едуард Кожокарь. — Це предмети контрабанди: історично-культурні цінності, промислові товари, товари народного споживання, які ввозяться на митну територію України з порушенням чинного законодавства. Після того, як вони визнані речовими доказами, подальша доля вирішується після розслідування справи. Слідчий, закінчивши слідство, скеровує справу до суду, який і приймає рішення, у тому числі щодо майна: чи повернути в дохід держави, чи знищити, чи передати власникам. Це прерогатива суду. І тільки з цього моменту речовий доказ набирає статусу конфіскованого майна. Далі ним займається виконавча служба.

Щоправда, Едуард Кожокарь зазначив, що в окремих випадках органи досудового слідства і дізнання наділені повноваженнями приймати рішення по речових доказах ще на стадії слідства:

— Наприклад, предмет контрабанди — продукція, що швидко псується і має обмежений термін зберігання, а розслідування справи потребує певного часу. Це може вплинути на собівартість предметів, які зберігаються. А ми ж не можемо прогнозувати, яке рішення прийме суд. А раптом скаже, що товар треба повернути власнику? Хто платитиме за нього? Приміром, торік ми вилучили велику партію квітів. Її треба було терміново реалізувати. Просили у цьому допомоги наших колег з інших областей.

Значить, конфіскат все-таки можна купити на стадії слідства! От звідки його беруть торговці! Проте начальник слідчого відділу відразу заперечив таку можливість:

— Зауважимо, що працівники СБУ лише приймають рішення про реалізацію товару. Купити ж його в управлінні не можна. Майно передається для реалізації уповноваженим підприємствам, які включені державною податковою адміністрацією до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які наділені повноваженнями на реалізацію цього майна.

Підприємства визначають в податковій адміністрації на засіданні спеціальної комісії. Вартість встановлює експерт. Згідно закону, підприємство може взяти собі винагороду у межах 10%: податкова їм відраховує від загальної суми від реалізованого майна. Гроші після реалізації предметів контрабанди лягають на депозитний рахунок управління у казначействі до вирішення справи по суті. На нього навіть відсотки не нараховуються: якщо справа розглядається 10 років, то яку суму поклали, таку потім отримали.

Що дешево — то брешуть

Не знайшовши можливості купити конфісковане майно на митниці чи в СБУ, «Відомості» пішли до виконавчої служби: тут точно мають знати, де можна купити конфіскат.

— Магазину, де можна було б придбати конфісковане майно, у Луцьку немає, — розчарував начальник підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби обласного управління юстиції Олександр Куляша. — Державна виконавча служба реалізовує його через підприємства, які на конкурсній основі визначені Міністерством юстиції. На Волині це ПП «Нива – В.Ш.», ТОВ «Юнор», ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція», Волинський аукціонний центр. Сама ж процедура реалізації конфіскованого майна виглядає наступним чином: після винесення судом постанови про конфіскацію майна в дохід держави вона приходить на виконання нам. Державний виконавець протягом трьох днів відкриває виконавче впровадження. Потім виноситься постанова про призначення експерта для участі у виконавчому впровадженні. На митницю направляється лист для нарахування податків та зборів. Враховуючи їх, експерт оцінює товар. Далі його реалізовують на прилюдних торгах. Вся інформація про конфісковане майно, де і коли його можна купити абсолютно відкрита. Вона розміщена на сайті trade.informjust.ua.

Ну от, — подумали, — нарешті ми все-таки знайшли місце, де можна дешево купити якісний товар! Але нас чекало глибоке розчарування: щоб придбати щось «путнє», треба не одну годину сидіти у мережі, постійно стежити за оголошеннями, до того ж аукціонна ціна товару, як правило, вища за ринкову. У чому справа? — На весь імпортний товар, який незаконно ввозиться на територію України, нараховуються всі податки і збори, які б мали сплатити за нього у разі легального ввезення, — пояснила Ніла Сидун.

Що це значить на практиці, детально розповів Олександр Куляша:

— Нам треба реалізувати автомобіль «Ауді-100», 1990 року випуску. Митники нарахували на нього 95 тисяч 216 гривень митних платежів та зборів. Після оцінки експерта вартість авто зростає до 97 тисяч 451 гривні. Це приблизно 12 тисяч доларів. На ринку аналогічний автомобіль можна купити від 1900 до 7 тисяч доларів. Хто його купуватиме за 12 тисяч? От і виходить, що зараз у нас нереалізованими стоять до трьох сотень автомобілів.

Всього ж за минулий рік реалізували майна на суму 378 тисяч гривень, а нереалізованим залишилось на 9,5 мільйона гривень.

Ще одна перепона на шляху реалізації конфіскату, на переконання Олександра Куляші, це те, що продати можна лише цілу партію, а не її частину. Приміром, конфіскували партію бувших у використанні мобільних телефонів «Nokia 3310» у кількості 252 штуки. Їх не можуть продати, бо ніхто не купить для реалізації стільки старих мобілок.

Отож, якщо вам пропонують купити, скажімо, «оригінальні» парфуми, вдвічі дешевші, ніж у брендовому магазині, тому що вони є конфіскатом, — не вірте. Конфіскату дешевого не буває, а якщо і є, то не для простих смертних.

Сам не «гам» і нікому не дам

Доволі часто нам доводиться чути інформацію про те, що правоохоронні органи конфіскували велику партію м’ясних продуктів, ввезених контрабандою. В принципі, законодавство дозволяє «продукти харчування за наявності супровідної документації…, за умови проведення належної експертизи та з дотриманням термінів придатності до споживання безоплатно передавати закладам охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення населення, військовим формуванням та на благодійні цілі».

На практиці, за словами Олександра Куляші, торік майже 8 тонн м’ясних продуктів… утилізували на ветсанзаводі.

— Де ви бачили контрабандистів, які возять із собою супровідні документи? — запитав начальник управління ветеринарної медицини у Волинській області Богдан Лозинський. — А своїми силами ідентифікувати товар у нас немає можливостей, адже існує кілька сотень захворювань, на які ми мали б перевіряти м’ясні вироби. Наприклад, Україна благополучна щодо захворювання на губчасту енцефалопатію, чого не скажеш про більшість країн Європи. Але щоб виявити збудник цієї хвороби, потрібно дослідити мозок тварини. Реально ми цього зробити не маємо змоги. Тому така продукція не може бути віддана ні людям, ні тваринам.

Якщо вже бути до кінця об’єктивними, то всю харчову контрабанду затримують наші митники. І вона, відповідно, потрапляє до реалізації на внутрішньому ринку України. Проте про масові випадки отруєнь чутно щось не було.

І все ж лазівка є

Якщо уважно проаналізувати шлях, який конфіскований товар проходить під час реалізації, то все ж можна побачити, яким чином «посвячені» люди можуть отримувати його за безцінь. Як розповіли у тому ж управлінні юстиції, якщо товар ніхто не купує, його можуть переоцінювати.

— Робити ми це маємо право двічі. Максимальна сума, на яку може робитися переоцінка, — 40%, — розповів Олександр Куляша. — Раніше вона стосувалася тільки вартості, яку зазначив у своєму висновку експерт. Проте місяць тому ми отримали роз’яснення, що переоцінка товару може проводитися і на ті платежі та збори, що нарахували на митниці.

Якщо ж після двох переоцінок товар ніхто не купив, ми маємо право безоплатно передавати його різним державним установам та організаціям. Приміром, торік безоплатно передали установам, де виховуються діти-сироти, лікарням, семінаріям 32 автомобілі. Лежать у нас прохання і від прокуратури та УМВС. При цьому державний виконавець зазначив, що найновіша автівка, яку передали безоплатно, — 1997 року випуску. Але давайте змоделюємо ситуацію: двічі після переоцінки не купили, приміром, «Фольксваген Т-4», 2007 року випуску. Аукціонна ціна його зі всіма митними платежами і зборами буде, звичайно, захмарною. І чому б цей автомобіль безоплатно не передати, скажімо, прокуратурі чи податковій (будинок-інтернат такий точно не отримає). Таким чином авто із конфіскованого перетворюється у службове. А вже його списати з балансу держструктур і перевести у приватну власність — справа техніки і часу. От звідси і оповідки про сусіда-митника (податківця, прокурора і т.д.), який за безцінь купив новеньке конфісковане авто. Ще раз наголошу, що ми змоделювали ситуацію, яка теоретично є можливою.

На практиці ж простий смертний конфіскат купити може. Тільки справа ця дуже копітка: потрібно відстежувати інформацію в пресі та на веб-сайті про продаж конфіскованого майна, вчасно робити заявку і т.д. І не факт, що виграєте в ціні, хіба щось зміниться у законодавстві. Адже сьогодні боротьбу за контроль над конфіскатом ведуть дві поважні структури — Міністерства юстиції та економіки.