Волинських школярів хочуть навчити пити молоко

На розгляд найближчої сесії Волинської обласної ради виноситиметься програма «Шкільне молоко». Її розробило головне управління агропромислового розвитку ОДА. Згідно з цією програмою, кожному учню щодня даватимуть по 200 грамів молока. «Відомості» вирішили поцікавитися про деталі реалізації програми і те, наскільки безпечною вона буде для самих дітей.

Для початку скажемо, що мета програми — благородна. Завдяки їй планують не тільки вирішити проблему дефіциту молока у щоденному раціоні молодого покоління, а й сформувати у дітей звичку до правильного харчування. Адже, згідно з рекомендаціями МОЗ України, дитина у віці від 6 до 12 років повинна отримувати щодня 200 мл молока, що містить близько 30% добової норми кальцію. Фахівці зазначають, що брак кальцію на сьогодні діагностують у 80% дітей, а це негативно впливає на формування скелету організму, що росте.

Тож те, що дітям треба споживати цільне молоко, сумнівів не викликає. Тепер давайте подивимось, як і яке молоко збираються їм давати.

Як пояснила «Відомостям» одна з розробників проекту програми, заступниця начальника управління агропромислового розвитку Людмила Петриканин, до шкільних їдалень ітиме молоко від товаровиробника. Літр купуватимуть за чотири гривні.

— Однією з основних умов для виробника буде наявність системи безконтактного доїння, тобто сучасного доїльного залу, — зазначила посадовець. — Там же молоко буде відразу охолоджуватись і відвантажуватись у сучасні молоковози. Вони доставлятимуть продукцію безпосередньо до освітніх закладів, де вона розливатиметься у бідони. Працівники їдалень кип’ятитимуть молоко і розливатимуть у склянки. Наголошу, що над цією програмою ми працювали спільно з працівниками управління освіти, ветеринарної медицини та санстанції. Спеціально для її реалізації за бюджетні кошти будуть закуплені сучасні молоковози з охолоджувачами, бідони, каструлі та склянки. Особливо хочу наголосити, що на тваринницьких фермах, із яких молоко постачатиметься для виробництва дитячого харчування, буде здійснюватися суворий ветеринарний контроль як за здоров’ям корів, так і за якістю самої продукції. На фермі має бути облаштована та в установленому порядку атестована виробнича лабораторія.

Щодо термінів реалізації програми, то Людмила Петриканин зазначила, що вона розрахована на 2012-2016 роки і здійснюватиметься у декілька етапів. Для початку молоко включать у раціон харчування дітей шкільних закладів міст обласного підпорядкування. Щоденна потреба у молоці становитиме 1 тисячу 371 тонну. Якщо ж вона пошириться на всі навчальні заклади області, то щодня треба буде 4338 тонн молока.  

Керівник господарства «Рать» Луцького району, депутат обласної ради Віктор Шумський вважає, що програма цілком реальна до виконання.

— Наше господарство готове постачати щодня до 20 тисяч тонн молока по чотири гривні за літр, — сказав Віктор Анатолійович. — У нас є доїльний зал, лабораторія, і ми готові виконувати всі пункти, прописані у програмі.

Варто сказати, що для втілення програми у життя планують виділити солідні бюджетні гроші. Загальний обсяг фінансування з бюджетів усіх рівнів становить понад 80 мільйонів гривень.

Батьків, звичайно ж, найбільше цікавить питання, наскільки безпечним буде молоко для здоров’я їхніх дітей. Адже на етапі розлиття у бідони, каструлі та склянки суттєву роль відіграватиме людський фактор. Головний санітарний лікар Луцька і Луцького району Іван Ульчак, до якого «Відомості» звернулися за коментарем, наголосив, що у разі дотримання усіх санітарних норм молоко буде цілком безпечним для споживання дітьми. Тим більше, що спершу воно повинно проходити термічну обробку. Проте, погодьтеся, мало знайдеться батьків, які б абсолютно довіряли працівникам сфери шкільного харчування у плані бездоганного миття посуду. Та й випадки, коли у працівників їдалень виявляють небезпечні інфекційні захворювання, оптимізму не додають. А тут ще й такий «делікатний» продукт, як молоко!

— Передусім ми повинні на 100% гарантувати безпечність споживання, — наголосив начальник обласного управління освіти і науки Олександр Хомич. — На мою думку, ще десь недопрацювали бездоганний механізм реалізації цієї програми. Ми вивчали досвід міста Харкова, де вже діє схожа програма. У них використовують цільне молоко, яке розлито для споживання в одноразові герметичні упаковки. У такому вигляді воно доставляється, зберігається і відпускається дітям. Я думаю, що ми також прийдемо до такого варіанта, оскільки саме герметизація цільного молока на перших стадіях унеможливлює будь-які контакти з персоналом, сторонніми речами. А отже, буде більший відсоток безпечності для дітей. Я думаю, що, можливо, затвердивши програму в цілому, порядок її реалізації варто направити на доопрацювання.

Стосовно реалізації програми є зауваження і в депутата обласної ради, голови ПОСП імені Шевченка, що у Горохівському районі, Андрія Турака.

— У мене є низка зауважень і пропозицій, — зазначив Андрій Антонович. — Згідно зі стандартами, якщо ми говоримо про розливне молоко, то від доїння до його споживання має пройти не більше 12 годин. І якщо у селах і райцентрах цілком реально дотриматися таких норм, тут доцільно розвозити розливне молоко. У місті Луцьку це проблематично. Адже ранкове доїння закінчується о восьмій годині. Година має пройти, аби молоко охолодилося. Велика ж перерва у школах — близько одинадцятої години. Тобто, по суті, за дві години молоко треба розвезти по 26 школах, перелити його, закип’ятити, розлити у склянки й охолодити. Тому найбільш раціональний вихід для шкіл Луцька бачу в купівлі фасованого пастеризованого молока. Але тут постає питання ціни. У програмі закладено чотири гривні за літр. Якщо для виробника розливного молока це нормально, то для того, хто постачатиме фасоване, ціна має бути на рівні 6,8-7 гривень.

Тут варто зазначити, що останній етап втілення уже написаної програми «Шкільне молоко» передбачає реалізацію фасованого пастеризованого продукту. То, можливо, аби виключити будь-який людський фактор у питанні, яке стосується безпосередньо здоров’я дітей, із цього варто розпочати і не гратися у бідони, каструлі, склянки? Так, роздавати фасоване молоко — це значно дорожче. Але ж кажуть, що на дітях економити не можна. Зекономити ж можна, приміром, на придбанні молоковозів.

Або ще, як варіант: провести опитування батьків, аби з’ясувати, скільки ж конкретно школярів питимуть молоко. Адже не всі діти можуть і хочуть його вживати. Кому діставатимуться надлишки, які у наших реаліях обов’язково будуть, думаю, писати не треба. А молоко ж мають купувати за бюджетні гроші! Принаймні так передбачає проект програми.