У перші морози найкраще клює хижа риба

Як тільки вдарять морози й водойми заледве вкриються першим льодом, рибаків-відчайдухів звідти не відігнати. Любителів зимової риболовлі не зупиняє ні сніг, ні вітер, ні мороз. Навіть можливість опинитися під кригою не надто їх лякає.

За вікном — мінус 7, вітер ущух, небо ясне — чим не ідеальна погода для зимової риболовлі? Тому, вдягнувшись тепліше, вирушаємо на заплаву річки Стир у Луцьку, щоправда, не рибалити, а для початку — знайомитись із цим традиційним захопленням багатьох чоловіків.

Рибаків видно здалека. В повній амуніції невеличкими компаніями вони йдуть у бік заплави: вдягнені як капустини, у руках — бурила, за спиною — ящички: там, очевидно, й містяться всі необхідні снасті. А на заплаві їх уже не злічити — точно більше сотні. Хтось напружено сидить над ополонкою в очікуванні кльову, хтось походжає водоймою, шукаючи вигідне місце, а деякі, зібравшись компанією, ведуть справжні чоловічі розмови.

Про себе дивуюся: вудильників — купа, а хіба ж тут так багато риби? Чи стане її для всіх? Та рибалки пояснюють, мовляв, якщо восени тут не попорядкують браконьєри, то риби вистачає.

— Якщо браконьєри не поставлять пізно восени сіток на вході Стиру в заплаву, то риба сюди має доступ і цілу зиму можна рибалити, — ділиться рибак Сергій Мартинович. — А от кілька років тому довелося сітки з-під льоду діставати. Браконьєри їх понаставляли і до морозів забрати не встигли, а тут раптово лід узявся і заморозив усе їхнє приладдя. А в сітки до того часу ще й водорості набрались, тож утворилася така собі перепона, яка не пускала сюди рибу.

Пан Сергій розповів нам, що у мороз, коли лише взявся перший лід, найкраще клює хижа риба, а це окунь і щука. З його слів, «біла риба» у мінусову температуру стоїть косяком, а от хижаки поводяться активно у пошуках здобичі. Тож саме їх і найбільший шанс упіймати. А вже ближче до весни навпаки — на вудку потрапляє плотва, лящ, краснопірка.

— Зазвичай сюди на Стир я приходжу лише на перший лід, а так їжджу рибалити на Хрінницьке водосховище. Там площа водойми більша та й кльов кращий, — сміється рибалка. — Цьогоріч спостерігав, як один колега дістав щуку завдовжки з півметра і вагою більше п’яти кілограмів. Оце хороший улов! Хоча тут теж іноді щучки трапляються, але все ж більше шансів упіймати окуня.

Допоки розмовляємо з Сергієм, спостерігаємо за чоловіком, що раз у раз переміщається і робить нову лунку. Певно, знає якийсь секрет у пошуку підходящого місця.

— Особливість у тому, що риба клює на переході між перепадом глибини. Отож, прийшовши на лід, починаєш від берега свердлити лунки та заміряти глибину. Буває, зо 10 їх зробиш, а глибина та ж сама. А потрібно знайти місце, де завершується мілина і починається яма — саме там любить залягати риба. От я теж прихильник такого способу риболовлі, люблю, так би мовити, «шукати рибу». А є хлопці, що оберуть одне місце і сидять там, чекаючи кльову. А ось ці прапорці бачите? Це жерлиці, на них ловлять щуку, — пояснює пан Сергій.

Сергій Мартинович каже, що секретів зимової риболовлі не злічити. Тут відіграє роль чимало факторів: потрібно зважати, хмарно чи сонячно, вітряно чи тихо, має значення й товщина льоду і чи, бува, не тисне він на рибу. На наше здивування, з’ясувалося, що бувалі рибаки «живуть» за місячним календарем. Пан Сергій розповів, що перед тим, як зібратися на риболовлю, обов’язково дивиться, у якій фазі місяць, бо знає просту рибацьку істину: в повню не клює.

За ці кілька хвилин на воді встигаю добряче змерзнути. А рибакам — хоч би що, сидять собі незворушно. Тож запитую у пана Сергія, як же правильно одягнутися на зимову риболовлю.

— Головне — мати звичайні радянські валянки. Ноги в них зовсім не мерзнуть, бувало, рибалив і у -32, то все без проблем: таке взуття гріє добре. Також потрібно взути якісь калоші чи гумові чоботи. От на мені взуття з костюма для хімзахисту. Такі ще плащі є, але вони надто важкі, хоча від вітру захищають відмінно, — пояснює риболов. — Далі обов’язково натягнути ватні штани. А зверху одягаєшся як капуста: не зайвим буде і бушлат, і кілька кофтин під низом. Також потрібно подбати про рукавиці. Я от маю презент з-за кордону — пальчатки, утеплені всередині, а зовні — спеціальне водовідштовхувальне покриття. У таких і не холодно, і можна не боятися намочити, плюс вони тоненькі, тож дуже зручно робити різні маніпуляції з вудкою.

Попри те, що мороз тримався вже кілька днів, почуваюся на водоймі не надто комфортно, постійно дивлюся під ноги, чи, бува, не тріщить лід. Рибалки ж кажуть, що безпечною вважається крига завтовшки більше як сім сантиметрів, а от перша, яка заледве п’ять має, таки доволі небезпечна. Втім, їх це не зупиняє. Як каже пан Сергій, головне — на перший лід іти компанією та мати мотузки хоч із кілька метрів, щоб у разі чого було кому допомогти на берег викарабкатись.