Контроль за перетоком електрики на Волині надійніший, ніж у Європі

Ми не уявляємо життя без електроенергії — це і світло, і тепло, і розваги. Просто переключити вимикач, просто увімкнути розетку… Настільки звично й буденно, що ми навіть не задумуємося, звідки береться електрика. А транспортується вона прямісінько з ядерного реактора чи теплового генератора і далі трансформується у меншу напругу — 220 чи 380 вольт, яка вже потрапляє в наші оселі. Тоді як у магістральних мережах напруга сягає 750 тисяч вольт. Тому перепади напруги в квартирі — не найбільша загроза, пов’язана з електрикою. Можливі системні аварії при транспортуванні, внаслідок яких без постачання залишиться половина країни. Та, на щастя, в кожній області є диспетчерські, які контролюють перетік електроенергії і не допускають найменших збоїв.

— Магістральні енергомережі — державна структура (в підпорядкуванні Міністерства палива й енергетики), яка займається передачею виробленої електроенергії до продавця, тобто обленерго, — розповідає директор підприємства «Волинські магістральні енергетичні мережі» Петро Юрчук. — Ми обслуговуємо лінії надвисокої напруги — від 220 кіловольт (220 тисяч вольт) і більше (до 750 кіловольт). Далі електроенергія розходиться, ніби по східцях. Висока напруга йде через підстанції, від них розгалужуються лінії з нижчою напругою у населені пункти, там уже встановлені трансформаторні пункти.

На Волині є чотири підстанції: у Ковелі та Нововолинську — по 330 кіловольт, Луцьк-Північна — 330 кВт (забезпечує електрикою 70% обласного центру) і Луцьк-Південна — 220 кВт. Підстанції з’єднані з Рівненською атомною електростанцією і Добротвірською гідроелектростанцією (Львівська область). Спеціальна автоматика контролює весь процес передачі електроенергії.

— Центральна диспетчерська Західної електроенергетичної системи знаходиться у Львові, але й у кожній області вирішено питання про управління мережами саме надвисокої напруги, — пояснює Петро Петрович. — Зараз у нас повноцінний штат — п’ять диспетчерів і начальник об’єднаної диспетчерської служби (ОДС), яка працює цілодобово без вихідних. Обладнання і програмне забезпечення обійшлося у понад 300 тисяч гривень. Диспетчерська справді вражає. На величезному столі — кілька комп’ютерів і телефонів. Для кожної підстанції є власний монітор, на якому в режимі он-лайн виводяться всі параметри її роботи. Вхідні дзвінки архівуються, тобто записуються і зберігаються. Але головний, так би мовити, робочий інструмент диспетчерів — мнемонічна карта Волинської області. Ця схема з різнокольоровими лініями, лампочками і прапорцями займає цілу стіну. Спеціалісти читають її, як відкриту книгу. А людині, не обізнаній із особливостями перетоків електрики, розібратися важко. Зі слів начальника ОДС Василя Петрука (на фото) тільки зрозуміли, що лінії різного кольору на карті — це лінії електропередач, які примикають до підстанції, їх протяжність складає до 90 кілометрів, а прокладені вони переважно по болотах, полях, лісах. Тобто пошуки поломки для ремонтників іноді перетворюються на смугу перешкод на виживання. У таких випадках спрацьовує протиаварійна апаратура.

— Якщо десь відключається лінія і з’являється загроза аварії, виникає необхідність розвантаження генеруючих потужностей, — розтлумачує директор Волинських магістральних енергомереж. — Автоматичне повторне включення допускає максимальне вимкнення лінії на 2,5 секунди. Для когось цей часовий проміжок — дрібниця, а для нас — НП, адже ми стоїмо на видачі потужності з ядерного реактора, тобто будь-який збій пов’язаний з безпекою його роботи. Наша техніка хоч і старіша, ніж у Європі, але надійніша. Кілька років тому понад 30% міст Італії, Франції, Австрії залишилися без електроенергії, бо за принципом лавини відключилося кілька ліній, відбулося перевантаження і автоматика не витримала.

От вам і Європа. Хоча електрики в ЄС використовують значно менше.

— Волинська область у середньому за добу споживає 4,5 мільйона ват електроенергії. Для порівняння, Бурштинська ГЕС щодоби експортує у Європу 3 млн., — навів приклад Петро Юрчук. — Ходорівська підстанція від Рівненської АЕС також продає електроенергію за кордон. І це при тому, що РАЕС не завантажена на повну потужність. Волинські магістральні мережі не займаються експортом. Правда, є лінія на 35 кіловольт між нами і Білоруссю, яка залишилася у спадок від Союзу, тільки вона не експлуатується.