Через низьку закупівельну ціну молока та м’яса селяни починають вирізати худобу

Сільське господарство на сьогодні є чи не єдиною галуззю, яка демонструє стабільну роботу і приріст. Наприклад, на Волині ріст валової продукції до минулого року сягнув 6,8%. За темпами виробництва область посіла 3-є місце, за обсягом виробництва в розрахунку на одного жителя — 6-е в державі. Такі дані статистики. Якщо ж розбиратися конкретно по галузях, то ситуація виглядає не такою райдужною. Адже тваринництво з початку цього року — в мінусах.

Як повідомив «Відомостям» начальник управління агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко, на сьогодні в області налічується 209,9 тисячі голів ВРХ. Із них корів — 122,3 тисячі. Якщо порівнювати із минулим роком, то поголів’я зменшується: господарі вирізали 3 тисячі корівок і 10 тисяч голів великої рогатої худоби. У чому причина?

— Торік була державна програма з дотації за утримання та збереження молодняку ВРХ, — зазначив Юрій Горбенко. — Ще були дотації на великовагову худобу. Це стимулювало. Якщо говорити у цифрах, то у 2013-му Волинь загалом отримала з держбюджету 84 мільйони гривень дотацій. Із них на молодняк — 20,4 мільйона. Це гроші, які здебільшого одержали селяни-одноосібники. Крім того, нараховано 5 мільйонів гривень за утримання великовагової худоби, стільки ж — на закупку племінних нетелей тощо. Це все були стимулювальні фактори, які сприяли розвитку тваринництва. Цього року таких державних програм наразі немає. Працюють лише обласні. Тим господарям, які мають по три корови та більше, доплачуємо по 200 гривень за корову, для тих, які штучно осіменяють, компенсація становить 60 гривень, плануємо створити 16 громадських пасовищ.

Та чи проблема тільки у державних дотаціях?

— Ніхто особливо на державу ніколи й не покладався, — каже господар Сергій, який тримає дві корови. — Дуже добре, що торік тим, хто потримав бичків, дали гроші, а це близько тисячі гривень. Але я й так уже десять років, якщо корови приводять бичків, не здаю зразу, а годую. На зиму маю до п’яти тисяч за одного. На селі головне лінивим не бути. Цієї ж весни все у ціні зросло. Тому люди і здавали телят: сіяти ж треба було за щось, добрива купувати. Хоча ціна на них була низька — 17–18 гривень за кіло живої ваги. От якби молоко дорожче брали… А то ж корів почнуть вирізати. Нащо їх кормити, коли зиску ніякого?

На низьку закупівельну ціну посилаються і крупніші господарі. Зокрема, голова ФГ «Перлина Турії» Володимир Яренчук каже, що вже почав здавати поголів’я свого стада. А воно у нього елітне. Загалом фермерське господарство утримує 1306 голів ВРХ, із яких понад 430 корів.

— Корів ще тримати будемо. Сьогодні з’явилася можливість сертифікуватися під європейську лінію, яку ставить «Дубномолоко», — пояснив Володимир Арсентійович. — Хоча ціна у чотири гривні, яку нам платять, не покриває наших втрат. Сьогодні вона має становити 5 гривень. А бички ми вирізаємо. Тримати не вигідно. Аби тримати, треба, щоб як мінімум платили 25 гривень за кіло живої ваги. Сьогодні ж пропонують 22. Це більше, як місяць тому, але недостатньо.

На ринках Луцька яловичина останнім часом подорожчала на гривень 10–20. Якщо ще взимку добротну шинку можна було купити за 50 гривень, то сьогодні вона стане у 65.