Обмежені фізичні можливості не повинні обмежувати бажання працювати

3 грудня у світі відзначають Міжнародний день інвалідів. Головна проблема для людей з обмеженими фізичними можливостями — адаптація у суспільстві. Щоб відчувати себе повноцінними громадянами, їм важливо знайти своє місце у житті, реалізувати здобуту освіту. Нерідко довести свою значимість вдається через роботу. Тому саме працевлаштуванню осіб із обмеженими можливостями був присвячений брифінг директора Волинського центру зайнятості Раїси Кучмук.

— Нині в області проживає 63200 людей з інвалідністю працездатного віку. Лише 8300 із них працюють, — навела деякі статистичні дані Раїса Євгенівна. — Впродовж року на обліку у службі зайнятості перебувало 1152 неповносправні особи. Це більше, ніж минулого року. Гадаю, це свідчить про те, що люди з особливими потребами стали більше довіряти фахівцям центрів зайнятості.

За 10 місяців поточного року службою зайнятості на Волині працевлаштовано 176 чоловік із обмеженими можливостями, на дотаційні місця — трьох. Участь в оплачуваних громадських роботах взяли 89 неповносправних осіб. На професійне навчання направлено 40 безробітних інвалідів.

— Кожен випадок, коли вдається знайти роботу для людини з особливими потребами, ми вважаємо успіхом, — наголошує Раїса Кучмук. — Нині в області при громадських організаціях діє 9 підприємств, на яких 70-80% штату — інваліди. Також виконується законодавча норма, згідно з якою комерційні структури, приватні підприємства приймають на роботу неповносправних. І, чесно кажучи, ще жоден директор, жоден керівник не нарікав. Адже такі люди дуже відповідальні, всі завдання виконують старанно, дорожать місцем. Якщо людина з якоюсь фізичною вадою не належить до категорії тих, які інвалідність вважають професією, ми завжди допоможемо у пошуках роботи. На мою думку, обмежені фізичні можливості не повинні обмежувати бажання працювати.

За словами директора обласного центру зайнятості, інформаційна робота спрямована на те, щоб переконати інвалідів звертатися у центри зайнятості. Для цього зокрема організовуються виїзні зустрічі у сільських радах за місцем проживання. У 2009 році проведено 250 таких зустрічей, якими охоплено 350 осіб з особливими потребами.

— Зайнятість не дорівнює праці, — пояснює Раїса Кучмук. — Як приклад наведу інвалідів-художників. Вони не потребують стояти на обліку у ЦЗ, бо мають можливість втілити свій талант. Картини таких митців прикрашають приміщення Любомльського, Старовижівського, Рожищенського центрів зайнятості. Це демонстрація активності людини. Але є й такі, що реєструються заради матеріальної допомоги. Та в таких випадках не все просто. Допомога по безробіттю передбачена лише тоді, коли людина працювала в останні шість місяців. Інвалідам, які тривалий час просиділи вдома без конкретного заняття, надаємо статус безробітних, пропонуємо професійне навчання, але не гроші.