Шахраї на ринку нерухомості беруть гроші за неіснуючі послуги

Сьогодні винайняти помешкання у Луцьку проблематично, адже охочих жити у хороших умовах і за невеликі гроші багато, а от пропозицій обмаль. А в кінці серпня, зважаючи на те, що приїжджають студенти і їм також десь потрібно оселитися, питання оренди ще більше загострюється. Але потрібно бути обачним, інакше потрапите на гачок до шахраїв, як сталося з пані Оксаною.

Кілька разів жінка купувала газети з оголошеннями ринку нерухомості, переглядала Інтернет, однак тих варіантів, які б хотіла, не знаходила. Але якось, набравши черговий номер із оголошень, почула у слухавку переконливі запевнення, що у них є потрібні квартири, до того ж не одна, та треба прийти в офіс, аби конкретно дізнатися про кожну.

Оксана, не довго думаючи, поїхала за вказаною адресою так званого агентства нерухомості по вул. Ковельській. Жіночка приємної зовнішності ввічливо їй пояснила, що може надати кілька телефонів та адрес потрібних їй варіантів помешкань, якщо не підійдуть, то протягом місяця їй запропонують інші варіанти. Мовляв, у них пропозиції найсвіжіші, а таких випадків, щоб клієнти були незадоволені, не траплялося.

Все виглядало нібито по-чесному: Оксані видали квитанцію про сплату нею 300 гривень за послуги і тут же при ній склали Договір про надання інформаційних послуг протягом місяця щодо варіантів жилих приміщень на ринку оренди нерухомості. У двох місцях Оксана поставила підпис і один примірник забрала з собою. Проте дорогою додому в жінки почали закрадатися сумніви: чи все вона правильно зробила? Вже потім, уважно перечитавши договір, вона зрозуміла, що підписала не тільки його, а й Акт приймання-передачі наданих послуг. Два документи були надруковані на одному аркуші, але жінка думала, що підписує тільки договір. Наступного дня Оксана зателефонувала в агентство за номером, який їй дали, однак він не відповідав. І так повторювалося кілька разів.

Жінка зрозуміла, що її просто «розвели», але ось так дарувати шахраям 300 гривень вона не хотіла, тому вирішила шукати справедливості. Знайома юристка підказала, що потрібно написати до підприємця заяву-претензію з проханням розірвати договір за невиконання його умов, виплатити, відповідно до закону про права споживачів, компенсацію за ненадані послуги у десятикратному розмірі, тобто 3000 гривень, і відшкодувати за завдані моральні збитки 5000 гривень. Оксана віднесла цю заяву-претензію в агентство, підприємець не заперечувала, поставила дату і підпис про її отримання. (Мабуть, уже підготована до таких кроків обманутих нею клієнтів. — Авт.) І так звана офіційна відповідь від директорки агентства не забарилася: «…окремо хочу звернути Вашу увагу, що у разі отримання від Вас у подальшому листів із звинуваченнями у шахрайстві або будь-яких інших злочинах я розцінюватиму такі дії як погрози та психічний вплив на мене задля примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань і змушена буду звернутися за захистом своїх прав до правоохоронних органів», — написала вона у відповіді.

По допомогу в пошуках справедливості Оксана звернулася в інспекцію з питань захисту прав споживачів у Волинській області з проханням провести перевірку приватного підприємця та зобов’язати її відшкодувати завдані збитки.

— Ми отримали направлення на позапланову перевірку, — розповідає «Відомостям» головний спеціаліст інспекції юрист Віталій Мах. — Наші спеціалісти встановили, що підприємець порушила Правила побутового обслуговування населення За це понесла адміністративне покарання.

— А як щодо умов договору? — перепитуємо Віталія Івановича.

— Юридично сам договір складено правильно, але фактично споживача ввели в оману, бо на одному аркуші — і договір, і акт виконаних робіт. Людина одночасно ставить підпис під обома документами, не отримавши ще жодної інформаційної послуги. «Підписанням цього акта сторони засвідчують, що не мають претензій одна до одної щодо виконання умов договору», — зазначено в одному з підпунктів документа, тому важко висувати підприємцю якісь претензії. Адже вона стверджує, що інформацію споживачу надала в той день, коли був підписаний документ, і більше звернень від клієнта до неї не надходило. Хоча в агентстві не фіксується, які номери телефонів давали клієнту, яким чином він скористався цією послугою. Одне слово, «шарашкіна контора». Тепер відшкодування за збитки споживач може вимагати тільки у судовому порядку.

В інспекції з питань захисту прав споживачів запевняють, що варто спробувати написати позовну заяву, бо переважно суди такі спори задовольняють у пункті відшкодування моральних збитків.

До речі, з початку року зі схожими заявами до інспекції зверталося чимало споживачів. Спеціалісти запевняють, що ошуканих людей значно більше, просто не всі готові відстоювати свої права і шукати правди. Тому ще раз закликають уважно читати документи перед тим, як маєте їх підписати, а коли виникають сумніви, то краще порадитися з юристами.