Відомий психіатр Семен Глузман розповів, як із інакодумців робили психів

26 березня у приміщенні наукової бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася зустріч із відомим громадським діячем Семеном Глузманом та презентація книжки спогадів «Рисунки по памяти, или воспоминания отсидента» і книжки голландського політолога, правозахисника й публіциста Роберта ван Ворена «О диссидентах и безумии: от Советского союза Леонида Брежнева к Советскому союзу Владимира Путина», де багато спогадів про діяльність Семена Глузмана.

Побачити відомого психіатра прийшло дуже багато громадських діячів, журналістів, студентів, викладачів, політологів, митців, активних лучан. Кожен охочий міг придбати анонсовані книги і отримати автограф автора, поставити запитання гостеві, сфотографуватись.

Модератор зустрічі Леся Бондарук розповіла про факти з життя Семена Глузмана, який відбув понад 10 років ув’язнення в радянських концтаборах, і зазначила, що ця зустріч покликана «відновити пам’ять про тих, хто допомагає нам бути вільнішими». 

Книжка спогадів Семена Глузмана «Рисунки по памяти, или воспоминания отсидента» нагадує українцям про часи радянського тоталітарного переслідування за політичні погляди, про зловживання психіатрією для боротьби з інакодумцями. Цю історію сьогодні у країнах пострадянського простору воліють не згадувати, адже є тенденції до її повторення. Правда про репресії не вигідна і тим, хто був їх співучасником або виконавцем, а сьогодні спокійно доживає віку на державній пенсії, отримуючи чималі пільги.

Пам’ять про побратимів по неволі, які не дожили до часів незалежності України, біль про їхню втрату і нереалізований творчий потенціал спонукали Семена Глузмана понад 20 років писати спогади.

«Зона була для мене оазисом свободи, - розповів Семен Глузман. – Коли я потрапив туди, я побачив вільних людей. Я 20 днів сидів в одній камері з Василем Стусом, який є великим європейським поетом, але мав нещастя жити в тоталітарній країні, й це його біда. У камері він сидів і перекладав Рільке».

Найстрашніший час настав, коли довелося повертатись із заслання. У таборах можна було таємно писати, передавати, публікуватись. «А тут довелось звикати до компромісів, інакше я міг померти. До того ж ніс відповідальність за сім’ю. Для єврея життя було неможливим: мене не брали на роботу, ледве вдалось влаштуватися на маленький завод», - ділився Семен Глузман.

Згодом він написав лист владі, аби йому дозволили виїхати, щоб мав змогу працювати лікарем, та після цього взяли на роботу педіатром тут. Коли ж до влади пришов Горбачов, виїхати вже дозволяли, але Семен Глузман лишився і почав відроджувати психіатрію.

Довідково.

Семен Фішелевич Глузман – психіатр, який був репресований за свою професійну діяльність, відбув понад 10 років ув’язнення в радянських концтаборах, нині – Президент Асоціації психіатрів України, директор Міжнародного реабілітаційного центру жертв війни та політичних репресій, член колегії Державної пенітерціарної служби України, член колегії Державної служби контролю за наркотиками, член Громадської гуманітарної ради при Президенті України, почесний член Американської психіатричної асоціації, член Німецького товариства психіатрів та неврологів, член Королівського коледжу психіатрів Великобританії, лауреат кількох закордонних міжнародних премій.