Беліданс — танець жіночності та краси, який ніколи не помре

Впевнена відома танцівниця Аїда Богомолова, яка була у складі журі чемпіонату в Луцьку

У Луцьку відбувся міжнародний чемпіонат східного танцю під егідою Ліги професіоналів Росії «Схід-Захід». Як розповіла «Відомостям» організатор Анна Петрова, конкурс східного танцю у Луцьку проходить уже втретє. Однак цьогоріч він набрав ширших масштабів, адже прибули гості з Білорусі, Німеччини, Польщі та США. Крім того, в журі танцювального змагання — такі зірки світового рівня, як Аїда Богомолова, Олексій Рябошапка та Дар’я Міцкевич.

Першого дня всі учасники та судді чемпіонату зібралися на вечірку-знайомство, а другого — безпосередньо проходив конкурс, де виступали як діти від п’яти-шести років, так і юніори, ювенали, молодь, дорослі та сеньйори. До речі, вперше у Луцьку було представлено чоловічу категорію — виступав один учасник із Польщі. Змагалися конкурсанти у різних танцювальних напрямках — від класичного танцю до фольклорного та шоу белідансу. Були й категорії «фьюжн», «табла-соло», коли танець виконується лише під музику барабанів. На третій день зіркове журі проводило майстер-класи для тих, хто хоче підвищити свій танцювальний рівень.

Російська зірка світового масштабу в мистецтві східного танцю Аїда Богомолова у коментарі «Відомостям» зауважила, що східні танці є популярними у багатьох країнах світу.

— Я захоплююся східними танцями з шести років, — розповіла Аїда. — Це настільки гармонійний танець для жіночності, для краси. Думаю, він не помре ніколи. Це надзвичайно глибокий вид мистецтва, і його дуже цікаво пізнавати. Про себе можу сказати таке: що більше я танцюю, то більше мені хочеться вчитись. Я не вважаю, що знаю все. Все знати неможливо…

Зі слів танцівниці, Батьківщиною белідансу вважається Єгипет.

— У кожної країни є своя манера, та універсальний вид танцю — саме у виконанні єгипетських танцівниць, — каже Аїда.

Щодо вікових обмежень, то у цьому виді танцю, за словами Богомолової, «молодість триває довго».

— Є яскраві приклади єгипетських зірок, які танцюють змалечку й аж до похилого віку, — зауважує Аїда. — Можливо, виступають не так часто, та їх любить публіка, вони затребувані як педагоги, тому що це досвід, набутий за довгі роки. Маленькі арабські дівчатка живуть у цій атмосфері. Навіть коли у Єгипті була революція, люди там співали, тому пісня і танець у них живуть. Там немає такого поняття «почала танцювати», бо дівчатка з народження перебувають в атмосфері танцю, будь-яка арабка на якомусь «домашньому» рівні вміє виконувати танець.

Загалом враження в Аїди Богомолової від України, від людей і від Луцька залишилися позитивні.

Інший зірковий суддя чемпіонату, керівник міжнародної школи арабського танцю Олексій Рябошапка вважає, що чоловікам танець живота не підходить.

— Беліданс створено для жіночого тіла, це суто жіноче шоу, — пояснює. — Якщо чоловік береться його виконувати, то для мене це швидше якесь фрік-шоу. Має бути дуже хороший соус, щоб це можна було з’їсти. Я особисто танець живота не танцюю.

— А інші елементи східних танців?

— У східних країн багата культурна спадщина, етнографія, тому фольклор, звичайно, чоловіки танцюють, — відповідає пан Олексій.

— Щоб перемогти в такому конкурсі, чим повинна вразити журі танцівниця? — запитуємо в Олексія.

— Якщо у глядача мурашки по тілу, то це найголовніший аргумент для нас, суддів, — пояснює. — Тому часто віддаємо перше місце дівчині, яка не стільки технічна, як харизматична, артистична, концептуальна, комфортно почувається на сцені. Перемога — це мозаїка з якихось позитивних якостей будь-якої танцівниці, необов’язково щось конкретне.

На запитання про враження від Волині, адже сам Олексій родом із Полтави, зауважив, що «любить Західну Україну, бо це завжди гарно, смачно».