Гарні умови в дитячих садочках влітають батькам у копійчину

Давно вже не секрет, що дитсадки виживають практично за рахунок батьків. Відправляючи малюка в дошкільний заклад, потрібно бути готовим щомісяця розставатися з немалими грошима. За розповідями мам і тат, перед вступом до садочків їм дають цілий список того, з чим потрібно з’явитися, виписують кругленьку суму на вступний внесок. А далі на них чекають щомісячні збори на різні потреби ДНЗ.

Із цим твердженням погоджується і начальник управління освіти Луцькради Олег Гребенюк. Нещодавно під час круглого столу «Пошук нових форм і методів вирішення соціальних потреб дошкільних навчальних закладів Луцька» він зазначив, що поряд із п’ятьма мільйонами, які виділяє на підготовку навчальних закладів до нового навчального року держава, ще стільки ж дає батьківська громада міста.

— Наші дитсадки навіть у порівнянні з європейськими виглядають досить позитивно. Часто в їхніх садочках немає ігрових кімнат, дітки сплять на двоярусних ліжках, а харчування повністю лягає на батьківські плечі, — каже Олег Володимирович. — Також якось ми бували у Львові, обмінювались досвідом, і нам демонстрували приватний садочок, де місячна плата сягала 800 гривень. Вони вихвалялися своїми сучасними умовами, хоча в Луцьку як мінімум 10 садків мають кращу базу і є набагато дешевшими.

Управлінець похвалився, що кращих за благоустроєм дворових територій, як у садочках, годі й шукати і це в основному завдяки підтримці батьків. Крім цього, Олег Гребенюк розповів, що в одному з дошкільних закладів мами і тати ще й додаткове харчування для малечі оплачують.

— У батьківського колективу виникла ідея, і ми працювали, щоб її реалізувати. Тепер самі проводимо тендери, закуповуємо продукти, складаємо меню. Харчування у наших дітей зараз прекрасне, — розповіла мама дитини, що відвідує цей садочок, пані Оксана.

Також у цьому дитсадку батьки додатково платять за уроки вчителям іноземної мови, бо тут її вивчають поглиблено. Крім цього, Олег Володимирович зазначив, що й функціонування басейнів у міських навчальних закладах повністю лежить на батьках, оскільки держава не виділяє коштів на утримання працівників басейну.

Пан Гребенюк також повідав, що часто батьки самі ініціюють різноманітні поліпшення благоустрою в садочках. Щоправда, такі чудові умови влітають їм у копійчину. І це ще добре, коли вони знають, на що саме пішли їхні кровні. Але, як показує практика, часто батьки не відають, як розподілятимуть фондові гроші.

Член піклувальної ради ДНЗ №31 пані Наталія розповіла, що в них у садочку віднедавна самі батьки й розпоряджаються зібраними коштами. Тож тепер їм телефонують лучани, чиї чада ходять до інших дитсадків, щоб дізнатись, як вони змогли це зробити.

— Люди дуже бояться тиску, і це правда. Ми самі боялися, коли починали цю справу восени минулого року. Ми стільки часу жили, як у мішках, не знали, що й куди. А тепер завдяки тому, що кошти в руках батьків, вдалося навіть створити резервний фонд, де зараз уже шість тисяч гривень. Це гроші на різні непередбачувані обставини. Раніше ж коштів ніколи не вистачало, хоча збирали стільки ж, як і нині, — додала пані Наталія.

У ДНЗ №32 теж працюють за такою системою, про що розповів голова його піклувальної ради Віталій Шнит. Понад те, в цьому садочку складають список необхідних покупок на весь рік із помісячними планами.

Поряд із тим існує ще ціла низка дитячих садочків, де мами й тати з різних причин не можуть узяти фондові гроші у свої руки. Начальник управління освіти зазначив, що якщо цьому перешкоджають завідувачі дошкільних закладів, то батькам потрібно звернутися відразу до нього з конкретною інформацією. Свою допомогу запропонували й інші присутні на засіданні батьки. Один із них виступив з ініціативою створити загальноміський батьківський комітет дитячих садочків, щоб люди могли спільно вирішувати проблеми та ділитися досвідом. Більше того, батьки з ДНЗ №31 повідали, що в них у садку навіть немає загальних зборів, які б не завадили, адже тати й мами дошкільнят часто не знають про різні можливості, завдяки яким можна зекономити кошти.

В той же час представник Волинського інституту підтримки та розвитку громадських ініціатив Петро Лавринюк розповів, що, крім державного та батьківського фінансування дошкільних навчальних закладів, є ще третій варіант — різні програми та конкурси, завдяки яким можна залучити додаткові гроші. Щоправда, працювати над проектами мають самі батьки, а от повідомляти їх про можливість участі — завдання адміністрації навчальних закладів. Тому, щоб корисна інформація не пролітала мимо батьківських вух, Інститут підтримки та розвитку громадських ініціатив підписав договір співпраці з управлінням освіти.