На Волині знайшли труп півмісячної давності (оновлено)

Недавно до Старовижівського райвідділу міліції надійшло повідомлення про те, що у лісосмузі неподалік села Рокита місцеві мешканці знайшли тіло чоловіка. Вже наступного дня правоохоронці затримали підозрюваного у скоєнні цього злочину та з’ясували всі подробиці вбивства. Людмила кілька років їздила на заробітки до Київської області у місто Кагарлик, де займалася сільськогосподарськими роботами. Там вона познайомилася із Володимиром. Жінка розповідає, що їхні стосунки зав’язалися майже рік тому, а цього літа вона вирішила привезти його до села Дубечно — «собі для життя». Зі слів Людмили, її обранець був добрим чоловіком, проте мав проблеми з законом: 10 років сидів у місцях позбавлення волі за операції з наркотиками. Оскільки законна дружина вигнала Володимира з дому, він, не задумуючись, погодився переїхати на Волинь. Тим часом благовірний Людмили Микола доглядав за двома неповнолітніми синами та з нетерпінням чекав на її повернення із заробітків. Новий співмешканець став для нього справжньою несподіванкою. Перший заступник начальника Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області Микола Карпук розповідає, що до моменту скоєння злочину між чоловіками не було серйозних конфліктів. Хоча у цій «шведській сім’ї» частенько випивали, й того вечора також не обійшлося без чарки горілки, після якої всі полягали спати. Людмила пригадує, як прокинулася від голосу свого екс-коханого, котрий стояв над нею і її співмешканцем з ножем у руці. «Люда, я його зарізав!» — промовив Микола. Жінка зірвалася з постелі і почала кричати, аби зловмисник забирався і разом із собою забирав мертве тіло. Після цього вона відразу подзвонила до сестри і разом з дітьми втекла з дому. Чому не повідомила до міліції про скоєне вбивство, досі не розуміє, каже, що в той момент пережила неймовірний шок. Про те, що за її хатою лежить тіло Володимира, жінка не знала, принаймні в цьому вона переконує правоохоронців. Коли Микола все ж таки повідомив їй цю новину, Людмила й цього разу не поспішала до міліції, мовляв, убивця і їй погрожував розправою, якщо комусь скаже хоч слово. Однак притрушене сіном тіло через два тижні почало неприємно пахнути. Підозрюваний у вбивстві добре розумів, що негайно потрібно щось робити, аби сусіди не почули запаху. Ввечері він разом із Людмилою поклав мертвого Володимира на підводу і попрямував до лісу, а жінка пішла розважатися на весілля. Можливо, ніхто б ніколи й не знайшов убитого Володимира, якби зловмисник по дорозі не згубив лопату. Тому труп довелося залишити просто в кущах, де його наступного дня знайшли місцеві мешканці. Микола Карпук розповідає, що спочатку в розслідуванні справи виникали труднощі, адже було важко встановити особу загиблого — він нетутешній. Проте правоохоронці відразу почали відпрацьовувати найближчі села. А зайшовши на подвір’я до Людмили, двоє міліціонерів тут же відчули специфічний запах. Господиня і не намагалася приховати злочину, а навпаки — в усьому зізналася без вагань. На даний момент проти Миколи порушено кримінальну справу за ст. 115 КК України. Щодо Людмили ще не обрано міри запобіжного заходу в зв’язку з тим, що вона виховує двох неповнолітніх дітей. Остаточні висновки у цій справі зробить слідство, а згодом — суд.