Медична реформа змусить лучан тижнями стояти в чергах на прийом до лікаря

Нещодавно виконком Луцької міської ради затвердив схему реформування первинного рівня надання медичної допомоги на 2012 рік у місті Луцьку. «Відомості» вирішили поцікавитися, що воно означатиме для лучан.

Начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель розповів, що реформувати медицину в Луцьку почали декілька років тому.

Сьогодні ж мережа лікувальних закладів готується до страхової медицини, яку, згідно з Програмою економічних реформ, мають впровадити до кінця 2014 року.

— Відповідно до чинних нормативно-розпорядчих документів, до грудня нам необхідно реорганізувати нинішню мережу поліклінічних закладів у два центри первинної медико-санітарної допомоги з підпорядкуванням їм існуючих амбулаторій загальної практики — сімейної медицини та два консультативно-діагностичні центри для дорослих і дітей, — пояснив дії чиновників Федір Кошель. — У центрах первинної допомоги працюватимуть сімейні лікарі, а у консультативно-діагностичних — вузькі спеціалісти. Тобто, схема виглядатиме так: людина приходитиме на прийом до сімейного лікаря, а якщо йому не вистачатиме знань, обладнання, він направлятиме у консультативну поліклініку до вузьких спеціалістів.

За словами Кошеля, один сімейний лікар обслуговуватиме 1,5 тисячі населення. Зараз — дві-чотири тисячі. Тож унаслідок реформи сімейний лікар зможе більше уваги приділяти своїм пацієнтам.

Здавалося б, схема проста і зрозуміла. Та є низка нюансів. Особливо це стосується медичного обслуговування дітей. Ну не хочуть луцькі мами, аби їхніх малюків оглядав сімейний «доктор», який пройшов відповідні шестимісячні курси та перекваліфікувався. Не довіряють. Це не голослівно сказано. Про це свідчить статистика. Адже скільки говорилося про те, як вдало у нас діє сімейна медицина на базі першої луцької поліклініки. На сайті ж цього закладу ідеться про те, що він обслуговує 50 тисяч 759 дорослих і лише 342 дитини. Як кажуть, без коментарів.

— Дійсно, 80% луцьких дітей обслуговуються у своїх дільничних педіатрів. І саме тому ми поки не ліквідовуватимемо цю службу. У складі центрів первинної медичної допомоги працюватимуть спільно і педіатри, і терапевти, і сімейні лікарі, — запевнив «Відомості» Федір Кошель. — Пересічний лучанин обслуговуватиметься там, де і обслуговується. Так триватиме до 2019 року. Змінюється лише підпорядкування медичних працівників і фінансування.

Якщо для кожного конкретного лучанина, за словами головного медика міста, нічого не зміниться, то навіщо тоді, як кажуть, «город городити»? Тим більше, що для зміни документації треба гроші платити, до того ж немалі. Скільки — Федір Кошель не говорить.

— Ми поки що не знаємо кошторису. З бюджету не виділили ні копійки. Тому думаємо залучити на перероблення документації позабюджетні кошти.

Отакої! Виходить, що грошей навіть на оформлення документації немає. Її збираються робити за рахунок коштів лучан, які вони платять як благодійні внески. А реформа — у прямому її сенсі — потребує значних фінансових вливань. Перш за все на сучасне медичне обладнання. Адже якщо лікарі й надалі працюватимуть на тій матеріальній базі, що є зараз, то який сенс таку реформу починати? З цією тезою, власне, згодні й лікарі Луцька. Зі зрозумілих причин ніхто не хотів давати офіційних коментарів. Однак у розмові «без диктофона» свою думку висловлювали.

— Навіщо ламати те, що сьогодні працює? — сказала лікар із 20-річним стажем роботи. — Нас усіх хочуть зробити сімейними лікарями. Це нонсенс. На сімейних лікарів треба вчитися 8-10 років, а не по півроку. Адже організм дорослої людини і дитини дещо різний, як і лікування. Тим паче це стосується дітей до року. Боюся, що цими реформами тільки розвалять педіатричну службу. Сімейна медицина почне працювати тоді, коли наші вузи почнуть випускати відповідних спеціалістів. Я вже не кажу про діагностичне обладнання, яке сьогодні мають наші поліклініки, і доступ до нього. Спочатку треба апаратуру купити, кадровий потенціал створити, а тоді вже статути і вивіски міняти.

Одне слово, лікарі також не в захваті від такої профанації реформ. Тим паче, що плутанини з тим, до якого лікаря йти, все ж не уникнути.

— У документах передбачено: якщо людина піде напряму до вузького спеціаліста, то або вона сама заплатить, або лікар, — сказав Федір Кошель. — Прейскуранти складемо. Якщо не хочеш стояти у черзі, як на Заході, місяць чи два — доведеться платити.

Отже, наступним кроком після зміни вивісок має стати запровадження платної медицини? Інакше як назвати формулу: консультація спеціаліста через чергу в декілька тижнів — безплатно, негайна консультація — через касу. Здорові ж люди до лікарів не звертаються. А закону про страхову медицину наразі немає. Тому платити доведеться з власного гаманця.