Олександр Курилюк: Впевнений — переможе здоровий глузд

Події останніх двох місяців нікого не залишили байдужим. Бо те, що відбувається у Києві, більшості регіонів України, не йде у жодне порівняння навіть із Помаранчевою революцією. Ми реально опинились на межі громадянської війни, коли брат іде на брата, сусід на сусіда, люди, які ще вчора були справжніми друзями, стали ворогами. Якщо кажуть, що це громадянський протест проти влади, це лукавство. Без політиків, їх впливу на народ, цього б не сталось.

Волинь ніколи не була заполітизованою областю. Хоча ми частина Західної України, волиняни завжди вирізнялись своїм менталітетом, вихованістю, толерантним ставленням до людей різних національностей, вірувань, культур. І те, що сьогодні нас, мирних волинян, зіштовхують лобами політики, це недобре. Волиняни мудрий народ ще з діда-прадіда.

Впевнений, що у цей непростий час, наші краяни не втратять порядності, терпимості, тих справжніх людських цінностей, які вони перейняли від батьків. Чого, скажіть, нам чубитись? Невже місцева влада бажає зла своїм землякам? Я не хочу говорити мовою цифр, але за останні роки тільки сліпий міг не побачити позитивних змін, які торкнулись практично усіх сфер нашого життя.

Я, як заступник голови облдержадміністрації, можу з усією відповідальністю говорити, що ми на правильному шляху. Будуються і реконструюються школи та дитячі садочки. Оновлюється система охорони здоров’я, яка стає ближчою до людей. Медичні заклади області модернізуються за рахунок нового сучасного обладнання, фаховості наших лікарів. Незабаром у Луцьку відкриється перинатальний центр – перлина нашої медицини, де зможуть відчути справжню турботу про себе матері та їх діти. Чим завинила перед людьми влада, яка суттєво збільшила розмір виплат на дітей? Чи погано нашим ветеранам, інвалідам війни, іншим соціально вразливим верствам населення, які отримують більші допомоги і пенсії у порівнянні з минулими роками?

На жаль, політична риторика, у яку вплутують людей, перекреслює усі досягнення останнього часу. Люди піддаються на емоції, заклики, політичні гасла, інколи не усвідомлюючи їх суті. Але «гарячим» головам, нашим землякам, які повважали себе великими політиками, потрібно схаменутись.

Останні події свідчать – прийшла пора мирного діалогу. Бо далі гамселити один одного – це безвихідь. Так політичні і соціальні питання у Європі, куди усі ми прагнемо, не вирішуються. Влада на найвищому рівні пішла назустріч вимогам опозиції. Зокрема, підписаний закон про амністію, який звільняє від відповідальності учасників акцій протесту. Президент прийняв

відставку прем’єр-міністра України Миколи Азарова, який так муляв око опозиції. Зрештою, глава держави запропонував лідерам майдану найвищі портфелі в уряді. Хіба це не поступки, хіба це не цивілізований діалог з опонентами? Проте опозиціонери, радикально налаштовані громадські діячі не поспішають до мирного врегулювання політичної ситуації в країні.

Наслідують своїх партійних босів і волинські опозиційні «вожді». Але, на мою думку, здоровий глузд переможе. Ми спільно, без втручань ззовні, зможемо розв’язати усі проблеми, які виникли в суспільстві. Підтримую мудрі слова Бориса Клімчука: «Миттєвий інтерес не вартий того, щоб сусіди стали ворогами».