Заняття у спортзалі вилікували спинну грижу

Нещодавно у Чернігові пройшов відкритий кубок України з пауерліфтингу. Тут змагалися атлети не лише зі всієї України, а й із країн близького зарубіжжя. Одним із учасників волинської команди був начальник Луцького відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ УМВС України у Волинській області Григорій Мірошниченко, який завоював перше місце із результатом 125 кг у віковій категорії 45-49 років (вага до 90 кг).

Григорій Васильович є пенсіонером органів внутрішніх справ, тож, як тільки випадає нагода, постійно наголошує і власним прикладом показує молодим працівникам міліції, що активний спосіб життя, поєднаний зі спортом, — це насамперед здоров’я.

Як зізнався Григорій Васильович «Відомостям», відвідувати спортзал змусила, як не дивно, хвороба.

— У мене була грижа хребта, — розповідає, — виходив з дому о 10-й ранку, щоб якнайменше людей бачило, як мене під руки виводять. Лікувався у Львові, мені пропонували робити операцію, але відмовився. А коли почав ходити у спортзал, забув про болячку. Тренер знав про мої проблеми і спеціально підбирав мені вправи. Тепер, як бачите, я у чудовій формі, і ніщо мене не турбує.

Спочатку про змагання Григорій Васильович навіть і не думав, займався лишень для себе. Але після року тренувань спокусився продемонструвати свою силу перед суддями. Перший його турнір відбувся у Криму 9 липня 2009 року — Кубок Таврики.

— Там зайняв перше місце, — розповідає спортсмен, демонструючи свої дипломи. — І після цього виникає своєрідний азарт знову й знову перемагати. Вже приходиш у клуб і хочеш якихось нових результатів. Починав я з 115 кілограмів, а зараз у жимі піднімаю 135. Але на змаганнях завжди до 5-10 кг менше піднімаєш, ніж на тренуваннях. Нібито і не переживаєш, а спати лягаєш — воно в голові крутиться: як все буде? І, мабуть, через хвилювання результат виходить трохи нижчий.  

Після Кубка Таврики Григорій Мірошниченко виступав у Донецьку на Чемпіонаті Європи (2010 рік), там також перше місце зайняв. У Тернополі виборов друге місце. Цього року на Чемпіонаті світу у Луцьку у своїй віковій категорії (45-49 років) і у вазі до 90 кг теж здобув перемогу.

Займається Григорій Васильович у клубі «Юніверс» під керівництвом Сергія Верещака. Дуже хвалить свого тренера як професіонала, адже саме з цього клубу найбільше спортсменів здобувають перемоги. Тому наступними змаганнями, де продемонструють свої здібності юніверсівці, будуть чемпіонати України й Європи, до яких уже починають готуватися.

— Три рази в тиждень відвідую спортзал у кінці робочого дня, — розповідає про свій розклад занять пан Григорій. — Тренуємося по півтори-дві години, а якщо готуємося до змагання — то по три години.

Ми поцікавилися, чи багато молоді сьогодні у цьому спортивному клубі і хто з колег Григорія Васильовича також уподобав собі пауерліфтинг.

— Той спортивний клуб, у який я ходжу, з працівників міліції ніхто більше не відвідує, — відповідає. — Тільки наш Саша Шевчук почав ходити у спортзал. Бо, якщо чесно, трішки важко займатися, треба силу волі мати. А коли втягнувся, і з якихось причин тиждень-два не пішов — уже чогось не вистачає, та й у плані підготовки втрачаєш, тому треба починати все заново, з меншої ваги, через це не хочеться пропускати. А загалом молоді мало серед постійних відвідувачів, в основному вони приходять на два-три місяці, переважно взимку, влітку вже у спортзалі порожньо. Але й дівчата займаються, й дітки маленькі. От дівчинку років десяти мама приводила. Вона інвалід, але, відчуваючи підтримку від нас, дорослих спортсменів, стала краще себе почувати не тільки фізично, а й психологічно. У спортзалі кожному програму розписують, адже спочатку тренер з вами бесідує, визначає, які у вас болячки, які можна вам навантаження, які ні.

Однак, на думку Григорія Мірошниченка, ні в якому разі не варто змушувати робити людину, а особливо дитину, те, що їй не подобається. Адже спортзал має приносити задоволення.

На запитання, чи безпечним видом спорту є пауерліфтинг, бо піднімаючи штанги, можна й м’язи потягнути, Григорій Мірошниченко запевнив, що коли дослухатися порад тренера і все робити правильно, то ризику для здоров’я нема. До того ж це один із небагатьох видів спорту, у якому немає вікових обмежень, ним можна займатися з дитинства і до старості.

А ще, додає Григорій Мірошниченко, спорт його зробив більш вихованим, стриманим і зібранішим у роботі.