Кількість охочих виїхати за кордон постійно зростає

Щороку тисячі волинян мандрують до сусідньої Польщі задля працевлаштування, шопінгу, навчання тощо. В умовах сьогодення, зважаючи на те, що їхати до Росії стало небезпечно, напрям у Євросоюз набуває ще більшої популярності. Про те, чи готова країна-сусідка до напливу наших громадян і за якими напрямками продовжиться співпраця між Волинню та Польщею за нинішніх складних суспільно-політичних умов, ведемо мову з Генеральним консулом Республіки Польща у Луцьку пані Беатою Бживчи та керівником візового відділу консулом Міхалом Богдановічем. 

— Незважаючи на ситуацію, що протягом останніх кількох місяців панує в Україні та за якою ми спостерігаємо з великим занепокоєнням, співпраця та контакти між прикордонними областями і воєводствами не послабилися, — констатує пані Генеральний консул. — Ясна річ, що за такої нестабільної суспільно-політичної й економічної ситуації та перспективи конституційних змін, а також напередодні виборів увага обласної влади здебільшого зосереджена на внутрішніх проблемах, а питання міжнародного співробітництва залишаються на другому плані. 

Проте підписання 7 травня у Любліні Декларації про спільну реалізацію Стратегії транскордонного співробітництва у 2014–2020 рр. між Люблінським воєводством і Волинською областю підтверджує, як на мене, стратегічний і довготривалий підхід обох партнерів до співпраці, результати якої можуть вплинути на розвиток регіонів по обидва боки Бугу. 

Незалежно від таких досить загальних рамок співпраці, зацікавленість Україною не слабне, хоча, з огляду на нестабільність і невизначеність, відчувається деяке сповільнення ініціатив, які могли б реалізуватися безпосередньо в Україні. 

— Які пріоритетні напрямки співпраці ви бачите і чи можливі вони за нинішніх складних умов? 

— Польща надіслала в Україну кількох експертів, які працюють над проектами розробок нової адміністрації та самоврядування. Крім цієї, активною є співпраця у науковому напрямку. Польща зацікавлена у тому, щоб українські студенти проходили навчання у польських вузах. 

Ми хочемо, щоб краще розвивалось економічне співробітництво. Думаю, все-таки необхідно буде змінити його напрямки, зважаючи на те, що співпраця з Російською Федерацією зменшилася. Сподіваємося, Польща буде споживачем українських товарів, які раніше використовувалися на інших ринках. 

— З нового року набула чинності Угода між Україною та Республікою Польща про соціальний захист населення, яка передбачає легалізацію працевлаштування. Зокрема, робота в Польщі буде зараховуватись українцям у трудовий стаж. Але ж багато трудиться нелегально. Що потрібно, щоб працевлаштування стало легальним? 

— Лише працевлаштування за трудовим договором передбачає оплату всіх соціальних внесків. І цей договір дозволяє, зокрема, додавати робочий стаж в обох державах для встановлення пенсійних виплат і їх розміру. Розумію, що більшість громадян України, які працюють у Польщі, не зможуть користуватися цим, бо, хоча й роблять легально, та все ж не за трудовим договором, а в рамках цивільно-правових відносин (договір підряду або договір доручення), щодо яких не існує зобов’язання сплачувати внески до фонду соціального страхування Польщі. А тому періоди такої роботи не зараховуватимуться як періоди працевлаштування. 

За договором підряду або дорученням працюють переважно сезонні працівники, які виїжджають у Польщу лише на певний період, і їхньою основною метою є заробіток. Для звичайного фермера надто складно буде дотримуватись усіх формальностей, пов’язаних із підписанням трудового договору, йому краще буде підписати договір доручення. 

Натомість що стосується працевлаштування на якихось великих підприємствах, в акціонерних спілках, то там існує можливість підписання саме трудового договору. 

— 31 травня в Польщі набуває чинності новий закон про іноземців. Що конкретно він несе, тобто чи зміняться правила видачі віз і для яких категорій громадян? 

— Тепер іноземець, який в’їжджає на територію РП на основі візи з метою праці, повинен мати і подати поліс медичного страхування для тих, хто подорожує, який діє лише в період, поки він не отримає обов’язкове медичне страхування у зв’язку з виконанням роботи, а не на весь термін перебування. Також у іноземця, який клопочеться про видачу дозволу на перетин кордону в рамках малого прикордонного руху, братимуть відбитки пальців. 

Закон скасував поняття дозволу на тимчасове проживання, змінюючи його поняттям дозволу на тимчасове перебування. Дозвіл на тимчасове перебування може надаватися максимально на три роки, на відміну від попередніх двох років. Заяву про надання дозволу на тимчасове перебування можна подати навіть останнього дня легального перебування, а не так, як було досі, тобто за 45 днів перед закінченням терміну легального перебування. 

Заяву про надання дозволу на тимчасове перебування можна подати лише особисто у Польщі. Це означає, що не буде можливості подати заяву на дозвіл за посередництвом консула. Закон передбачає можливість отримання в рамках однієї процедури дозволу і на перебування, і на виконання праці у Польщі. Також, відповідно до закону, скорочено термін розгляду заяви про повторний розгляд візової заяви до семи днів. 

— Повертаючись до нинішньої ситуації в Україні: чи спостерігаєте ви збільшення кількості охочих вирушити до Польщі? Чи були громадяни, яким видали візи для тимчасового захисту або отримання політичного притулку? 

— Ми спостерігаємо значне збільшення кількості візових заявок, що, на наш погляд, спричинено: збільшенням рівня зацікавленості працевлаштуванням у Польщі, сезоном відпусток, ліберальною візовою політикою Польщі, а також невизначеною ситуацією в Україні, — розповідає пан консул Міхал Богдановіч. — Hе було видано жодної візи з метою отримання політичного притулку чи статусу біженця, хоча про статус біженця можуть клопотатися навіть особи, які не мають віз, а щоб в’їхати в Польщу, їм достатньо скласти відповідну заяву на кордоні.  

— Знаємо, що побільшало людей, які одержують закордонні паспорти, — додає Генеральний консул Беата Бживчи. — Я маю дані з Рівненської області, то у 2013-му їх кількість зросла на 200% порівняно з 2012-м, а за перші три місяці цього року — на 30% більша, ніж минулого. Не всі люди, звичайно, прийдуть по візи, але, думаю, значна частина. 

— Кількість осіб, які отримали візи, порівняно з попереднім роком також на 100% збільшилася, — продовжує Консул Міхал Богдановіч. — Так, за перші чотири місяці 2013-го було 7,5 тисячі віз, а за перші три 2014-го — майже 16 тисяч. 

— Багато років українці їдуть до Польщі на сезонні заробітки. А для цього потрібно оперативно оформити візу. Наскільки Консульство готове забезпечити її відкриття у короткі терміни? 

— На жаль, є сигнали, що багато людей хоче виїжджати, а тут черга на кілька тижнів, — каже пані Генеральний консул. — Це небажана ситуація. Ми робимо певні кроки, щоб розрядити таку обстановку, проте громадяни України повинні мати терпіння та розуміння. 

Звичайно, ті люди, які хочуть спішно отримати візи, бо у них є якісь термінові справи у Польщі, можуть звернутися безпосередньо до нашого Консульства, і їм консул Міхал Богдановіч допоможе, бо він розглядає всі такі випадки. 

— Я хочу підкреслити, що у разі таких звернень ми приймаємо всіх без попередньої реєстрації, просто з заповненою анкетою і документами, які підтверджують таку необхідність виїзду, наприклад лікування, родинні свята чи урочистості, — пояснює консул Міхал Богдановіч. — Днями чотирьом особам, які їхали на весілля, видали візи без реєстрації. Найближчим часом до Польщі на відпочинок виїжджатимуть діти, і ми намагатимемось якомога полегшити їм цей виїзд. 

— Чи не обговорювали у Польщі можливість масової міграції українців, зважаючи на нинішній складний час? І чи готова Польща прийняти їх у себе? 

— Звісно, Польща має готовий план на випадок збільшення кількості осіб, які клопотатимуться про статус біженця, — продовжує Генеральний консул Беата Бживчи. — Зважаючи на події в Україні, такий план було розроблено ще кілька місяців тому. Я не можу розповісти про його деталі.