У Волинському музеї ікон відкрилася виставка ікон Богородиці XVII-ХХІ ст
У Музеї волинської ікони відкрилася виставка «Царице Миру, молись за нас…».
На виставці представлені більше 50 ікон Богородиці XVII-ХХІ ст. з колекцій Музею волинської ікони, Митрополита Волинського і Луцького УПЦ Ніфонта і Мирополита Луцького і Волинського Михаїла.
Впродовж віків для людей Богородиця була і є «усіх скорботних радістю», «у журбі і печалях утіхою», надійною заступницею і покровителькою. Багато імен у Божої Матері, але у наш нелегкий час громадянського протистояння, загрози військової агресії найактуальніше звучить сьогодні Її ім’я Цариці Миру, яка невтомно звертає свої молитви до Сина свого, Ісуса Христа, за весь рід людський, за зусилля доброї волі, за мир, злагоду і єднання українського народу. За десять століть християнської культури написано безліч хвалебних гімнів Божій Матері та створена чисельна кількість ікон, багато з яких прославились як чудотворні і були свідками та учасниками нашої історії: Холмська, Почаївська, Тростянецька ікони Богородиці. Зображуючи Богоматір як божественну особу, малярі втілювали у ній ідеал жінки, риси якої варті наслідування. Це образ скорботної і ніжної матері, сповненої щедрості, людської доброти і надійного заступництва перед Богом.
Представлені на виставці волинські ікониXVII-XVIIІ ст. належать до типу Одигітрії (грец. – провідниця до спасіння). Волинські малярі, створюючи образи Богородиці, дотримувалися давньої традиції символіки кольорів, об’єднуючи їх у триєдину систему: золото, червоний та синій відтінки. Золото тла символізує вічне світло у царстві небесному, червоний колір одеж – царську владу і жертовність, синій – небожительство. Обидва – означають єднання двох сутностей: земного і небесного. Лики Богородиці та Ісуса Христа на волинських іконах приваблюють особливою миловидністю і теплотою, простотою і щирістю.
Українські хатні ікони ХІХ ст. різного рівня художньої майстерності є важливою складовою українських народних традицій. Вони демонструють яскраві зразки самобутньої національної культури та допомагають у визначенні національної ідентичності.
Давні образи Богородиці стали джерелом натхнення для багатьох сучасних митців – іконописців, вишивальників, різьбярів. Переосмислення цієї теми можемо бачити на представлених на виставці іконах ХХ-ХХІ ст., що виконані у техніках темперного іконопису на дошці, олійного малярства, шовкографії по дереву і пластику, інтарсії, шиття бісером і люрексом, аплікації соломкою.
