На «Волиньторфі» була спроба рейдерського захоплення

На державному підприємстві «Волиньторф» силоміць призначили нового керівника. У понеділок, 25 лютого, після обіду, на завод прибуло три автомобілі, у яких перебувало семеро чоловік, зокрема головний спеціаліст відділу кадрів Міненерговугілля Юрій Царковський та уже новий директор «Волиньторфу» Олександр Шульга. Відбулося це якраз тоді, коли тепер уже колишній керівник торфозаводу Іван Киричик поїхав до столиці, щоб вирішити проблему продовження свого контракту.

«Відомості» з’ясували, що 22 лютого дія контракту з Киричиком завершилася. Сам Іван Миронович розповів, що він звернувся до голови облдержадміністрації задовго до припинення контракту — ще 12 лютого. Борис Клімчук написав клопотання перед міністерством, щоб договір продовжили, однак відповіді так і не надійшло. Натомість без попередження на заводі з’явився новий директор.

— Ми не хочемо, щоб нами керував «чужий». Хто він і звідки, нам не відомо. Поприїжджали якісь бритоголові — і давай командувати, — обурювалася одна з працівниць торфозаводу.

Місцеві мешканці, переважна більшість яких працює на торфозаводі, шоковані таким поворотом подій. Появу нового керівника вони сприйняли негативно і називають це не інакше, як рейдерським захопленням. Начальник відділу капітального будівництва ДП «Волиньторф» Катерина Суслик повідомила, що у 2007 році їм уже призначали директором нововолинського бізнесмена Леоніда Ятчука, який за рік свого «правління» довів показники підприємства до критичних.

Головний бухгалтер Оксана Зінич розповіла «Відомостям», що коли новопризначений директор переступив поріг заводу, то поводився дуже зверхньо — по-людськи не представився, лишень вимагав печатки та штатний розпис. Зрозумівши, що колектив налаштований проти нього, чоловік прокричав: «Да я вас всех поувольняю!». Згодом Олександр Шульга мав зустріч із районним керівництвом, після якої поїхав у невідомому напрямку. Про новопризначеного директора відомо лише те, що він родом із Полтавщини.

— Для чого зараз нам новий директор, ми не розуміємо. Справи на заводі йдуть непогано, ми забезпечуємо всю бюджетну сферу району торфобрикетами. Наше підприємство є одним із найбільших платників податків, — каже Катерина Суслик.

У знак протесту робітники вийшли 26 лютого на страйк із вимогою не звільняти Киричика.

Поспілкуватись особисто з Іваном Мироновичем «Відомостям» не вдалось, однак дорогою з Києва по телефону він розповів, що, звичайно, вражений перебігом подій. Яка доля чекає завод, він навіть боїться думати, але припускає, що нове керівництво свідомо доведе підприємство до банкрутства, щоб у подальшому його приватизувати.

Наразі територію «Волиньторфу» охороняє більше 20 найнятих охоронців. Робота заводу, як стверджують працівники, не припинилася, торфобрикети і надалі відвантажують згідно з замовленнями.

У Маневицькій РДА кажуть, що днями має відбутися зустріч нового та колишнього керівників, яка й поставить усі крапки над «і».