Велопрогулянки в Луцьку

Хай там як, але велоінфраструктура в країні потрохи розвивається. У низці міст уже є європейські велодоріжки, безліч парковок і зростає ватага велосипедистів. У Луцьку цей процес хоч і не йде шаленими темпами, але все ж набирає оборотів. Так, у травні відкрили перший міський пункт прокату велосипедів. Погодьтеся, доволі актуально, адже попереду ціле літо, тож у лучан і гостей міста буде можливість пізнати Луцьк і його околиці. Але лише взяти ровер напрокат мало, потрібно ще й знати, куди їхати. Отож «Відомості» вирішили з’ясувати, де найкраще покататися на двоколісному другові в облцентрі та що цікавого можна побачити.

— Для туристів розроблені спеціальні прогулянкові маршрути, — розповідають у Центрі туристичної інформації та послуг, де, власне, й діє велопрокат. — Є маршрути навколо Луцька, в межах Старого міста, є вечірні маршрути, а також пропозиція «за двома зайцями», яка поєднує прогулянку Старим містом і подорож до музею просто неба в Рокинях. Для прикладу, екскурсія Луцьком триває 180 хвилин. Вона охоплює Театральний майдан, Музей ікони, меморіальний комплекс, найстаріший луцький вокзал, комплекс казарм, вулицю Богдана Хмельницького та Старе місто.

За словами волонтера центру Леоніда Баглая, для групових мандрівок надають ще й екскурсовода. Так, кажуть, навіть двом охочим поїздити у супроводі можуть піти на поступки. Якщо покататися на ровері вирішать цілим класом, то групу може супроводжувати ще й патрульна машина ДАІ.

— Нами розроблено карту велосипедних маршрутів міста, яка дозволяє велосипедисту, користуючись нею, спокійно проїхатися цікавими йому місцями й самотужки, — каже Леонід. — Крім того, вирушити у веломандрівку можуть не лише дорослі чи підлітки, а й діти. Наш велопарк оснащений і дитячими кріселками, і возиками для двох дітей, які кріпляться до ровера дорослого, — такі собі велорикші.

У столиці, щоби місцевих велолюбителів вивести за межі міста, розробили веломаршрути в лісах і гаях. Там промаркували стежки, встановили інформаційні стенди. Оскільки поблизу Луцька теж немало зелених зон, то непогано було б і тут зробити розмітку на лісових стежках.

Поки ж у нас розроблений маршрут лише до Рокинь, де розміщений музей-скансен.

— Тут туристи мають уже більше можливостей. Оскільки й їдуть за місто, й у самому скансені є нагода припаркувати велосипед, ознайомитись із територією, скуштувати національні страви.

Начальник управління туризму та промоції міста Наталя Бунда погоджується, що маркувати стежки в лісах навколо Луцька — гарна ідея, але на все потрібен час.

— Ми хоч і працюємо на промоцію міста, але не є закритими. Сприймаємо туристичну Волинь у цілому з перлинкою Луцьком. Ми не прагнемо туриста лишити лише тут, тому обов’язково розвиватимемо маршрути, які охоплюють більші території, — каже пані Наталя.

Як розповів Леонід, катаючись Луцьком, можна збирати різні бонуси. Вже зараз разом із багатьма кафе запускають такі собі велоквести. Так, орендувавши велосипед на певний час, людина отримує купони, які у визначених закладах зможе обміняти на чашку кави, морозиво, коктейль чи ще щось.

Попри все, невирішеним лишається чи не найважливіше питання — питання безпеки. Адже в облцентрі так і немає жодної велодоріжки та навіть звичайних розміток на дорогах.

— Коли ми відкривали пункт велопрокату, то розуміли, що розмітки на автошляхах нема і що певною мірою це небезпечно. Але сподіваємося, що це стане стимулом для міської влади, інших структурних підрозділів усе-таки активізувати розвиток велоінфраструктури. Адже коли ми раніше говорили про встановлення велостоянок, нанесення розмітки в рамках ремонту доріг, то стикалися зі словами: а хто їздить на велосипедах? Та це ж дуже мало людей! Так от, ми вирішуємо цю проблему тим, що спочатку підсаджуємо волинян на ровери, збільшуємо кількість велосипедистів, а вже тоді проситимемо, щоб робили доріжки й інше, — каже Наталя Бунда.

Щоб у місті з’явилося більше велосипедистів, невдовзі працюватимуть спеціальні курси, де дітей і дорослих навчатимуть їзді на ровері.

— Цього року будуть певні зрушення, оскільки планується нанесення розмітки. Почнемо з Центрального парку, а далі й по дорогах, — розповідає очільниця управління туризму та промоції міста. — Нещодавно були в Холмі. Там розповіли, що країною проклали велотрасу завдовжки дві тисячі кілометрів. Ми з поляками проговорювали можливість подальшого написання проекту, аби продовжити цю велотрасу і на Волині. Вони зацікавлені в нових туристичних пропозиціях, і їм цікаво, щоб і наші велотуристи їхали до них. Тож, можливо, нам вдасться якийсь грант виграти.

Та наразі це лише захмарна мрія, а от більш реальні речі — подбати про встановлення велопарковок у місті, оскільки таких не мають не те що приватні заклади, а й більшість державних установ. Скажімо, у Вінниці цю проблему вирішили доволі просто: всі підприємства, що ведуть бізнес або хочуть продовжити свої ліцензії, мають облаштовувати хоча би мінімальну велопарковку.